Рішення № 122670745, 30.10.2024, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/14567/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 року Рівненський міський суд

Рівненської області

в особі судді Ковальова І.М.

при секретарі Білецькій А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Рівненська міська рада про встановлення факту постійного проживання без реєстрації на момент смерті,-

в с т а н о в и в:

В Рівненський міський суд з заявою про встановлення факту постійного проживання без реєстрації на момент смерті, заінтересована особа Рівненська міська рада звернулась ОСОБА_2 .

В судовому засіданні заявниця та представник заявниці заяву повністю підтримали, просять суд її задоволити з підстав, викладених у заяві та встановити факт постійного проживання ОСОБА_3 , без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 станом на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні представник заінтересованої особи Рівненської міської ради підтримала подані письмові пояснення по справі та пояснила, що ознайомившись із матеріалами заяви та викладеними обставинами справи, не заперечує щодо задоволення вимог ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту проживання без реєстрації ОСОБА_3 .

Заслухавши заявницю, свідків, дослідивши матеріали справи та подані письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що заявниця по справі народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Рясники Гощанського району Ровенської області.

Дана обставина підтверджується дослідженим в судовому засіданні свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим 10 липня 1954 року Гощанським райбюро ЗАГС Ровенської області з якого вбачається, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Рясники Гощанського району Ровенської області, про що зроблено відповідний запис за №9. Батьками записані ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

В подальшому заявниця одружилася з ОСОБА_7 , у зв`язку з чим її прізвище було змінено на ОСОБА_8 , та у яких ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син ОСОБА_3 .

Дана обставина підтверджується дослідженим в судовому засіданні свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданим 7 травня 1980 року Рясниківської сільською радою Гощанського р-ну Ровенської області з якого вбачається, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Рясники Гощанського району Ровенської області, про що зроблено запис за №6. Батьками записані ОСОБА_7 та ОСОБА_9 .

З дослідженого в судовому засіданні свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 виданого 15 лютого 1982 року відділом ЗАГС м.Ровно вбачається, що шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 розірваний, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу 1982 року лютого місяця 15 числа зроблено запис за №68. Після розірвання шлюбу присвоєні прізвища: йому ОСОБА_8 , їй ОСОБА_10 .

З дослідженого в судовому засіданні свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 виданого 20 червня 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції вбачається, що ОСОБА_11 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 20 червня 2007 року, по що зроблено відповідний актовий запис за №808. Прізвище після реєстрації шлюбу: чоловіка ОСОБА_12 , дружини ОСОБА_12 .

З дослідженого в судовому засіданні свідоцтва про право власності виданого 15 вересня 2016 року виконавчим комітетом Рівненської міської ради (згідно з наказом від 15 вересня 2016 року №618) вбачається, що Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради посвідчує, що кімнати в гуртожитку, які знаходяться в АДРЕСА_1 дійсно належать на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_1 1/2 та членам його сім`ї ОСОБА_3 1/2. Кімнати в гуртожитку приватизовані згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду». Загальна площа кімнат становить 21,80 кв.м.;житлова площа 21,80 кв.м.

З дослідженого в судовому засіданні витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.12.2016 індексний номер витягу: 76172015 вбачається, що житлове приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1118313556101, площа: загальна площа (кв.м.): 21,8, житлова площа (кв.м.): 21,8, адреса: АДРЕСА_2 кімната 5,6 належить на праві приватної спільної часткової власності (по ) ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: б/н, виданий 15.09.2016, видавник: Управління жилого-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 32932793 від 15.12.2016, ОСОБА_13 . КП Рівненське МБТІ, Рівненська обл.

ІНФОРМАЦІЯ_4 син заявниці ОСОБА_3 помер.

Дана обставина підтверджується дослідженим в судовому засіданні свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 виданим 03 лютого 2022 року Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) з якого вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис №283. Місце смерті Україна Рівненська область Рівненський район місто Рівне.

