Ухвала суду № 122670541, 25.09.2024, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/15658/24

1-кс/569/6811/24

УХВАЛА

25 вересня 2024 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

в особі слідчого судді ОСОБА_1

з участю секретаря - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

слідчого - ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судум.Рівне клопотаннястаршого слідчогоСВ РівненськогоРУП ГУНПв Рівненськійобласті капітанаполіції ОСОБА_4 ,яке погодженопрокурором Рівненськоїокружної прокуратури ОСОБА_6 про застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,українця,громадянина України,уродженця селаБіла КриницяРівненського районуРівненської області,непрацюючого,із повноюзагальною середньоюосвітою, проживаючогоза адресою: АДРЕСА_1 ,раніше судимого,підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області капітан поліції ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням яке погоджене із прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що 19 серпня 2024 року, приблизно о 01 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи по АДРЕСА_2 , попередньо прийнявши в телеграм-каналі під назвою «FM» пропозицію від невстановленої досудовим розслідуванням особи за грошову винагороду підпалити транспортний засіб, який використовується військовослужбовцями ЗСУ, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне знищення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер та наслідки своїх дій, підійшов до транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN PASSAT», чорного кольору, 1991 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_7 , та використовуючи заздалегідь підготовлену легкозаймисту речовину, облив нею переднє ліве колесо автомобіля, після чого свідомо виконав дії, спрямовані на виникнення пожежі, а саме: застосував джерело вогню, в результаті чого сталося загоряння та пожежа, що мало наслідком знищення передньої лівої частини автомобіля.

Таким чином, ОСОБА_5 , не маючи можливості контролювати подальше поширення вогню, створив загрозу життю та здоров?ю людей, які перебували поблизу місця злочину, а також знищенню та пошкодженню іншого рухомого та нерухомого майна.

У результаті злочинних дій ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_7 завдано майнову шкоду внаслідок часткового знищення транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN PASSAT», чорного кольору, 1991 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 79420 грн.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення ч. 2 ст. 194 КК України умисне знищення чужого майна, вчинене шляхом підпалу.

Виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення:

24.09.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

На момент повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні інкримінованих йому злочинів зібрано достатньо доказів, які вказують на те, що: кримінальне правопорушення дійсно мало місце та дані про нього внесено в ЄРДР; кримінальне правопорушення вчинено особою, стосовно якої прийнято рішення про оголошення підозри; суспільно - небезпечні діяння містять склад конкретного кримінального правопорушення.

Зокрема, підозра ОСОБА_5 підтверджується сукупністю зібраних доказів у кримінальному провадженні та іншими зібраними під час досудового розслідування матеріалами об`єднаного кримінального провадження №12024181010002003 від 19.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України.

Посилання на один або декілька ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування та суду, вчинення нових умисних кримінальних правопорушень, незаконного впливу на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином.

Виклад обставин щодо наявності одного або декількох ризиків:

- може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, зокрема: є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи відповідальність за вчинені ним тяжкі злочини, може переховуватись від слідчого, прокурора та суду, покинувши межі області, чи змінити місце проживання, вчасно не з`являтися на виклик прокурора, слідчого та суду, оскільки останній об`єктивно обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, санкція статті якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 10 років, при цьому спосіб та характер вчинення даного злочину являють суспільну небезпеку.

У зв`язку із покаранням, яке загрожує підозрюваному за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, відсутність стримуючих факторів (офіційно не працевлаштований) дає підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти нові умисні злочини проти власності, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином.

- може незаконно впливати на свідків та потерпілих, оскільки ОСОБА_5 відомі анкетні та контактні дані потерпілих та свідків, а також місце їх проживання, а тому з метою побудови власної версії захисту та виправдання своїх дій може незаконно впливати на них, чинити фізичний та психологічний тиск у цьому кримінальному провадженні з метою їх відмови від дачі показань або дачі завідомо неправдивих показань.

- може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки наведені вище факти у своїй сукупності та логічності свідчать про це, а саме перешкоджати шляхом не прибуття та несвоєчасного прибуття на виклики прокурора суду, що в подальшому може позбавити суд можливості забезпечити судове провадження у розумні строки.

може знищити, сховати або спотворити будь-які із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а саме: на даному етапі досудового розслідування не встановлено ряд обставин, можливих співучасників вчинення злочину та не відшукано ряд речових доказів, які мають суттєве значення у кримінальному провадженні, які фактично можуть бути відомі лише ОСОБА_5 . Зважаючи на це, існують вагомі підстави вважати, що підозрюваний, в разі обрання до нього більш м`якого запобіжного засобу, може знищити речові докази та інші сліди вчинення злочинів, що підтверджують його вину.

вчиняти інше кримінальне правопорушення, а саме: детальним вивченням особи підозрюваного ОСОБА_5 встановлено, що останній вищевказаним злочинним способом здійснював заробіток коштів, офіційно не працевлаштований, що свідчить, про те, що у разі обрання ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, вказаний факт дасть йому можливість в подальшому продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення. Крім того, ОСОБА_5 28.06.2023 засуджений Рівненським міським судом за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на термін 5 років, та звільнений від відбування покарання з встановленням іспитового строку 1 рік. Також, обвинувальний акт відносно нього за ч.4 ст.186 КК України 29.03.2024 скеровано для розгляду до Дарницького районного суду м. Києва (№12024100020000726 від 03.02.2024).

Разом з тим, прошу врахувати обставини вчинення злочину та суспільний резонанс, який має місце, оскільки автомобіль який мав би буди спалений належав військовим.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд має враховувати вимоги п. п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Однією з загальних засад кримінального провадження є верховенство права. Відповідно до ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Вирішуючи клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд своїм рішенням зобов`язаний забезпечити не тільки права підозрюваного, але і високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Визначення таких прав вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів застосування особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не зможе забезпечити дотримання ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків, своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування підозрюваного.

Враховуючи вище викладене та те, що більш м`які запобіжні заходи, не пов`язані з обмеженням волі, не зможуть гарантувати виконання ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків,

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини та просили його задоволити.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник заперечили з приводу задоволення клопотання. Просили зменшити розмір застави.

Заслухавши пояснення слідчого, прокурора, підозрюваного, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судом вставлено, що в провадженні старшого слідчого СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024181010002003 від 19.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

24.09.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Вище наведені у клопотанні докази в сукупності, вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні останнім інкримінованих кримінальних правопорушень.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177,178,183 КПК України.

Згідно ч. ч. 1, 3ст. 194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий та прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри.

Слідством зібрано достатні фактичні дані, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Вивченням особи ОСОБА_5 на даний час встановлено, що він працездатний, одружений, на утриманні неповнолітніх дітей немає, не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

Слідчий суддя рахує про доведенням наявності ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років, а також, існують достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на свідків та потерпілих, може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, може знищити, сховати або спотворити будь-які із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчиняти інше кримінальне правопорушення.

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд повинен виходити з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції».

Враховуючи, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5ст. 9 КПК України, слід взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, №182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

А тому, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, суд прийшов до висновку, що слід застосувати до нього запобіжний захід тримання під вартою.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи викладені вище обставини, а також те, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років, вважаю за необхідне визначити розмір застави у розмірі 40 розмірів прожиткових мінімумів, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений, вважаю за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися із населеного пункту, де він зареєстрований проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками, потерпілими та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення; здати на зберігання у місцеві органи державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну, носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя,

У х в а л и в:

Клопотання слідчого задовольнити .

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,українця,громадянина України,уродженця селаБіла КриницяРівненського районуРівненської області,непрацюючого,із повноюзагальною середньоюосвітою, проживаючогоза адресою: АДРЕСА_1 ,раніше судимого,підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,- запобіжний захід у вигляді тримання під вартою тривалістю 60 днів, а саме до 24 листопада 2024 року.

Утримувати ОСОБА_5 в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор».

Строк тримання під вартою рахувати з моменту винесення ухвали, а саме з 25.09.2024 року.

Встановити строк дії ухвали до24 листопада 2024 року.

Одночасно визначити розмір застави 80 розмірів прожиткового мінімуму доходів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача, ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , у разі внесення застави, наступні обов`язки, визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися із населеного пункту, де він зареєстрований проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками, потерпілими та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення; здати на зберігання у місцеві органи державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну, носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії ухвали та покладених обов`язків, у разі внесення застави встановити до 24 листопада 2024 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайно му виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Рівненського міського суду (підпис) Кристина ДАШ?ЯН

Ухвала набрала законної сили ____ року.

"Виготовлено з автоматизованої системи документообігу"

Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_8

____ року