Постанова № 122668504, 28.10.2024, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2/356/369/24

Справа № 355/1058/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2024 суддя Березанського міського суду Київської областіКапшученко І. О., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Баришівського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна

В С Т А Н О В И В:

До Березанського міського суду Київської області на підставі ухвали Баришівського районного суду Київської області від 10.09.2024 надійшла цивільна справа за вказаним вище позовом.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2024 головуючим суддею у вказаній справі визначено суддю Капшученко І. О.

Проаналізувавши матеріали цивільної справи, суд прийшов до висновку про непідсудність даної справи Березанському міському суду Київської області, виходячи з наступного.

Так, правила підсудності справ у цивільному судочинстві можуть визначатися лише процесуальним законом.

Підсудність - це розмежування компетенції між окремими ланками судової системи та між судами однієї ланки щодо розгляду справ. Підсудністю фактично є визначення в системі судів компетентного суду стосовно вирішення певної цивільної справи.

Згідно п. 1 ч. 1ст. 31 ЦПК Українисуд передаєсправу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Правила територіальної юрисдикції (підсудності) справ встановлені § 3 Глави 2 Розділу І Цивільного процесуального кодексу України.

За загальним правилом, встановленим ч. 2 ст. 27 ЦПК України, позови доюридичних осібпред`являються всуд заїхнім місцезнаходженнямзгідно зЄдиним державнимреєстром юридичнихосіб,фізичних осіб-підприємців тагромадських формувань.

Статтею 30 ЦПК України встановлена виключна підсудність справ.

Згідно з вимогами 2 ст. 30 ЦПК України, що є імперативними, позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняютьзастосування інших видів територіальної підсудності (загальної, договірної, альтернативної або підсудності пов`язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.

Вимоги щодо виключної підсудності унеможливлюють застосування інших правил підсудності, крім тих, які встановлені процесуальним законом для відповідної категорії справ.

У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду в постановах від 10.04.2019 у справі № 638/1988/17, від 10.10.2019 по справі № 366/3185/18.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як визначено частиною 1статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Предметом позову в даній справі є зняття арешту з нерухомого майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Баришівського районного суду Київської області.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач, обґрунтовуючи підсудність даної справи, посилається на положення ч. 2 ст. 30 ЦПК України та вказує про підсудність даної справи Баришівському районному суду Київської області

Суд наголошує, що позивач звернулась до суду саме з позовом, та в межах розгляду даної справи не вирішуються будь-як інші питання,в томучислі,в порядку виконання судових рішень, що унеможливлює застосування інших правил, окрім тих, які встановлені процесуальним законом для відповідної категорії справ.

З огляду на те, що спір виник з приводу зняття арешту з нерухомого майна, на спірні правовідносини поширюються правила виключної підсудності, встановлені ч. 2 ст. 30 ЦПК України, а тому позовна заява має бути розглянута судом за місцем знаходження нерухомого майна.

Таким чином, підстави для визначення територіальної юрисдикції справи Березанському міському суду Київської області відсутні.

Забезпеченнякожному права на справедливий суд мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини i основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно достатті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Європейський судз правлюдини упункті 24рішення від20липня 2006року усправі «Сокуренкоі Стригунпроти України» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...).

Недотримання правил територіальної підсудності є порушенням процесуального закону, яке є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

Отже, право особи на судовий захист не може бути забезпечене у випадку розгляду справи неповноважним судом.

При цьому, норма п. 1 ч. 1ст. 31 ЦПК Українипрямо вказує на необхідність передачі справи на розгляд суду, до виключної підсудності якої вона належить, що забезпечує, серед іншого, розгляд справи повноважним судом, визначеним законом.

Відповідно до ст. 32 ЦПК України,спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленомустаттею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

За таких обставин, враховуючи недопустимість порушення правил щодо виключної підсудності, оскільки місцезнаходження нерухомого майна не відноситься до територіальної юрисдикції Березанського міського суду Київської області, суд вважає за необхідне цивільну справу № 355/1058/24 передати на розгляд за підсудністю до Баришівського районного суду Київської області за місцезнаходженням цього майна.

В даному випадку суд не змінює підсудність даної справи, а скеровує її до належного суду, до територіальної підсудності якого її віднесено законом, виходячи з категорії та предмету спору, як вони визначені позивачем у позові.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 13, 27, 30-32, 259-261, 263 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Цивільну справу № 355/1058/24 за позовом ОСОБА_1 доБаришівського відділудержавної виконавчоїслужби уБроварському районіКиївської областіЦентрального міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Київ)про зняттяарешту змайна - передати на розгляд до Баришівського районногосуду Київськоїобласті.

Ухвала можебути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: І. О. Капшученко