Ухвала суду № 122633584, 28.10.2024, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №478/1482/24 пров. №2/478/361/2024

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

28 жовтня 2024 року Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Сябренко І.П. ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Баштанської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом,

В с т а н о в и в:

23 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Баштанської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входять: земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 9,83 га, з кадастровим номером: 4823685300:03:000:0083, розташована в межах території Скобелевської сільської ради, та земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 9,8283 га, з кадастровим номером: 4823685300:03:000:0067, розташована в межах території Скобелевської сільської ради.

Позивач ОСОБА_1 вказує, що він є двоюрідним братом ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та єдиним спадкоємцем за законом останнього. 19 серпня 2024 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Корж М.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, проте приватним нотаріусом 21.08.2024 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з відсутністю родинних відносин зі спадкодавцем ОСОБА_2 .

Посилаючись на необхідність підтвердження юридичного факту, що має значення для створення умов щодо здійснення ним права на спадщину після смерті ОСОБА_2 , просив встановити факт родинних відносин між ним та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на рівні двоюрідних братів; визнати за ним в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_2 , яка мала місце ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 9,83 га, яка розташована в межах території Скобелевської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, кадастровий номер: 4823685300:03:000:0083; визнати за ним в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_2 , яка мала місце ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 9,8283 га, яка розташована в межах території Скобелевської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, кадастровий номер: 4823685300:03:000:0067, та стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із витрат на правничу допомогу, у розмірі 20000 грн.

Вивчивши матеріали позовної заяви, приходжу такого висновку.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідативимогам, встановлених у статях 175 і 177 ЦПК України.

Зазначену позовнузаяву ОСОБА_1 подано бездодержаннявимогвстановлених п.п.2, 3, 4ч.3ст.175,ч.4ст.177ЦПКУкраїни, виходячи з наступного.

Згідно п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Частиною 1 ст.48 ЦПК України визначено, що сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.

Позивачем ОСОБА_1 у позовній заяві про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом, відповідачем зазначено - Баштанську міську раду.

Так, у постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року в справі№265/6868/16-ц(пров.№61-34234св18) вказано, що: «у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування».

Аналогічний висновок міститься й у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року в справі№759/19779/18(пров.№61-4523св21) та ін.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 9,83 га з кадастровий номер: 4823685300:03:000:0083 та площею 9,8283 га з кадастровий номер: 4823685300:03:000:0067, розташовані на території: Миколаївська область, Баштанський район, Володимирівська сільська рада (колишня адміністративно-територіальна одиниця місця розташування: Миколаївська область, Казанківський район, Скобелевська сільська рада).

У зв`язку із наведеним позивачу ОСОБА_1 слід визначитися із відповідачем, який повинен відповідати за пред`явленим позовом.

Як вбачається із змісту позовних вимог позивача ОСОБА_1 , останній звернувся до суду з позовною заявою, в якій об`єднано три вимоги: немайнового характеру (встановлення факту, що має юридичне значення), та дві вимоги майнового характеру (визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом).

Відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Пунктом 2 ч.1 ст.176 ЦПК України передбачено, що ціна позову у позовах про визнання права власності на майно визначається вартістю такого майна.

Пред`являючи позов з вимогами майнового характеру (визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом) позивач не зазначив ціну позову яка визначається дійсною вартістю нерухомого майна (на день звернення до суду).

Ціна позову - це грошовий вираз майнових вимог позивача. Ціна позову визначається лише щодо майнових вимог, тобто тих вимог, які мають грошову оцінку.

Ціна позову має важливе значення, насамперед, для правильного визначення судового збору, що підлягає сплаті під час звернення до суду.

У позовах про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна як рухомих речей, так і нерухомості, - ціна позову визначається вартістю цього майна. При цьому тягар доказування вартості майна несе позивач.

За таких обставин позивачу ОСОБА_1 необхідно зазначити ціну позову, а саме дійсну вартість спірного майна, а саме земельної ділянки площею 9,83 га з кадастровим номером: 4823685300:03:000:0083, та земельної ділянки площею 9,8283 га з кадастровим номером: 4823685300:03:000:0067 за якими просить визнати право власності в порядку спадкування за законом, та надати докази щодо її обґрунтування (довідку про вартість земельних ділянок на день звернення до суду).

У відповідності до вимог п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Процесуальне законодавство встановлює вимоги до змісту позовної заяви. Від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи. Законодавство не вимагає матеріально-правового обґрунтування вимог, однак обґрунтування позову не правовими фактами може негативно вплинути на наслідки вирішення вимоги по суті.

Зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет і підстава позову). Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.

Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмета заявленого позову як наслідок наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Іншими словами зміст позовних вимог- це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову.

У змісті позовної заяви позивач ОСОБА_1 обґрунтовує вимоги зазначенням обставин того, щопомерлому ОСОБА_2 , на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Казанківської державної нотаріальної контори Миколаївської області Корж М.В. від 29.03.2011 року та зареєстрованого в реєстрі за №252, належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 9,83 з кадастровим номером: 4823685300:03:000:0083, та, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-МК №042040 від 23.03.2001 року, виданого Скобелевською сільською радою народних депутатів Казанківського району Миколаївської області, і рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 22.12.2016 року, належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 9,8283 з кадастровим номером: 4823685300:03:000:0067. Хоча в прохальній частині позовної заяви позивач просить визнати за ним в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 9,83 га, яка розташована в межах території Скобелевської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, кадастровий номер: 4823685300:03:000:0083, та право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 9,8283 га, яка розташована в межах території Скобелевської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, при цьому не вказуючи, на підставі чого спадкодавцю належить право власності на зазначене вище нерухоме майно.

Крім того, у змісті позовної заяви відсутня правова підстава позову, а саме посилання на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовні вимоги щодо визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом.

Враховуючи вищевикладене, позивачу ОСОБА_1 необхідно зазначити зміст позовних вимог, тобто спосіб захисту прав передбачений законом, а саме максимально чітко і зрозуміло сформувати спосіб захисту порушеного права у прохальній частині позовної заяви та зазначити правові підстава позову, а саме посилання на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовні вимоги щодо визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом.

У відповідності до вимог ч.4 ст.177 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач ОСОБА_1 пред`являючи позов з трьома вимогами: немайнового характеру (встановлення факту, що має юридичне значення) та двома вимогами майнового характеру (визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом), не додав до позовної заяви документів, які свідчать про оплату ним судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», зі змінами та доповненнями, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» №3460-IХ передбачено, що у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028 гривень.

Згідно п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», зі змінами та доповненнями, за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1211 грн 20 коп. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 15140 грн.

Відповідно до п.п.4 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», зі змінами та доповненнями, розмір ставки судового збору за подачу заяви у справах окремого провадження фізичною особою становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 605 грн 60 коп.

Отже,позивачу ОСОБА_1 необхідно зазначити ціну позову, а саме дійсну вартість спірного майна (земельної ділянки площею 9,83 га та земельної ділянки 9,8283 га) на день звернення до суду та сплатити судовий збір за вимогами майнового характеру, у розмірі, що відповідатиме 1 відсотку ціни позову, і за вимогою немайнового характеру, у розмірі 605 грн 60 коп., на р/р UA568999980313131206000014412, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ 37992030, Код класифікації доходів 22030101, Отримувач коштів: Миколаїв.ГУК/тг смт. Казанка/22030101, надавши суду підтверджуючі документи про сплату.

За такихобставин згіднодо вимогч.1ст.185ЦПК Українипозовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.185 ЦПК України, суддя

П о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Баштанської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом, - залишити без руху.

Надати позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення зазначених в цій ухвалі недоліків, а саме подати позовну заяву у новій редакції, яка повинна відповідати вимогам ЦПК України, в якій зазначити:

1.належного відповідача, який повинен відповідати за пред`явленим позовом;

2.ціну позову, а саме дійсну вартість спірного майна на день звернення до суду, з наданням до суду відповідних доказів на підтвердження визначеної вартості майна;

3.зміст позовних вимог, тобто спосіб захисту прав передбачений законом;

4.Сплатити судовийзбір завимогами майновогохарактеру,у розмірі,що відповідатиме1відсотку цінипозову,та немайновогохарактеру,у розмірі605грн 60коп.-на р/р UA568999980313131206000014412, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ 37992030, Код класифікації доходів 22030101, Отримувач коштів: Миколаїв.ГУК/тг смт. Казанка/22030101.

Оригінал квитанції про сплату судового збору надати до Казанківського районного суду Миколаївської області.

У випадку невиконання вимог ухвали у зазначений строк заява вважатиметься неподаною і буде повернена позивачу.

На ухвалу в частині, що стосується зобов`язання зі сплати судового збору може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Дата складення ухвали 28.10.2024 року.

Суддя І.П. Сябренко