Ухвала суду № 122658614, 28.10.2024, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

28 жовтня 2024 року справа № 580/10352/24

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛА:

21.10.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі позивач) до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (18018, м.Черкаси, просп.Хіміків, буд.50; код ЄДРПОУ 34998129) (далі відповідач) про:

визнання протиправною бездіяльності щодо зняття арешту з рахунку позивача № НОМЕР_2 в АТ КБ «Приватбанк» у частині надходжень грошових коштів (виплати Пенсійного фонду, пенсія);

зобов`язання відповідача зняти арешт у межах виконавчого провадження №76200852 з грошових коштів (виплати Пенсійного фонду, пенсія) на рахунку позивача № НОМЕР_2 в АТ КБ «Приватбанк».

Позов обґрунтований тим, що у провадженні відповідача перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого 13.05.2024 Соснівським районним судом міста Черкаси на виконання ухвали Черкаського апеляційного суду від 30.04.2024 у справі №712/8174/23 про стягнення з нього на користь держави 86579,70грн процесуальних витрат за проведення експертизи. У подальшому відповідач наклав арешт на його кошти. 10.10.2024 він звернувся до відповідача з заявою, в якій просив зняти арешт з його пенсійних коштів. Відповідач листом відмовив. Вважає, що відповідач допустив бездіяльність, яка суперечить нормам чинного законодавства. Тому звернувся до суду.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, встановлено, що спір не відноситься до юрисдикції адміністративного суду з огляду на таке.

Згідно з п.6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частина 1 статті 2 КАС України визначає завдання адміністративного судочинства, якими є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Відповідно до ч.1 ст.48 Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі ЗУ №1404-VIII) звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.56 ЗУ №1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Відповідно до ч.3 ст.56 ЗУ №1404-VIII арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Згідно з ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Частина перша ст.74 ЗУ №1404-VIII приписує, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Постановою відповідача від 08.10.2024 відкрито виконавче провадження №76200852 на підставі виконавчого листа №712/8174/23, виданого Соснівським районним судом м.Черкаси про стягнення з позивача в цій справі, як боржника, на користь держави процесуальних витрат за проведення експертизи в сумі 86579,70грн. Постановою відповідача від 08.10.2024 на грошові кошти боржника (позивача), що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови накладено арешт. Вказане рішення стосується коштів боржника. Тому належним судом для оскарження відповідних дій є суд, що видав виконавчий документ, в межах якого вчинені оскаржувані дії, бездіяльність чи прийняті рішення органом примусового виконання.

Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду роз`яснив судам, що боржник у виконавчому провадженні не може пред`являти позов про зняття арешту з його майна. Відповідну постанову Верховного Суду у справі №577/4541/20 (провадження № 61-8240св21) прийнято 19 січня 2022 року. Зазначив, що суди не врахували того, що позивач як особа, яка є боржником у виконавчому провадженні, не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший порядок судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця або приватного виконавця в порядку, передбаченому розд. VII ЦПК України. Боржник, як сторона виконавчого провадження, у разі незгоди з арештом, який накладений державним або приватним виконавцем під час примусового виконання судового рішення, не може пред`являти позов про зняття арешту з майна та бути позивачем за таким позовом, оскільки має право на оскарження дій державного виконавця в порядку, передбаченому розд. VII Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Якщо суд помилково прийняв позов до розгляду, під час судового розгляду він мав закрити провадження у справі з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Отже, захист такого права з огляду на наведені вище положення КАС України не може відбуватися в порядку адміністративного судочинства.

Зважаючи на викладені в позовній заяві обставини спору, зміст позовних вимог та додані до позовної заяви докази, позивач є боржником виконавчого провадження. Такі обставини не підлягають встановленню в адміністративному судочинстві, зважаючи на завдання адміністративного суду відповідно до ст.2 КАС України та встановлену юрисдикцію. На такий спір не поширюється юрисдикція адміністративного суду згідно зі ст.19 КАС України. Тому суд дійшов висновку, що позивач, як боржник виконавчого провадження обрав невірний спосіб судового захисту, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший порядок судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця або приватного виконавця в порядку, передбаченому розд. VII ЦПК України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Тому наявні підстави відмовити у відкритті провадження та повернути позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами.

Пунктом 2 ч.1 ст.7 Закону України від 27.02.2020 №3674-VI «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги. Згідно з ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Оскільки відсутні докази понесення судових витрат позивачем, відсутні підстави для їх повернення.

Керуючись ст. ст. 2-20, 4, 19, 143, 170-171, 295 КАС України, суддя

УХВАЛИЛА:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (18018, м.Черкаси, просп.Хіміків, буд.50; код ЄДРПОУ 34998129) про:

визнання протиправною бездіяльності щодо зняття арешту з рахунку позивача № НОМЕР_2 в АТ КБ «Приватбанк» у частині надходжень грошових коштів (виплати Пенсійного фонду, пенсія);

зобов`язання зняти арешт у межах виконавчого провадження №76200852 з грошових коштів (виплати Пенсійного фонду, пенсія) на рахунку позивача № НОМЕР_2 в АТ КБ «Приватбанк».

2. Роз`яснити, що спір підвідомчий загальному місцевому суду в порядку цивільного судочинства.

3. Копію ухвали та позовну заяву з додатками направити ОСОБА_1 .

4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з моменту її складення.

Суддя Анжеліка БАБИЧ