Рішення № 122667766, 30.10.2024, Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа № 275/410/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 року Брусилівський районнийсуд Житомирськоїобласті вскладі: головуючого судді О. С. Данилюк,

за участю секретаря судового засідання Н.А. Марієвської,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-ще Брусилів Житомирської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 32800 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 17 вересня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір № 4785546 про надання споживчого кредиту, за умовами якого останньому було надано кредит у розмірі 10 000 грн. 00 коп. з терміном користування 30 днів (з можливістю продовження вказаного строку). В свою чергу, відповідач зобов`язався вчасно повернути кредит, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі: стандартна процентна ставка становить 1,90 % на день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору; знижена процентна ставка становить 0,19 % в день (застосовується з дати видачі кредиту до 17.09.2021 року, якщо споживачем виконані умови для отримання знижки, зокрема, до вказаного строку (включно) (+3 дні) здійснена сплата першого платежу з оплати процентів, згідно Графіку платежів або здійснено часткове дострокове повернення кредиту).

18 квітня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу № 18.04/23-Ф, за яким первісний кредитор відступив позивачу за плату право грошової вимоги до за зобов`язаннями, що виникли з договору № 4785546 від 17.09. 2021 р.

Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконував, в зв`язку з чим виникла заборгованість за договором у розмірі 32 800 грн. 00 коп., в тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 10 000 грн. 00 коп., заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 22 800 грн. 00 коп.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача в повному обсязі, а також понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422, 4 грн., а також витрат на правову допомогу в сумі 10000 грн.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_2 не з`явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти винесення судом заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання також не з`явився, будучі належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, що підтверджується довідками проотримання судовихповісток наадресу електронноїпошти таоголошеннями провиклик досуду черезофіційний сайтБрусилівського районногосуду Житомирськоїобласті,про причини своєї неявки суд не повідомив, у зв`язку з чим зі згоди представника позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 207 ЦК України правочин (договір) вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

З матеріалів справи вбачається, що договір про надання споживчого кредиту був вчинений в електронній формі.

А тому на нього поширюються вимоги Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно п.п. 5, 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарськими кодексами України, а також іншими актами законодавства.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи (ч.ч. 2-4, 6-8, 11-13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.п. 6, 12 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.ст. 611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема, повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Також відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1078, ч. 1 ст. 1082 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ст. 514, ч. 1 ст. 1084 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 17.09.2021 р. між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір № 4785546 про надання споживчого кредиту (підписаний позичальником електронним підписом - одноразовим ідентифікатором), в якому сторони узгодили його умови.

За умовами вказаному договору відповідачу було надано кредит у розмірі 10 000 грн. 00 коп. з терміном користування 30 днів (з можливістю продовження вказаного строку). В свою чергу, відповідач зобов`язався вчасно повернути кредит, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі: стандартна процентна ставка становить 1, 90 % на день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору; знижена процентна ставка становить 0, 19 % в день (застосовується з дати видачі кредиту до 16.11.2021 року, якщо споживачем виконані умови для отримання знижки, зокрема, до вказаного строку (включно) (+3 дні) здійснена сплата першого платежу з оплати процентів, згідно Графіку платежів або здійснено часткове дострокове повернення кредиту).

18 квітня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу № 18.04/23-Ф, за яким первісний кредитор відступив позивачу за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з договору № 4785546 від 17.09.2021 р.( а.с. 21, 83-87).

Судом встановлено, що ТОВ «Авентус Україна» перерахувало кредитні кошти у розмірі 10 000 грн. 00 коп. на рахунок позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою АТ «Акцент-Банк» про перерахування коштів (а.с. 161)

Також з матеріалів справи вбачається, що позичальник свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконував, в зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором, яка станом на 14.03.2024 становить 32 800 грн., в тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 10 000 грн., заборгованість за процентами в розмірі 22 800 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою з карткового рахунку відповідача (а.с. 24-38, 162).

За встановлених обставин вказана заборгованість на підставі ст. ст. 526, 530 ЦК України підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню понесені останнім судові витрати в розмірі 12 422, 40 грн., які складаються з 2 422, 40 грн. в рахунок сплаченого позивачем судовий збір та 10 000 грн. витрат на правову допомогу, обсяг якої підтверджується копією договору про надання правової допомоги від № 10/07-2023 від 10.07.2024 року, копією звіту про надання правової допомоги від 14.03.2024 р. згідно Договору №10/07-2023 від 10.07.2024 року, копією рахунку на оплату по замовленню № 2479/14/03 від 14.03.2024 р., копією платіжної інструкції № 3913 від 14.03.2024 р.

На підставі викладеного, ст.ст. 207, 512, 514, 525, 611, 612, 623-625, 1049, 1050, 1077, 1078, 1082 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію» та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-83, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 289 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_2 ,паспорт серія НОМЕР_3 ,адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (місцезнаходження:03150,місто Київ,вулиця Загородня,будинок 15,офіс 118/2,код ЄДРПОУ44559822) заборгованістьза кредитнимдоговором №4785546у розмірі32800гривень 00копійок,а такожсудові витратиу розмірі12422грн.40коп.,а всього 45 222 (сорок п`ять тисяч двісті двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення постановлено у нарадчій кімнаті.

Суддя О. С. Данилюк