Рішення № 122641303, 29.10.2024, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/3006/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 року смт Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бочарова А.І.

при секретарі Сірман Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Овідіополь цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Овідіопольського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі

Одеської області ПМУ МЮ (м. Одеса)

про

звільнення майна з-під арешту,-

ВСТАНОВИВ:

17 травня 2024 року до суду звернувся позивач з вищевказаною позовною заявою, в якій просить суд скасувати арешт нерухомого майна земельної ділянки загальною площею 3,91 га, кадастровий № 5123780800:01:002:0263, за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який накладено, постановою Овідіопольського РВ ДВС України серії АВ № 998219 від 28.08.2003 року, номер запису про обтяження 53086746.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивачу, ОСОБА_1 , на праві приватної власності належить земельна ділянка загальною площею 3,91 га, кадастровий № 5123780800:01:002:0263, за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю ІІ-ОД № 043290 від 02.08.2001 року виданого на підставі рішення 13-ї сесії ХХІІІ скликання Барабойської сільської ради народних депутатів Овідіопольського району Одеської області від 25.12.2000 року № 126.

Вказана обставина також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав індексний № 359773084 від 25.12.2023 року № відомостей про речове право 53086730 дата державної реєстрації 20.12.2023 рік власник земельної ділянки ОСОБА_1 , розмір часки 1/1 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 70869004 від 25.12.2023 рік.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, вбачається існування арешту нерухомого майна: номер запису про обтяження 53086746 виданого Овідіопольським РВ ДВС України на підставі Постанови серії АВ № 998219 від 28.08.2003 року.

02 травня 2024 року позивач звернувся до Овідіопольського ВДВС в Одеському районі Одеської області ПМУ МЮ (м. Одеса) із заявою про зняття арешту із земельної ділянки загальною площею 3,91 га, кадастровий № 5123780800:01:002:0263, за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

08 травня 2024 року за вих. № 21.14-25667, позивач отримав листа в.о. начальника Овідіопольського ВДВС МПУ МЮ (м. Одеса) Захарової Б.Ю., що виконавчі провадження за 2003 рік знищені, надати детальну інформацію за яким саме документом накладено арешти у 2003 році на його майно не має можливості та йому було роз`яснено, що у відповідності до ст.. 59 ч. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» він має право звернутись до суду із позовом про зняття арешту з майна.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про підтримання позову, та розгляд справи за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно зіст. 280 ЦПК України, якщо у суду не має даних про причину неявки відповідача, сповіщеного про дату, час та місце судового засідання належним чином і не з`явився в судове засідання без поважних і без повідомлення причин, не подавши відзив на позов, суд вважає можливим розглянути справу на підставі даних, які є в матеріалах справи та зі згоди позивача, який не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку, ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положеннямст. 281 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України: кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України: кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України: кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України: способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: … 3) припинення дії, яка порушує право…

Згідност. 41 Конституції України,кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Судом встановлено, що позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка загальною площею 3,91 га, кадастровий № 5123780800:01:002:0263, за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю ІІ-ОД № 043290 від 02.08.2001 року виданого на підставі рішення 13-ї сесії ХХІІІ скликання Барабойської сільської ради народних депутатів Овідіопольського району Одеської області від 25.12.2000 року № 126.

Вказана обставина також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав індексний № 359773084 від 25.12.2023 року № відомостей про речове право 53086730 дата державної реєстрації 20.12.2023 рік власник земельної ділянки ОСОБА_1 , розмір часки 1/1 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 70869004 від 25.12.2023 рік.

Статтями 316-320,321,328 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава - не втручається у здійснення власником права власності. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право власності набувається на підставах, що не заборонені Законом, зокрема із правочинів і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із Закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності має фундаментальний характер, захищається згідно з нормами національного законодавства з урахування принципів ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Держави-учасниці Конвенції зобов`язані поважати право кожного на мирне володіння своїм майном та гарантувати його захист передусім на національному рівні. Зазначене положення закріплено на конституційному рівні принципом непорушності права власності (ст. 41 Конституції України).

Згідно положень ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, вбачається існування арешту нерухомого майна: номер запису про обтяження 53086746 виданого Овідіопольським РВ ДВС України на підставі Постанови серії АВ № 998219 від 28.08.2003 року.

02 травня 2024 року позивач звернувся до Овідіопольського ВДВС в Одеському районі Одеської області ПМУ МЮ (м. Одеса) із заявою про зняття арешту із земельної ділянки загальною площею 3,91 га, кадастровий № 5123780800:01:002:0263, за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

08 травня 2024 року за вих. № 21.14-25667, позивач отримав листа в.о. начальника Овідіопольського ВДВС МПУ МЮ (м. Одеса) Захарової Б.Ю., що виконавчі провадження за 2003 рік знищені, надати детальну інформацію за яким саме документом накладено арешти у 2003 році на його майно не має можливості та йому було роз`яснено, що у відповідності до ст. 59 ч. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» він має право звернутись до суду із позовом про зняття арешту з майна.

Статтею 60 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

За змістом роз`яснень, які містяться в п. 8 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», зазначено, що у випадку, якщо позивач є власником спірного майна, то вирішується вимога про зняття арешту з майна.

В правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 658/715/16-ц, було зазначено, що інші особи, які є власниками (володільцями) майна, і які вважають, що майно на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Таким чином, враховуючи, що з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, вбачається існування арешту нерухомого майна: номер запису про обтяження 53086746 виданого Овідіопольським РВ ДВС України на підставі Постанови серії АВ № 998219 від 28.08.2003 року, на майно яке належить позивачу на праві приватної власності, вказаний арешт порушує його права вільного володіння та розпорядження вказаним майном.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивач не маючи жодних зобов`язань незаконно обмежений у своєму праві власностіволодіти, користуватися, розпоряджатися, належним йому майном, а тому позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 3-7, 10-13, 18, 76-83, 95, 258, 259, 263-268, 272-273, 280, 281 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 316-321, 328, 386-393, 722 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Овідіопольського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області ПМУ МЮ (м. Одеса) про звільнення майна з-під арешту задовольнити.

Скасувати арешт нерухомого майна земельної ділянки загальною площею 3,91 га, кадастровий № 5123780800:01:002:0263, за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який накладено, постановою Овідіопольського РВ ДВС України серії АВ № 998219 від 28.08.2003 року, номер запису про обтяження 53086746.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі якщо повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, строк на подання заяви про його перегляд може бути поновлено, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: А.І. Бочаров