Вирок № 122643412, 30.10.2024, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/3222/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , перекладача ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , представника потерпілого адвоката ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023071060000322 від 20.05.2023 року, яке поступило з обвинувальним актом, по обвинуваченню:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , місце реєстрації АДРЕСА_2 , громадянина України, без освіти, одруженого, не працюючого, 17.05.2023 року судимого Берегівським райсудом за ч.4 ст. 296 КК на 4 роки позбавлення волі, згідно ст.ст.75, 76 КК звільнений від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком 1 рік 6 місяців,

за ч. 1 ст. 122 КК України,

встановив:

19 травня 2023 року приблизно о 21 годині 30 хвилин ОСОБА_6 поблизу будинку АДРЕСА_3 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно, тримаючи лопату за дерев`яний держак наніс один удар її плоскою поверхнею металевого леза в область потиличний ділянки голови ОСОБА_8 , чим спричинив останньому тілесне ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми голови, струсу головного мозку, яке відноситься до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я. Після чого, намагався нанести ще один удар в область голови ОСОБА_8 , однак останній виставив перед собою праву руку, у зв`язку з чим удар плоскою поверхнею леза лопати прийшовся на праву руку потерпілого, внаслідок чого заподіяв ОСОБА_8 тілесне ушкодження у вигляді перелому правої променевої кістки, що відноситься до середнього ступеня тілесних ушкоджень, як такого, що викликає тривалий розлад здоров`я, який перевищує період 21 доби.

На думку суду обвинуваченого ОСОБА_6 слід визнати винним у кримінальному правопорушенні за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених устатті 121цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Доказами на підтвердження встановлених обставин є наступне.

Так, обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні свою вину не визнав і пояснив, що в травні 2023 року, точну дату вже не пам`ятає, у доньки його дядька було день народження, та як прийнято у них, у ром, приблизно 12 осіб зібрались у нього вдома, по АДРЕСА_1 , святкувати. Серед осіб, які зібрались на святкування та вживали пиво, був і потерпілий ОСОБА_9 . Потім, коли багато хто був п`яний, то вставав із-за стола танцювати. Так, зробив і ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , та із-за того, що ОСОБА_11 робив непристойні рухи, вони схопились, намагались побитися, але він, ОСОБА_12 , вмішався, наказав їм припинити, та разом з дружиною на тещею ОСОБА_11 повели його додому. По дорозі додому по вулиці Робочої біля будинку № 16 ОСОБА_11 сказав, що піде сам додому. Тоді, він, ОСОБА_12 , повернувся додому, сказав всі родичам, щоби вже всі йшли додому відпочивати. Його батька повів додому ОСОБА_10 . Через деякий час він, ОСОБА_12 , звернув увагу, що з Окремого Хутора на вулиці Робочу прибігла велика кількість, приблизно 50, осіб. Йому стало відомо, що ОСОБА_11 та його брат, а всього їх було п`ятеро, побили його батька, коли того вели додому. Він, ОСОБА_12 , зразу побіг до місця пригоди, та разом з ОСОБА_13 підняли з землі, та повели батька додому.

Обвинувачений ОСОБА_6 заперечив, що він наносив удари лопатою потерпілому ОСОБА_11 , ствердив, що наскільки йому відомо зі слів інших осіб, ОСОБА_11 побив його брат - ОСОБА_14 , який наразі знаходиться в Німеччині. Однак пояснити чому потерпілий ОСОБА_8 та свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні підтвердили обвинувачення пояснити не зміг.

Не дивлячись на те, що обвинувачений ОСОБА_6 свою вину не визнав, його вина у викладеному обвинуваченні доведена наступним.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 показав, що дядько обвинуваченого ОСОБА_12 був співмешканцем його рідної сестри та до пригоди указаної в обвинувальному акті вони були з ним в добрих відносинах. 19 травня минулого року він з іншими особами працював по вул.Робоча, та після виконаної роботи скинулись грошима на шашлик та пішли до ОСОБА_16 додому відпочивати, вживати пиво. Будучи в нетверезому стані він та брати ОСОБА_16 : ОСОБА_10 та ОСОБА_17 Пішти стали танцювати, в ході чого із-за їх непристойних рухів між ними відбулась нецензурна словесна сварка. В цей час ОСОБА_18 втрутився заспокоїв їх та сказав йому, ОСОБА_11 , щоби йшов додому. Він погодився та коли виходив із двору біля воріт його вдарив кулаком батько ОСОБА_16 . У зв`язку з цим він намагався втекти звідти, однак за ним побігли ОСОБА_10 та ОСОБА_19 разом із своїм батьком, які наносили йому удари кулаками. Він встиг, при цьому, дійти до будинку АДРЕСА_4 , коли йому на допомогу прибігли із дому його сім`я: мати, дружина, інші родичі, які захищали його від побоїв сім`ї ОСОБА_17 . В цей час, в ході сутички із батьком ОСОБА_17 вони вдвох впали на землю. Він, ОСОБА_11 , встав, коли до них прибіг і ОСОБА_18 , сказав присутньому там ОСОБА_13 , щоби допоміг підняти із землі батька. В цей момент прибігли також ОСОБА_10 та ОСОБА_17 Пішти із штиковою лопатою, яку від них забрав обвинувачений ОСОБА_17 . Між ним, ОСОБА_11 та ОСОБА_20 продовжилась сутичка, в ході чого вони впали, і тоді він відчув, що його вдарили по голові якимось предметом. Підняв голову та побачив ОСОБА_16 із лопатою в руках, який вдруге йому почав наносити удар лопатою та він виклав праву руку захищаючись, тому удар прийшовся по неї. Після цього, ОСОБА_13 забрав лопату від ОСОБА_16 , відштовхнув його від нього та за хвилину всі розійшлись. Він пішов додому та викликав поліцію.

