Рішення № 122640478, 29.10.2024, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.10.2024 Справа №607/20928/24 Провадження №2-а/607/407/2024

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Якімця Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Трембач С.О.,

представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Свірського Т.В.,

представника відповідача ДПП Дживри С.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , поданої в його інтересах адвокатом Свірським Тарасом Володимировичем, до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправної та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії БАВ №217273 від 14 вересня 2024 року та

У С Т А Н О В И В:

І. Описова частина

1. Стислий зміст позовної заяви

24 вересня 2024 року через підсистему «Електронний суд» представник позивача ОСОБА_1 адвокат Свірський Т.В. звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції (далі ДПП) про визнання протиправної та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії БАВ №217273 від 14 вересня 2024 року. У позовній заяві просить також стягнути витрати на професійну правничу допомогу (а.с. 1-5).

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що вказана постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки в ній не конкретизовано, якими доказами доводиться факт вчинення позивачем інкримінованого правопорушення, а останній заперечує факт вчинення цього правопорушення. ОСОБА_2 вказав, що відповідачем порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, адже, всупереч вимогам статей 279 280 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі КУпАП), відповідачем винесено оскаржувану постанову взагалі без розгляду справи про адміністративне правопорушення. Дане порушення не є лише формальними, оскільки відсутність розгляду справи завадило йому реалізувати свої права передбачені статтею 268 КУпАП, зокрема: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання при розгляді справи, користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, ініціювати залучення свідків та інше. Крім того, оскаржувана постанова не відповідає приписам Закону України «Про адміністративну процедуру», який підлягав застосуванню під час розгляду відповідачем справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а саме: 1) в оскаржуваній постанові не зазначено найменування та місцезнаходження адміністративного органу, який є суб`єктом розгляду скарги та вид суду, до якого особа може подати позов; 2) не вмотивована в тій мірі, яка б забезпечила позивачу можливість правильно її зрозуміти та реалізувати своє право на її оскарження; 3) не викладено зміст документів та відомості, що враховані під час розгляду справи; 4) не зазначені детальна правова оцінка обставин, виявлених під час розгляду справи та висновки, зроблені на підставі такої правової оцінки виявлених обставин.

2.Стислий зміствідзиву на позовну заяву

До Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 25 жовтня 2024 року від ДПП надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесенні постанови, позивач 14 вересня 2024 року о 23 год. 20 хв., керуючи транспортним засобом (далі ТЗ) «Toyota Avensis Verso», д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Київська, 8 у м. Тернополі, не пред`явив у спосіб, який дає можливість зафіксувати дані, що містяться в: реєстраційному документі та полісі обов`язкового страхування, чим порушив п.п.2.4.б. та 2.4.ґ. ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною першою статті 126 КУпАП.

Відповідач свою позицію аргументує тим, що на лінію «102» надійшло повідомлення з номеру НОМЕР_2 (анонімно) ЄО №5857 про те, що ТЗ «Toyota Avensis Verso», д.н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору їде в сторону Бахуса на вул. Ільєнка, водій в стані алкогольного сп`яніння. Під час розмови ТЗ зупинився та за кермо сіла жінка 14 вересня 2024 року о 23 год. 26 хв. Також, наявне відео руху керованого позивачем ТЗ та відеозапис з камер зовнішнього спостереження (де ОСОБА_1 зупинив ТЗ під його керуванням та вийшов з нього), яке додано до матеріалів справи. Після прибуття на місце події м. Тернопіль, вул. Київська, 8А, працівники поліції виявили заявника та свідка ( ОСОБА_3 ), а також особу на яку вони вказують ОСОБА_1 , який зі слів заявника та свідка керував «Toyota Avensis Verso», д.н.з. НОМЕР_1 .

ДПП посилається на те, що позиція ОСОБА_1 не відповідає дійсності та не підтверджена жодними доказами, оскільки наявне звернення на лінію «102» ЄО №5857, відео доказ руху ТЗ позивача, відеозапис з камер зовнішнього спостереження, де чітко зафіксовано рух керованого останнім ТЗ та те, що ОСОБА_1 керував ТЗ, а також, пояснення заявника на нагрудну камеру, що саме позивач керував ТЗ. У зв`язку із сукупністю даних доказів, можна дійти до висновку, що саме ОСОБА_1 був водієм та керував ТЗ.

Відповідач додатково зазначає, що є постанова Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 жовтня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Ця подія мала місце 14 вересня 2024 року о 23 год. 06 хв., й судом у цій справі було встановлено факт керування останнім ТЗ «Toyota Avensis Verso», д.н.з. НОМЕР_1 .

