Ухвала суду № 122654950, 28.10.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2688/24

У Х В А Л А

28 жовтня 2024 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши матеріали адміністративної справи позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До суду звернувся адвокат Єрьоміна Вікторія Анатоліївна, діюча в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Херсонській області), в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 80 % відповідних сум грошового забезпечення до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови КМ України № 103 від 21.02.2018 року та проведення перерахунку з 01.12.2019 року на підставі довідки про розмір Державної установи Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Херсонській області № 33/42-Т-240/п від 22.06.2021 року з основним розміром 70%;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 у розрахунку 80% відповідно сум грошового забезпечення та з 01.12.2019 року на Державної установи Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Херсонській області №33/42-Т-240/п від 22.06.2021 року у розмірі 80% грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі із врахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою суду від 29 січня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України.

Враховуючи, що від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За положеннями частини 13 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Як вбачається зі змісту позову, то прохальна його частина свідчить про заявлені вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, проте відповідачем визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.

При цьому, наявні у справі документи свідчать про те, що належним відповідачем в межах даної справи є саме Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.

В силу положень пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Суд звертає увагу позивача, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко, лаконічно і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи в межах позовних вимог.

Зважаючи на наведені приписи процесуального закону суд звертає увагу на те, що позовна заява є офіційною формою звернення до адміністративного суду за вирішенням публічно-правового спору, відповідно має відповідати встановленим до неї вимогам щодо її змісту.

З огляду на вказане, суд вважає за необхідне запропонувати позивачу привести зміст адміністративного позову у відповідність з наданими до нього доказами.

Крім того, суд вказує, що однією з заявлених вимог позивача є визнання протиправними дії ГУ ПФУ щодо зменшення з 01 січня 2016 року відсоткового показника його пенсії з 80 % до 70 % грошового забезпечення при здійсненні перерахунку на підставі постанови КМ України №103 від 21.02.2018 року. При цьому, підставою звернення до суду з вказаною вимогою є лист-відповідь ГУ ПФУ в Херсонській області, датований 25.12.2023 року. ( а.с.9)

Щодо іншої вимоги позивача, яка полягає у визнанні протиправними дій ГУ ПФУ щодо зменшення з 01 грудня 2019 року відсоткового показника його пенсії з 80 % до 70 % грошового забезпечення при здійсненні перерахунку на виконання судового рішення у справі № 420/6065/23 згідно довідки Державної установи Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Херсонській області № 33/42-Т-240/п від 22.06.2021 року про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року.

У відзиві на позов ГУ ПФУ в Херсонській області пояснило, що 24

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Приписи абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України визначають, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 21 лютого 2024 року у справі № 240/27663/23, від 08 серпня 2024 року у справі № 460/19702/23 дійшов висновку, що пенсійні виплати мають щомісячний характер і про їх припинення, зменшення чи нарахування у неправильному розмірі позивачу мало бути відомо не пізніше неотримання/отримання вперше такої виплати у межах спірного періоду.

Згідно ч. 5, 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З огляду на вище вказане, пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує, позивач.

Отже, в межах даних спірних правовідносин, оскаржуючи дії відповідача щодо перерахунку та виплати пенсії за вислугу років з 01.01.2016 року та з 01.12.2019 року, які були вчиненні що найменш у квітні 2018 року та у травні 2023 року відповідно та звернувшись до суду з даними позовними вимогами 24.01.2024 року, позивач пропустив встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду.

При цьому, суд вказує, що особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

При цьому, в ухвалі від 29 січня 2024 року про відкриття провадження у справі суд дійшов висновку, що заява представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду є безпідставною, оскільки предметом оскарження у даній справі є дії ГУ ПФУ щодо зменшення відсоткового показника розміру пенсії позивача під час її перерахунку, а датою обізнаності позивача про порушення своїх прав є лист-відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 25.12.2023 р., а тому звернувшись до суду 24.01.2024 р., позивач не пропустив, встановлений статтею 122 КАС України, строк звернення до суду.

Разом з тим, за вищевказаними висновками Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.

За змістом частини четвертої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, залишення судом позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду передбачає оцінку наведених позивачем підстав пропуску строку звернення до суду на предмет їх поважності. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03 листопада 2022 року у справі № 380/9929/21.

Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, представником позивача разом з позовом була подана заява, у прохальній частині якої просить вважати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити пропущений строк, обґрунтовуючи фактично тим, що до заявлених позовних вимог не застосовуються строки звернення до суду, визначені ст. 122 КАС України, оскільки право позивача щодо перерахунку пенсії є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком у силу вимог частини третьої статті 51 Закону України № 2262-ХІІ, покликаючись на правові висновки Верховного Суду у постановах від 26 січня 2021 року у справі № 520/11178/2020, а також на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 р. у зразковій справі щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії до 70 % грошового забезпечення та зобов`язання пенсійний орган здійснити з 01.0.2018 року перерахунок та виплату пенсії особі.

Разом з тим суд вважає, що правові висновки Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 520/11178/2020, Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 р. у зразковій справі, на які покликається позивач є не релевантними і не можуть застосовуватися у даній справі.

При цьому, позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку для звернення до суду не вказуються обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від його волевиявлення, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, а саме, в період з травня 2018 по 24.01.2024 року та з травня 2023 року по 24.01.2024 року та не надано доказів на підтвердження таких обставин.

Щодо покликання на отримання права на судовий захист прав позивача щодо протиправного зменшення відсоткового значення розміру пенсії до 70 % грошового забезпечення лише після отримання висновків Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 р. у зразковій справі, то суд вважає, що дана обставина не є поважною, при цьому, представником позивача не надано доказів щодо поважності причин не звернення до суду після ухвалення судового рішення у зразковій справі, тобто у період з 16.10.2019 по січень 2024 року.

Щодо покликання позивача на те, що введення в Україні воєнного стану є об`єктивною та поважною причиною для поновлення процесуального строку, то суд не погоджується з такою позицією, оскільки після затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, будь-яких змін в аспекті перебігу процесуальних строків на їх обчислення до Кодексу адміністративного судочинства України не вносилось.

У постанові від 28.11.2022 у справі № 140/11951/21 Верховний Суд вказав, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

Тож, саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення.

Отже, представнику позивача пропонується вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду із наданням доказів поважності причин пропуску такого строку.

Враховуючи, що після відкриття провадження у цій справі, судом встановлено факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, позов підлягає залишенню без руху з наданням права позивачу повторно звернутись до суду з заявою про поновлення строку з відповідним обґрунтуванням.

Керуючись ст. ст. 122, 243, 248 КАС України, суд -

ухвалив:

Позовну заяву залишити без руху.

Надати позивачу п`ятиденний термін з дня отримання даної ухвали з метою, зокрема,

- приведення змісту позовної заяви, у т.ч. прохальної її частини, у відповідність з наданими до неї доказами;

- надання заяви про поновлення строку звернення до суду з зазначенням інших обставин, які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку та відповідних доказів.

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В.А. Дубровна