Допитаний свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показав, що весною минулого року він вибіг на вулицю Робочу та побачив, що ОСОБА_9 побився з батьком ОСОБА_16 , та він з іншими присутніми розборонив їх. Тоді, прибіг ОСОБА_18 , який попросив допомогти забрати його батька додому, які лежав після сутички на землі. В цей момент прибігли брати ОСОБА_16 - ОСОБА_10 і ОСОБА_17 Пішти із штиковою лопатою, яку забрав ОСОБА_18 . В ході цього, потерпілий ОСОБА_11 побився із ОСОБА_21 , а ОСОБА_18 залишив на нього, ОСОБА_13 , свого батька, підбіг до них та лопатою наніс два удару, один по голові, а другий по руці ОСОБА_22 . На це, він, ОСОБА_23 , також відпустив батька ОСОБА_12 , підбіг і вихопив лопату із рук ОСОБА_16 , щоби припинити його дії. Після цього, всі розійшлись.

Крім того, доказами вини у вчиненні обвинуваченим злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України є наступне.

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту із потерпілим ОСОБА_8 спростовується версія обвинуваченого подій між ними 19.05.2023 року, оскільки він вказав та пояснив, що отримав удар в область потиличної ділянки голови, після чого підняв голову та побачив, що з лопатою в руках стояв перед ним ОСОБА_18 , який намагався ще один удар нанести йому по голові, однак він, ОСОБА_11 , встиг виставити руку і удар лопатою прийшовся на неї (а.с. 79-83).

Так, протоколом проведення слідчого експерименту із свідком ОСОБА_15 із фото таблицею доведено, що дійсно саме обвинувачений ОСОБА_6 наніс один удар лопатою в область потиличної ділянки голови ОСОБА_8 , а потім коли намагався нанести ще один удар, то ОСОБА_8 встиг виставити руку і удар прийшовся на неї (а.с. 69-73).

Аналогічно підтвердив дані обставини вчиненого кримінального правопорушення ОСОБА_6 в ході проведення слідчого експерименту і свідок ОСОБА_24 (а.с. 74-78).

Згідно висновку експерта №42\Б встановлено, що в лікарні 23.05.2023 року у ОСОБА_8 було встановлено: «Перелом правої променевої кістки в нижній третині з змішенням відламків. Забійна обширна гематома в правій половині обличчя. ЗЧМТ. Струс головного мозку. Забійна гематома в правій половині обличчя. Травма очного яблука. Внутрішньосуглобний перелом зовнішнього відростку променевої кістки без змішення.» Враховуючи локалізацію, взаєморозташування, механізм виникнення та кількість ушкоджень можна зробити висновок, що мало місце не менше трьох контактів з тупими предметами. Давність ушкоджень може відповідати періоду близько 3-5 діб до експертизи, могли виникнути при обставинах та в період, вказаних в постанові, тобто 19.05.2023 року.

По степені тяжкості ушкодження у вигляді синця правої параорбітальної ділянки справа, садна обличчя відносяться до легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров`я, або незначної стійкої втрати працездатності. Ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струс головного мозку відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я, або незначної стійкої втрати працездатності. Ушкодження у вигляді перелому правої променевої кістки відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такого, що викликає тривалий розлад здоров`я, який перевищує період 21 доби, підтверджується результатами рентгенографічного дослідження від 23.05.23р. №1455 та знаходиться у відповідності з п.2.2.1 в) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», Наказу № 6 від 17.01.1995 року «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» (а.с. 84-86).

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Отже, суд обираючи покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставину, що обтяжує покарання.

Згідно досудової доповіді, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого ОСОБА_6 , його спосіб життя, історію правопорушень, а також високу ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі може становити високу небезпеку для суспільства, у тому числі окремих осіб. На думку органу пробації, застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції (а.с.54-61).

Відповідно до характеристики виконавчого комітету Берегівської міської ради обвинувачений ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності адміністративною комісією міськради не притягався, від мешканців міста та сусідів скарг та нарікань не надходило. Згідно відповідей на обліку у лікаря нарколога поліклінічного відділення не перебуває, до лікаря-психіатра поліклінічного відділення до КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м.Берегове» ЗОР не звертався (а.с. 87, 88, 89).

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 слід визнати рецидив злочинів. Так, 17.05.2023 року ОСОБА_6 був судимий Берегівським райсудом за ч.4 ст. 296 КК на 4 роки позбавлення волі, згідно ст.ст.75, 76 КК звільнений від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком 1 рік 6 місяців, тобто фактично через два дня після засудження до покарання з випробуванням вже вчинив новий умисний злочин, та судимість за яке не погашена.

Враховуючи вищенаведені обставини і те, що обвинувачений ОСОБА_6 вчинив нетяжкий злочин під час іспитового строку, тому суд приходить до висновку про доцільність призначення покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2ст.122 КК України та згідно до ч.3 ст.78 КК України йому слід призначити покарання за правилами ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Суд вважає, що таке покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373,374 КПК України,

ухвалив:

ОСОБА_6 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1ст.122 КК України та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 122 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком частково приєднати невідбутну частину покарання за вироком Берегівського районного суду Закарпатської області від 17.05.2023 року і за сукупністю вироків визначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.

Строк відбуття покарання ОСОБА_6 обчислювати з моменту звернення вироку до виконання та його затримання.

На вирок може бути подана апеляція через цей суд до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його оголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Лайош ГАЛ