Твердження позивача, що відповідачем порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення спростовують наявні у справі докази, а саме: на відео з нагрудної камери №472636 зафіксовано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення з 23 год. 39 хв., ОСОБА_1 було ознайомлено з часом та місцем розгляду справи, зачитано права передбачені статтею 63 Конституції України та статей 268, 289 КУпАП, та строки оплати та оскарження постанови. Крім того, позивач жодних клопотань не заявляв. О 23 год. 41 хв. йому було повідомлено про притягнення його до адміністративної відповідальності. З 00 год. 31 хв. по 00 год. 33 хв. останнього було ознайомлено з постановою, де він поставив два підписи у відповідних графах, за ознайомлення з правами та отримання копії постанови.

Отже, твердження позивача, які відображені в позовній заяві, що жодного розгляду не було та, що йому не надано жодних доказів повністю спростовуються наданими доказами у справі. Тому, можна дійти до висновку, що зазначені твердження водія мають на меті уникнення адміністративної відповідальності.

3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 жовтня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 , поданої в його інтересах адвокатом Свірським Т.В., до ДПП про визнання протиправної та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків (а.с. 11).

11 жовтня 2024 року через підсистему «Електронний суд» представник позивача ОСОБА_1 адвокат Свірський Т.В. подав заяву про усунення недоліків та долучив квитанцію про сплату судового збору. Крім того, заявив клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи (а.с. 13-14).

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 жовтня 2024 року відкрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , поданої в його інтересах адвокатом Свірським Т.В., до ДПП про визнання протиправної та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи (а.с. 17-18).

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача ДПП Дживра С.І. позову не визнав, просив у його задоволенні відмовити за безпідставністю.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини встановлені судом.

Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №217273 від 14 вересня 2024 року встановлено, що 14 вересня 2024 року о 23 год. 20 хв. в м. Тернопіль, вул. Київська, 8А, водій ОСОБА_1 , керуючи ТЗ «Toyota Avensis Verso», д.н.з. НОМЕР_1 , не пред`явив у спосіб, який дає можливість зафіксувати дані, що містяться в: реєстраційному документі та поліс обов`язкового страхування, чим порушив п.п.2.4.б. та 2.4.ґ. ПДР України, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 126 КУпАП (а.с. 7-8).

Згідно витягу з ЄО №5857 від 14 вересня 2024 року в якому вказано, що ТЗ «Toyota Avensis Verso», д.н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору їде в напрямку Бахуса біля училища № 9 на вул. Іллєнка, водій в стані алкогольного сп`яніння.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 жовтня 2024 року, справа №607/20919/24, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Під час розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП, судом було встановлено факт керування ТЗ «Toyota Avensis Verso», д.н.з. НОМЕР_1 . На момент розгляду справи постанова Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 жовтня 2024 року не набрала законної сили.

Дослідженими в судовому засіданні відеозаписи з автореєстратора «IMG_7069», камер відеонагляду «IMG_7081» та нагрудної камери 472636 «export-8c9sl», встановлено, що з ТЗ Toyota Avensis Verso сірого кольору, зі сторони водія вийшов мужчина одягнений у сіру кофту з капюшоном, джинсові шорти та білі кросівки. Цей факт було зафіксовано на відеозаписі із камер вуличного спостереження. Як слідує з відеозаписів з нагрудних камер поліцейських так був одягнений й ОСОБА_1 . Крім того, особа, зафіксована на камері вуличного спостереження, тілобудовою відповідає тілобудові ОСОБА_1 , а тому на підставі аналізу відеоматеріалів, наданих суду відповідачем, суд критично оцінює доводи представника позивача щодо невстановленості факту керування позивачем ТЗ Toyota Avensis Verso сірого кольору.

2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII (далі Закон №580) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

У пункті 8 частини першої статті 23 Закону№580 зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Положеннями статті 222 КУпАП передбачено, що від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень, в тому числі справи про правопорушення ПДР передбачені частиною першою статті 126 КУпАП.

Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року №1395 (далі Інструкція).

У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (абзац 1 пункту4 розділ 1 Інструкції).

Пункт 1 розділу ІІІ Інструкції визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою і п`ятою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою статті 152-1 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до пункту 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Згідно з частинами другою та четвертою статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Отже, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене частиною першою статті 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання відповідного протоколу.

Частина перша статті 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідності до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ (частина перша).

За змістом статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб`єкта владних повноважень.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Так, відповідачем до відзиву долучено диск із відеозаписами з автореєстратора «IMG_7069», камер відеонагляду «IMG_7081» та нагрудної камери 472636 «export-8c9sl» інспектора поліції.

Підставою для прийняття оскаржуваної постанови серії БАВ №217273 від 14 вересня 2024 року слугувало те, що ОСОБА_1 не пред`явив у спосіб, який дає можливість зафіксувати дані, що містяться в реєстраційному документі та полісі обов`язкового страхування, чим порушив п.п.2.4.б. та 2.4.ґ. ПДР України.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями; далі ПДР України).

