Ухвала суду № 122654929, 28.10.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/30034/24

У Х В А Л А

28 жовтня 2024 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, буд. 12, код ЄДРПОУ 40108740) про визнання протиправним та скасування наказу

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 25.09.2024 надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якій позивач, просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 31.08.2024 № 2283 «Про заходи дисциплінарного впливу» в частині застосування до майора поліції ОСОБА_1 , старшого інспектора-чергового чергової частини УОАЗОР ГУНП B Одеській області, дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність;

2. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення, невиплачене ОСОБА_1 під час проведення службового розслідування та у зв`язку з прийняттям наказу про застосування дисциплінарного стягнення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 проходить службу в поліції на посаді старшого інспектора-чергового чергової частини управління організаційно аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції в Одеській області. Протягом 2022-2024 р.р. позивач перебував у складі сил і засобів оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та виконував бойові (службові) завдання. 28.06.2024 року заступником начальника управління - начальником ВДС ГУНП в Одеській області полковником поліції ОСОБА_3 складено доповідну записку на ім`я начальника ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , в якій зазначено, що 26.06.2024 року під час перевірки стану організації службової діяльності чергової частини УОАЗОР ГУНП в Одеській області було встановлено, що у старшого інспектора-чергового ЧЧ УОАЗОР ГУНП в Одеській області майора поліції С. Приходька логін та пароль до ІПНП заблокований, у зв`язку із чим, майор поліції ОСОБА_5 не міг виконувати свої обов`язки, визначені розділом IV Інструкції з організації діяльності чергової служби в Національній поліції України, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23 травня 2017 року № 440, та розділу V Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.04.2020 № 357, щодо реагування на заяви і повідомлення про порушення або події. 11.09.2024 позивач розписався у відомості про ознайомлення із наказом ГУНП в Одеській області від 31.08.2024 № 2283 «Про заходи дисциплінарного впливу». Позивач вважає, що наказ ГУНП в Одеській області від 31.08.2024 № 2283 «Про заходи дисциплінарного впливу» є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку із чим, звертається до суду з даним позовом.

30.09.2024 ухвалою судді прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 ; відкрито провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та витребувано у відповідача докази по справі.

22.10.2024 до суду надійшло клопотання представника відповідача (вхід.№ЕС/55670/24) в якому зазначено, що вказана справа має виняткове значення для ГУНП в Одеській області так як подія за участю позивача завдала значної шкоди авторитету Національної поліції як органу в цілому та дискредитувало його. З зазначеного вбачається, що справа не підпадає під критерії ч.1 ст. 263 КАС України та не може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без виклику. Отже подальший розгляд судом вказаної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін буде порушенням ч.1 ст.263 КАС України, так як вказана справа не підпадає під критерії справ які розглядаються в спрощеному провадженні без виклику що в свою чергу буде порушенням норм процесуального права та стане підставою скасування рішення в суді апеляційної інстанції. Більш того враховуючи характер спірних правовідносин, обсяг доказів у справі, необхідність дослідження матеріалів службового розслідування, опитування свідків, доведення певних обставин в судовому засіданні, і можна дійти ґрунтовного висновку про необхідність призначення даної справи в порядку загального позовного провадження.

Одним із основних засад (принципів) адміністративного судочинства є офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Згідно ч.1 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до ч.5 ст.12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 1-3, 6 ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до 1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 4 статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

За загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов`язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України).

Суд зазначає, що спір у даній справі не відноситься до справ, які згідно ч. 4 ст. 12 КАС України розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019 року у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.

Практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд зазначає, що думка сторони щодо складності справи, не зумовлює необхідності призначення до розгляду справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ця справа не належить до категорії тих, які мають розглядатись виключно за правилами загального позовного провадження у значенні згаданих статей, а отже, вона може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, враховуючи предмет розгляду, характер спірних правовідносин та правові позиції сторін, суд приходить до висновку про відсутність необхідності розглядати справу за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

В той же час, суд зазначає, що відповідно до п.3 ч.3 ст.44 КАС України учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Тобто, у разі необхідності, учасники справи мають право викласти свої пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб у письмовому вигляді, які будуть враховані судом при прийнятті рішення.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 257, 260, 262 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання (вхід.№ЕС/55670/24) представника відповідача від 22.10.2024 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА