Ухвала суду № 122630787, 22.10.2024, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/707/24 Провадження № 2/304/249/2024

У Х В А Л А

22 жовтня 2024 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді - Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання Галас Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» Завадської Оксани Вікторівни про закриття провадження у цивільній справі № 304/707/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» в електронній формі через систему «Електронний суд» звернулося до суду з вищезазначеним позовом, який мотивує тим, що 13 березня 2016 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 укладено угоду № 200476500 щодо кредитування, відповідно до умов якої банк надав позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 19 993,36 грн, з встановленим строком користування з 13 березня 2016 року по 13 березня 2018 року, а відповідач зобов`язалася повернути отримані кошти у встановлений строк та сплатити відсотки за користування кредитним коштами. 20 липня 2020 року ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський» на підставі договору № 7_БМ від 20 липня 2020 року, укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071, проведеного 15 червня 2020 року, що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01 липня 2021 року у справі № 910/11298/16, відповідно до якої позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», в тому числі і за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 23 травня 2016 року згідно з рішенням Правління НБУ України № 14/БТ ПАТ «Банк Михайлівський» віднесено до категорії неплатоспроможних, а відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №812 розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації. Таким чином ПАТ «Банк Михайлівський», правонаступником якого є ТОВ «Діджи Фінанс», виконало свої зобов`язання за кредитним договором належним чином, в той же час відповідач порушив умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та у визначений строк, у зв`язку з чим станом на 07 березня 2024 року загальний розмір заборгованості становить 45 177,35 грн, з яких 15 607,21 грн заборгованість за кредитом та 29 570,14 грн заборгованість за відсотками. Заборгованість розрахована станом на дату укладання до договору факторингу № 7_БМ від 20 липня 2020 року, укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс» та зафіксована у додатку до договору реєстрі кредитним договорів. Крім цього звертає увагу на те, що приналежність права вимоги за вищевказаними кредитними договорами, які були предметом договору відступлення прав вимоги від 20 липня 2020 року, укладеним між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс», було предметом спору у справі № 910/11298/16 Господарського суду міста Києва за позовом ПАТ «Банк Михайлівський» (ухвалою Господарського суду від 03 вересня 2020 року замінено на правонаступника ТОВ «Діджи Фінанс») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фагор», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку України, про застосування наслідків нікчемності договору факторингу від 19 травня 2016 року № 1905, укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «ФК «Плеяда», визнання недійсним договору факторингу від 20 травня 2016 року № 1, укладеного між ТОВ «ФК «Плеяда» та ТОВ «ФК «Фагор». Позовні вимоги обґрунтовано тим, що наказом Тимчасової адміністрації ПАТ «Банк Михайлівський» від 30 травня 2016 року № 37 затверджено результати проведеної перевірки, наведені в акті проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів), які відповідають критеріям нікчемності від 30 травня 2016 року № 1, згідно з якими встановлено нікчемність укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» і ТОВ «Плеяда» договору факторингу від 19 травня 2016 року № 1905, за умовами якого останній зобов`язався передати грошові кошти у розпорядження ПАТ «Банк Михайлівський», а банк зобов`язався відступити на користь ТОВ «ФК «Плеяда» право вимоги до третіх осіб (боржників), яке у подальшому ТОВ «ФК «Плеяда» відступило на користь ТОВ «ФК «Фагор» за договором факторингу від 20 травня 2016 року № 1,при цьому посилаючись на нікчемність договору факторингу від 19 травня 2016 року № 1905, зважаючи на положення ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Постановою від 01 липня 2021 року у справі № 910/11298/16 визначено зокрема застосувати наслідки нікчемності договору факторингу від 19 травня 2016 року № 1905, а саме зобов`язати ТОВ «ФК «Плеяда» передати ТОВ «Діджи Фінанс» документи, отримані ним від ПАТ «Банк Михайлівський» згідно з договором факторингу від 19 травня 2016 року № 1905 та актів прийому-передачі від 20 травня 2016 року № 1 і № 2; зобов`язати ТОВ «ФК «Фагор» передати ТОВ «Діджи Фінанс» документи, отримані ним від ПАТ «Банк Михайлівський» згідно договору факторингу від 19 травня 2016 року № 1905 та актів прийому-передачі до нього від 20 травня 2016 року № 1 і № 2. Оригінали документів, а саме кредитних договорів, щодо яких право вимоги відступлено на підставі договору від 20 липня 2020 року не були передані ТОВ «Діджи Фінанс». Так, на примусове виконання вищевказаної постанови суду за заявами ТОВ «Діджи Фінанс» від 12 серпня 2021 року приватним виконавцем відкрито ВП 66483131 щодо ТОВ «ФК «Плеяда» та ВП 66491947 щодо ТОВ «ФК «Фагор». Лише на початку 2023 року оригінали вищезазначених документів були отримані ТОВ «Діджи Фінанс». Фактична відсутність документів, які стосуються угоди щодо кредитування (анкета боржника, надані ним ідентифікаційні дані, що свідчать про виявлення сторони інтересу в укладенні такої угоди та інших документів, які свідчать про наявність правовідносини щодо кредитування між боржником та банком) унеможливлювала реалізацію прав позивача на звернення до суду із захистом своїх власних інтересів. Лише після отримання таких документів позивач почав здійснювати процедуру задля захисту власних інтересів (надсилання претензії), звернення до суду із позовною заявою. Одночасно звертає увагу на те, строк на звернення до суду із позовною заявою. Який настав під час дії обмежень карантинного характеру, має бути продовженим, а отже заява про застосування строків позовної давності має бути визнаною як передчасна та в її задоволенні має бути відмовлено. Крім цього, до об`єктивних причин звернення до суду із захистом своїх прав та інтересів виокремлюється також введення воєнного стану на території країни. З огляду на вищевикладене, просить поновити строк позовної давності для подання позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №200476500 від 13 березня 2016 року та стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за вказаним договором у загальному розмірі 68 959,68 грн, яка складається з суми заборгованості 45 177,35 грн, суми інфляційних втрат - 19 709,62 грн, суми 3 % річних 4072,71 грн, а також судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_2 не з`явилася, однак в електронній формі через систему «Електронний суд» подала заяву про закриття провадження у справі відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку з відмовою від позову, оскільки станом на 17 жовтня 2024 року заборгованість за кредитним договором №200476500 від 13 березня 2016 року сплачена, претензії до відповідача щодо виконання зобов`язань за кредитним договором відсутні. Зазначила, що наслідки закриття провадження у справі, передбачені ч. 2 ст. 256 ЦПК України, відомі та зрозумілі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання також не з`явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причину неявки не повідомила.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, необхідні для вирішення поданого клопотання, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч. 2, 4 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України передбачено, що позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно ч. 3 ст. 206 ЦПК України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Таким чином, враховуючи вищенаведене та те, що представник позивача ОСОБА_2 подала до суду заяву про відмову від позову у зв`язку з повним погашенням боржником ОСОБА_1 заборгованості перед ТОВ «Діджи Фінанс», тому суд приходить до висновку, що така відмова може бути прийнята судом, а провадження у справі закрито.

Згідно ч. 2 ст. 256 цього Кодексу у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Керуючись ст. 16 ЦК України, ст. 2, 12, 13, 16, 43, 49, 206, 255 ч. 1 п. 4, 258-261 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

прийняти відмову представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» Завадської Оксани Вікторівни від позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України закрити.

Роз`яснити, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Головуючий: Ганько І. І.