Відповідно до пункту 2.4.б. ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу.

Вказаного пункту 2.4.ґ. в ПДР України немає.

Щодо полісу обов`язкового страхування, ця норма зазначена у п.2.1.ґ ПДР України, та такими документами є: поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Відповідно доабзацу другогочастини другоїстатті 16Закону України«Про дорожнійрух» від30червня 1993року №3353-XIIводій зобов`язаниймати присобі посвідченняводія,реєстраційний документна транспортнийзасіб (уразі найму(оренди)/лізингутранспортного засобузамість реєстраційногодокумента натранспортний засібводій можемати присобі тапред`являти йогокопію,вірність якоїзасвідчено нотаріально,разом зоригіналом абокопією договорупро найм(оренду)/лізингтранспортного засобу,вірність якоїзасвідчено нотаріально),а увипадках, передбачених законодавством, поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат "Зелена картка"), пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред`явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), а також інші документи, передбачені законодавством.

Випадки наявності полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів визначені Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01липня 2004 року № 1961-IV.

Відповідно до пункту 21.2. статті 21 цього Закону встановлено, що контроль за наявністю договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами МВС України при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод, а пунктом 21.3. статті 21 встановлено, що при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов`язана мати при собі страховий поліс (сертифікат).

Страховий поліс пред`являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2. цієї статті, на їх вимогу.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, також повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Як роз`яснено у абзаці 4 пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року №14 (з подальшими змінами та доповненнями) зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Оглядом відеозапису із нагрудної камери працівника поліції №472636, долученому представником відповідача до відзиву, встановлено, що з його змісту не можливо з точністю вказати, про вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення, оскільки з наданих суду матеріалів не вбачається факту вимоги збоку працівників поліції щодо пред`явлення ОСОБА_1 посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також полісу (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»). З наданих суду матеріалів відео, вбачається лише факт спілкування поліцейських із позивачем, а також зафіксовано вимогу працівників поліції до позивача стосовно пред`явлення документа, що посвідчує особу.

Відповідно до частини другої статті 70 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частинами першої та другої статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, доказів порушень, які передбачені пунктами 2.4.б. та 2.4.ґ. ПДР України матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

Самостійно постанова у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності доказів на підтвердження викладених у ній обставин, не може достовірно свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Така постанова за своєю правовою природою є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Вказана позиція суду кореспондує з правовою позицією, сформульованою у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17.

Застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.

Частиною першою статті 274 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до частини п`ятої статті 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

Відповідно до статті 288 КУпАП перевірка законності та обґрунтованості постанови по справі про адміністративне правопорушення судом здійснюється у порядку, встановленому КАС України.

Суд критично оцінює доводи сторони позивача щодо невстановленості факту керування ТЗ ОСОБА_1 , утім сам факт керування самостійно не свідчить про існування в діях особи складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 126 КУпАП. У процесі судового розгляду відповідач не довів належними та допустимими доказами наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого вказаною статтею КУпАП, зокрема доказами не підтверджено факт вимоги з боку працівників поліції до водія щодо пред`явлення посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також полісу (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Крім того, в оскаржуваній постанові вказано, що ОСОБА_1 порушив п.п.2.4.б. та 2.4.ґ. ПДР України, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 126 КУпАП, проте п.п. 2.4.б. не стосується обставин справи, а п.п. 2.4.ґ. взагалі відсутній в ПДР України.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №217273 від 14 вересня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП, слід скасувати, а провадження у справі закрити.

В силу вимог частини першої статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 484,48 гривні, підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 з ДПП за рахунок їх бюджетних асигнувань.

На підставі статей 7, 9, 126, 245, 247, 251, 258, 268, 279, 280, 288, 289 КУпАП, керуючись статтями 2, 5, 9, 19, 20, 70, 72 77, 79, 122, 139, 241 246, 257, 271, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 та доданих до неї документів, поданої в його інтересах адвокатом Свірським Тарасом Володимировичем, до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправної та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії БАВ №217273 від 14 вересня 2024 року задовольнити.

2. Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №217273 від 14 вересня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати щодо сплати судового збору в розмірі 484 (чотириста вісімдесят вісім) гривень 48 копійок.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

7. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення виготовлений 29 жовтня 2024 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Свірський Тарас Володимирович, адреса місця знаходження: вул. Чорновола, 1а/42, м. Тернопіль, РНОКПП: НОМЕР_4 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №000352 від 25 січня 2019 року.

Відповідач: Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ: 40108646, адреса місця знаходження: вул. Ф. Ернста, 3, м. Київ.

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської областіТ. І. Якімець