Як пояснила заявниця, після смерті сина, вона здійснювала його поховання, оскільки є його єдиною спадкоємицею та проживала разом ним, а тому у зв`язку з відсутністю коштів та тяжким матеріальним становищем, вона лише в липня 2024 року звернулась до нотаріальної контори з консультацією про прийняття спадщини. Однак, у зв`язку з тим, що її син не був зареєстрованим за місцем проживання, а саме у кімнатах 5,6 по АДРЕСА_2 , хоча фактично там проживав, нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини та роз`яснено право на звернення до суду з даною заявою.

З дослідженої в судовому засіданні довідки від 1 серпня 2024 року засвідченої головою ОСГ «Фабрична-14» Яковець О.М. вбачається, що довідка видана ОСОБА_1 про те, що її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до настання смерті проживав з матір`ю за адресою по АДРЕСА_1 без реєстрації. Поховальний обряд ОСОБА_3 зробила ОСОБА_1 за власні кошти.

З дослідженого в судовому засіданні акту від 01 серпня 2024 року, складеного та підписаного сусідами заявниці ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 вбачається, що даний акт складений для підтвердження фактичного проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою по АДРЕСА_1 на момент його смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 .

З дослідженої в судовому засіданні довідки про склад зареєстрованих осіб у житловому приміщенні АДРЕСА_1 виданого Департаментом ЦТ та ЗНАП РМР від 02 серпня 2024 року №20811 вбачається, що за вищевказаною адресою зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , паспорт НОМЕР_6 , дата реєстрації 22.05.1997; Особа 2, ІНФОРМАЦІЯ_8 , дата реєстрації 09.10.2015, дата зняття з реєстрації 17.05.2018.

Допитані в судовому засіданні свідки повністю підтвердили викладені у заяві обставини та ствердили факт проживання без реєстрації сина заявниці ОСОБА_1 ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Верховний Суд в Постановах від 07 листопада 2018 року у справі №336/709/18-ц (провадження №61-39374св18); від 14 квітня 2021 року у справі №205/2102/19 (провадження №61-872св21), від 15 листопада 2021 року у справі №554/10125/20 (провадження №61-12758св21) неодноразово зазначав, що існування спору про право має бути реальним, а не гіпотетичним.

Згідно зі статтею 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені такої інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений пі час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду )частина четверта статі 315 ЦПК України).

У пункті 1 постанови Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі №632/580/17 (провадження №61-51 сво 18) зроблено висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення зміна або припинення цивільних прав та обов`язків.

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів, у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження №14-567 цс 18) зроблено висновок, що «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можності одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте, не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому, закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Отже, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факт потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду, і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвічує факт, що має юридичне значення. Для цього, заявник разом із заявою про встановлення факту, подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причини відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».

Згідно з пунктами 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися о суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним обіднє сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Відповідно до п.5 ч.2ст.293 ЦПК Українисуд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, а також те, що в судовому засіданні було встановлено ті обставини, що син заявниці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 до настання смерті проживав разом з нею за адресою по АДРЕСА_1 без реєстрації; після його смерті поховальний обряд здійснила його матір заявниця по справі за власні кошти; як письмовими доказами, так і поясненнями допитаних в судовому засіданні свідків було підтверджено той факт, що ОСОБА_3 був співвласником вищезазначеного житлового приміщення разом зі своєю матір`ю, тому суд вважає, що заявлені вимоги є обґрунтованими, доведеними, та підлягають до повного задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,12,81,141,263,264,265,268,273,

293,315,354 ЦПК України,суд,-

в и р і ш и в :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Рівненська міська рада про встановлення факту постійного проживання без реєстрації на момент смерті задоволити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 станом на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрована АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_7

Заінтересована особа: Рівненська міська рада, м.Рівне, вул.Соборна, 12А, код ЄДРПОУ 34847334

Суддя Рівненського

міського суду І.М.Ковальов