Ухвала суду № 122647198, 30.10.2024, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/7078/24

Провадження № 1-кс/639/1414/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2024 року м. Харків

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання слідчого СВ ВП № 1 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024221210001046 від 25.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

в с т а н о в и в:

На розгляд до Жовтневого районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 1 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене із прокурором Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 , в якому слідчий просить:

- накласти арешт на майно, яке було вилучено 25.10.2024 під час проведення огляду місця події на відкритій ділянці місцевості поблизу будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: золотий ланцюжок з ладанкою та хрестиком;

- визначити місцем зберігання камеру схову ВП № 1 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні СВ ВП № 1 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження №12024221210001046 від 25.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , маючи не зняту та не погашену судимість, вчинив злочин проти власності за наступних обставин.

Так, ОСОБА_5 25 жовтня 2024 року приблизно о 10 годині 15 хвилин знаходився поблизу будинку за адресою: АДРЕСА_3 , де він в цей час помітив раніше незнайомого йому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебував на території подвір`я за вищевказаною адресою. В цей час між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 раптово виник конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин.

На вказаний конфлікт до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 із будинку вийшла дружина останнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка розняла їх та намагалась вгамувати ОСОБА_5 .

У цей час ОСОБА_5 помітив на шиї у ОСОБА_7 золотий ланцюжок з ладанкою та хрестиком та в нього раптово виник злочинний умисел, спрямований на відкрите заволодіння вказаним майном, належним потерпілій ОСОБА_7 .

Надалі ОСОБА_5 , діючи умисно, із корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, повторно, у період воєнного стану, який введено на території України на підставі Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України №2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», використовуючи фактор несподіванки, зненацька для ОСОБА_7 , відкрито заволодів належними їй золотим ланцюжком, ладанкою та хрестиком, які зірвав правою рукою з її шиї.

Після цього ОСОБА_5 , з метою доведення до кінця свого злочинного умислу, направленого на відкрите заволодіння чужим майном, вчиненого повторно, використовуючи той факт, що потерпіла ОСОБА_6 фізично менш розвинена та не зможе його наздогнати, заволодівши майном потерпілої, розпочав швидко від неї тікати в бік пішохідного мосту по АДРЕСА_3 .

Таким чином, ОСОБА_5 виконав усі дії, які вважав за необхідне для відкритого заволодіння майном потерпілої ОСОБА_7 .

Після цього ОСОБА_5 , звернувши на свою користь викрадене майно, з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

25 жовтня 2024 року в ході огляду місця події у період часу з 11 години 45 хвилин до 11 години 50 хвилин на відкритій ділянці місцевості поблизу будинку за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_5 добровільно видав ланцюжок з металу жовтого кольору, на якому знаходиться православний хрестик та підвіска із зображенням святого, які в подальшому було вилучено.

25 жовтня 2024 року у період часу з 13:25 до 13:40 в ході пред`явлення предметів для впізнання потерпіла ОСОБА_7 впізнала вилучений в ході огляду від 25.10.2024 за адресою: АДРЕСА_1 ланцюжок з металу жовтого кольору, на якому знаходиться православний хрестик та підвіска із зображенням святого.

В подальшому, 25 жовтня 2024 року у період часу з 13 години 45 хвилин по 13 години 55 хвилин вищевказане вилучене майно було додатково оглянуто та встановлено наступні його ознаки, а саме: об`єктом огляду є золотий ланцюжок з ладанкою та хрестиком. На ладанці є зображення православного святого. Хрестик православний, на момент огляду зігнутий. На ланцюжку є замок у вигляді карабіну, механізм якого пошкоджений, а саме розігнутий. В подальшому вказаний золотий хрестик з ладанкою та карабіном було вилучено та поміщено до паперового конверту.

Власником золотого ланцюжка з ладанкою та хрестиком є потерпіла ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Постановою слідчого СВ ВП № 1 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 від 25.10.2024 вказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024221210001046 від 25.10.2024.

В клопотанні зазначається, що повернення вилученого майна може негативно вплинути на встановлення істини по кримінальному провадженню та встановлення усього кола осіб, причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення, оскільки у разі повернення зазначених речей можуть бути вжиті заходи та вчинені дії, направлені на їх знищення, що може взагалі унеможливити встановлення істини у кримінальному проваджені, а також призначення та проведення необхідних судових експертиз.

З метою збереження речових доказів та забезпечення доказової бази у кримінальному провадженні, слідчий просить накласти арешт на вищезазначене майно.

Прокурор Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 на адресу суду надала заяву про розгляд клопотання без її участі, в якій зазначає, що клопотання про арешт майна підтримує та просить задовольнити.

Дослідивши надані до суду матеріали кримінального провадження та оцінивши доводи заявленого клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого про арешт майна, з огляду на таке.

Судовим розглядом встановлено, що у провадженні СВ ВП № 1 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження №12024221210001046 від 25.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

25 жовтня 2024 року у період часу з 11 години 45 хвилин до 11 години 50 хвилин слідчий СВ ВП № 1 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 провів огляд місця події на відкритій ділянці місцевості поблизу будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого громадянин ОСОБА_5 добровільно видав працівникам поліції золотий ланцюжок з ладанкою та хрестиком, який було вилучено та поміщено до сейф-пакету.

Постановою слідчого СВ ВП № 1 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 від 25.10.2024 вказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024221210001046 від 25.10.2024.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Вимогами п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема: збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

Підставою для накладення арешту на майно є факт вилучення майна, яке має доказове значення вчинення кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Метою накладення арешту на вказані речові докази є їх збереження.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про арешт майна є законним та обґрунтованим.

Разом з тим, ч. 4 ст. 173 КПК України передбачає, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

З урахуванням фактичних обставин справи та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна в цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов висновку, що спосіб накладення арешту на майно, шляхом заборони відчуження та розпорядження цим майно, з передачею майна на відповідальне зберігання володільцеві, буде менш обтяжливим та співмірним інтересам власника майна та дотримання завдань кримінального провадження, згідно норм ст. 2 КПК України.

Саме такий спосіб та місце зберігання майна (золотого ланцюжка з ладанкою та хрестиком), на переконання слідчого судді, є ефективним, оскільки буде сприяти дієвості кримінального провадження, завданням досудового розслідування та захисту прав заінтересованої особи.

Отже, з урахуванням викладених обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого про арешт майна підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 167, 170-173, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого СВ ВП № 1 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене із прокурором Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024221210001046 від 25.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України задовольнити частково.

Накласти арешт на майно у кримінальному провадженні № 12024221210001046 від 25.10.2024, шляхом позбавлення права на відчуження та розпорядження майном, яке було вилучено 25.10.2024 під час проведення огляду місця події на відкритій ділянці місцевості поблизу будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- на золотий ланцюжок з ладанкою та хрестиком.

Після проведення необхідних слідчих (розшукових) дій та судових експертиз арештоване майно повернути на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Попередити ОСОБА_7 про необхідність збереження арештованого майна та про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України (незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт)

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 (п`яти) днів з дня її проголошення.

Копію ухвали негайно після її постановлення направити слідчому, прокурору та потерпілій.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Слідчий суддя ОСОБА_1