Ухвала суду № 122658704, 29.10.2024, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

29 жовтня 2024 року справа № 580/10582/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи № 580/9472/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик 235, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ ВП 44131663) про визнання протиправними та скасування індивідуцальних актів, постановив ухвалу.

28.10.2024 вх. №50216/24 позивач у позовній заяві просить:

- визнати протиправним та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Черкаській області від 02.11.2023 № №0008761-1304-2300;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 15.05.2023 №106087-2407-2301;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 15.05.2023 №106088-2407-2301.

Додатково просить стягнути судові витрати, проте одночасно заявляє, що звільнена від сплати судового збору.

Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Усупереч ч.7 ст.161 КАС України позивач не надала копії оскаржених індивідуальних актів, позаяк у переліку додатків зазначені: запит, позовна заява, квитанція про надсилання стороні, копія пенсійного посвідчення.

Відповідно до ч.4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Під час формування самостійних вимог позивач не зазначає форму і суму кожного ППР.

Згідно з частиною 1 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач не надала документів щодо реєстрації земельної ділянки в реєстрах, належність на праві власності позивачеві.

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Усупереч вимог п.4,5,9 ч.5 ст.160 КАС України позивач не окреслює зміст і характер порушеного права у зв`язку із прийняттям кожного із оскаржених актів.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21.

З бази діловодства суду суд установив, що Черкаський окружний адміністративний суд в ухвалі у справі №580/6975/24 зазначив: 15.07.2024 Головне управління ДПС у Черкаській області подало у Черкаський окружний адміністративний суд позов про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 12193,80 грн. Обґрунтовуючи позов суб`єкт владних повноважень зазначив, що відповідачка у добровільному порядку не сплачує узгоджену суму податкового зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб. Боржниці сформовано податкову вимогу від 02.11.2023, що направлено листом з повідомленням. Станом на дату звернення до суду заборгованість непогашена (позовну заяву просить розглянути без його участі). 22.07.2024 суд постановив ухвалу про прийняття до розгляду та відкриття спрощеного провадження. 09.08.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов зустрічний позов ОСОБА_1 , просила прийняти до розгляду в одному провадженні зі справою №580/6975/24. Обґрунтовуючи вказала, що на початку 2024 року отримала податкові повідомлення-рішення від 15.05.2023, тому 22.02.2024 звернулася до податкового органу з проханням провести звірку щодо земельного податку, позаяк є особою з інвалідністю ІІ групи та звільнена від сплати земельного податку з фізичних осіб. Замість звірки отримала позовну заяву про стягнення податкового боргу, тому вимушена звернутися до суду із зустрічною позовною заявою. 14.08.2024 суд залишив зустрічну позовну заяву без руху. 22.08.2024 від відповідача надійшла повторно зустрічна позовна заява, просить визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 02.11.2023 №0008761-1304-2300, а також податкові повідомлення-рішення від 15.05.2023 №106087-2407-2301, №106088-2407-2301, стягнути судові витрати. Обґрунтовуючи вказала, що звернулася до позивача для проведення звірки, а натомість отримала ці рішення. 23.08.2024 ухвалою суд повернув зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 та роз`яснив, що повернення не перешкоджає зверненню позовною заявою до суду у загальному порядку. 12.09.2024 від Шостого апеляційного адміністративного суду до суду надійшла ухвала вх. №43358/24, якою серед іншого суд апеляційної інстанції витребовує матеріали адміністративної справи №580/6975/24 у зв`язку з надходженням від відповідачки апеляційної скарги на ухвалу суду від 23.08.2024, тому суд першої інстанції зобов`язаний направити матеріали адміністративної справи до суду апеляційної інстанції та наявні об`єктивні перешкоди для подальшого руху справи, своєчасного її розгляду та вирішення вказаного адміністративного спору.

22.10.2024 Шостий апеляційний адміністративний суд fпеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишив без задоволення, ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року - залишив без змін, зазначивши: судом першої інстанції в ухвалі про залишення зустрічної позовної заяви без руху від 14 серпня 2024 року було правильно встановлено, що у зустрічній позовній заяві відсутні позовні вимоги та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції та вважає, що в даному випадку неможливо суду з`ясувати конкретний зміст порушеного права, спосіб його відновлення, прийнятний для позивачки, а іншій стороні - надати відзив з викладенням відповідних доводів щодо спірних правовідносин. На виконання вказаної ухвали 22.08.2024 відповідачем повторно направлена зустрічна позовна заява, в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Черкаській області від 02.11.203 №0008761-1304-2300, податкові повідомлення-рішення від 15.05.2023 №106087-2407-2301, №106088-2407-2301, стягнути судові витрати. Обґрунтування позову не змінилось.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду.

Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.

Відповідно до частин першої та третьої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Верховний Суд у справі № 240/12017/19 зазначив, що після завершення процесуальних строків на оскарження, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Позивач не повідомив суд: з якою саме датою пов`язує початок перебігу строку звернення до суду із даним позовом щодо кожного індивідуального акта та не надавдоказ про вручення, отримання.

Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).

Верховний Суд у справі №440/7433/21 зазначив, що у частині другій статті 45 КАС України наведений перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, який, однак, не є вичерпним, оскільки суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п.19 ч.1 ст.4 КАС України).

Велика Палата Верховного Суду у справі № 9901/415/18 вважає, що законодавчі обмеження стосовно можливості оскарження актів індивідуальної дії не шкодять самій суті права на доступ до суду, оскільки ці акти можуть бути оскаржені у суді їхніми адресатами, тобто суб`єктами, для яких відповідні акти створюють права та/чи обов`язки.

Верховний Суд 11 вересня 2023 року у справі №420/14943/21 (адміністративне провадження №К/990/8225/23) сформулював правовий висновок про те, що критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять легітимну основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих заявником документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення суб?єкта владних повноважень; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, що не ґрунтуються на нормах права.

Рішення, яке приймається суб`єктом владних повноважень у межах дискреційних повноважень є правомірним лише за умови, що воно відповідає усім критеріям, що визначені частиною другою статті 2 КАС України (висновки ВС у справі №380/13558/21).

ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову.

Позивач має врахувати стабільні відносини у контексті стягнення податкового боргу на підставі не оскарженої своєчасно податкової вимоги Головного управління ДПС у Черкаській області від 02.11.2023 № №0008761-1304-2300, що була досліджена у справі №580/6975/24.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.2, 45, 160, 161, 169, 241-243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем щодо кожного індивідуального акта; надання копії кожного індивідуального акта з доказом отримання/вручення; повідомити суд: з якою саме датою пов`язує початок перебігу строку звернення до суду із даним позовом та надати докази на підтвердження; надати докази на підтвердження обставин спору з урахуванням принципу res judicata; надання обгрунтованого клопотання з доказами на підтвердження про поновлення провадження у справі. Позивач має зазначити форму і суму кожного ППР.

Роз`яснити позивачеві про недостимість зловживання процесуальними правами (ст.45 КАС України).

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА