Ухвала суду № 122628832, 24.10.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/35888/24

Провадження № 1-кс/761/23912/2024

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваній у кримінальному провадженні №72023000500000086 від 06.10.2023,-

ВСТАНОВИВ:

Старший детектив відділу детективів Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави в межах досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №72023000500000086 від 06.10.2023.

Клопотання обгрунтовано тим, що 26.09.2024 відповідно до вимог ст. ст. 276, 277, 278 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

У клопотанні зазначено, що підставою застосування підозрюваній ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді застави є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрювана матиме можливість: переховуватися від слідства та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , дані про особу підозрюваної, з метою забезпечення виконання процесуальних обов`язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам до ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді застави.

Враховуючи виключність даного випадку, викликаного зухвалістю злочинних дій, матеріальний стан підозрюваної, оскільки підозрювана ОСОБА_5 в період часу з 1998 року по 1 квартал 2024 року зазначила в податкових деклараціях суму отриманого доходу у розмірі 3 323 343, 56 грн., а фактично отримала дохід за період з 21.09.2020 по 04.05.2023 в сумі 469 690 000,00 грн., орган досудового розслідування вважає, що застава у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

Отже, ініціатор клопотання вважає за необхідне визначити заставу в розмірі 27 634 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 83 675 752 грн. та відповідає сумі несплати ПДФО, встановленої в ході досудового розслідування.

Судові засідання, які були призначені на 30.09.2024 року, 07.10.2024 року було відкладено у зв`язку з перебуванням підозрюваної на стаціонарному лікуванні (до 14.10.2024 року).

У судове засідання 15.10.2024 року підозрювана не з`явилася, належним чином повідомлена про час та місце розгляду клопотання, причини неявки слідчому судді не повідомила, а тому ухвалою слідчого судді від 15.10.2024 року було застосовано привід підозрюваної у судове засдання.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.

Підозрювана та захисник заперечували щодо вимог клопотання, оскільки вважають його необґрунтованим, адже ризики відсутні, підозра є необґрунтованою. Зауважили, що визначений у клопотанні розмір застави підозрювана позбавлена можливості сплатити.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши додані до матеріалів клопотання копії матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів клопотання та встановлено слідчим суддею, д етективами Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023000500000086 від 06.10.2023, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, підтверджуються долученими до матеріалів клопотання документами, а саме: протоколом огляду узагальненого матеріалу ДСФМ від 06.10.2023; аналітичним продуктом від 16.11.2023; документами, поданими ОСОБА_5 до банківських установ (податкові декларації про майновий стан, довідки про подані декларацію про майновий стан і доходи); листами з ГУ ДПС у Вінницькій області; висновком експертів від 16.08.2024 № 532, за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи від 16.08.2024, згідно якого встановлено заниження ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податків, зборів на загальну суму 90 901 133,43 грн (у т.ч. податку на доходи фізичних осіб на суму 83 908 738,00 грн, військового збору на суму 6 992 394,87 грн); звітністю з АІС «Податковий Блок».

При цьому, з приводу заперечень сторони захисту щодо обґрунтованості підозри, слідчий суддя зазначає, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості особи у вчиненні злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра достатньою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, у клопотанні детективом заявлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від слідства та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчий суддя враховує, що кримінальне правопорушення за ч.3 ст. 212 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді штрафу від п`ятнадцяти тисяч до двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання, що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Наявність ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України зумовлено тим, що санкція ч.3 ст. 212 КК України, передбачає конфіскацію майна, а отже існує ризик того, що підозрювана ОСОБА_5 може сховати або знищити майно, яке їй належить та яке в подальшому може бути конфісковане.

Доведеним є і існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки підозрювана з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, може вчинити дії, направлені на примушення до зміни наданих раніше свідчень допитаними особами. При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань.

Наявність ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України, є також доведеним, оскільки на даний час перевіряються відомості щодо залучення інших осіб до вчинення злочину, які могли сприяти його вчиненню, та встановлюються інші особи, які могли бути співучасниками, тому існує ризик того, що підозрювана може перешкодити органу досудового розслідування у встановленні таких осіб та перешкоджати у подальшому їх допиті.

Отже, можливі ризики з боку підозрюваної переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, доведенні прокурором та належними доказами не спростовані стороною захисту.

Водночас, слідчим суддею враховується медична документація, надана захисником підозрюваної у судовому засіданні та передана слідчому судді за резолюцією від 16.10.2024р. після судового засідання, в якому було ухвалено рішення про застосування приводу до підзрюваної, з якої вбачається перебування підозрюваної до 17.10.2024р. на стаціонарному лікуванні. Також, підлягає врахуванню той факт, що підозрювана самостійно, без вжиття заходів на виконання ухвали про застосування примусового приводу з`явилась у судове засідання 24.10.2024р., а тому посилання прокурора у судовому засіданні на ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду з огляду на ухилення підозрюваної від явки до слідчого судді для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу не знайшов свого підтвердження за результатами розгляду клопотання.

Згідно з ч.4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Частиною 5 статті 182 КПК України встановлено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч.5 ст. 182 КПК України).

Слідчий суддя зауважує, що з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Так, у рішенні від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ зауважив, що відповідно до ч.4 ст.182 КПК слідчий суддя визначає розмір застави «з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього». Далі Суд зазначив, що застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. В ЄСПЛ наголосили, що суд повинен так само обережно й ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою. Сума шкоди може бути одним з факторів, що виправдовує вищий розмір застави, але лише в поєднанні з іншими критеріями серйозністю злочину, ризику втечі та ін.

Відповідно до рішення від 27.06.1968 у справі «Ноймайстер проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що як сума гарантії, передбачена п. 3 ст. 5 Конвенції повинна бути оціненою переважно стосовно обвинуваченого і його активів, а не можливих розмірів збитків. Так, намагання прив`язати суму гарантії від затриманої особи виключно до суми збитку приписуваного йому, не відповідає ст. 5 (3) Конвенції. Гарантії, передбачені цією статтею призначені не для відшкодування збитків, а скоріше для забезпечення присутності звинуваченого на слуханні. Тож її сума повинна бути встановлена в основному шляхом посилання на нього, його активи і його відносини з особами, які повинні надати заставу, іншими словами, перспектива втрати застави чи дій проти гарантів у разі його неявки до суду буде виступати в якості достатнього стримуючого фактора, щоб розсіяти будь-яке бажання з його боку переховуватись від правосуддя.

З урахуванням вищезазначеної практики ЄСПЛ, клопотання органу досудового розслідування визначити підозрюваній суму застави на рівні суми несплаченої ПДФО (заподіяної шкоди) в розмірі 83 675 752 грн., не можуть бути належною підставою для визначення застави вище межі, встановленої ч.5 ст.182 КПК України для тяжкого злочину.

Крім того, належний рівень матеріального забезпечення підозрюваної сам по собі також не може розцінюватися як виключна обставина, яка дає право слідчому судді на вихід за встановлені законом межі при визначенні розміру застави, оскільки безпосередньо не стосується обставин інкримінованого правопорушення.

Також, слідчий суддя вважає не спроможними посилання детектива на виключність випадку з посиланням на зухвалість злочинних дій підозрюваної з огляду на норми ст. 62 Конституції України.

Отже, в судовому засіданні прокурором не доведено наявності виключних обставин для застосування застави в розмірі 83 675 752 грн.

На переконання слідчого судді, застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваної, а також буде стимулюючим розміром для запобігання реалізації підозрюваною встановлених слідчим суддею ризиків за п.1-4, ч.1, ст.177 КПК України.

При цьому, підстав вважати вказаний розмір застави непомірним для підозрюваної або недостатнім для виконання нею процесуальних обов`язків, слідчий суддя не вбачає.

Одночасно, слідчий суддя вважає за необхідне зобов`язати підозрювану не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватись від спілкування з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 щодо обставин кримінального провадження; прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду.

З огляду на викладене, слідчий суддя вбачає обгрунтовані підстави для задоволення клопотання частково.

Керуючись ст.ст. 177, 182, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в м. Києві для внесення застави (отримувач - ТУ ДСА України в місті Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, р/р №UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за… (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали… (назва суду) від… (дата ухвали) по справі № …, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

Визначений розмір застави підозрюваній, яка не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати оригінал документу, що це підтверджує, з відміткою банку прокурору. Зазначені дії можуть бути здійсненні пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

Роз`яснити підозрюваній та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрювану ОСОБА_5 такі обов`язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватись від спілкування з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 щодо обставин кримінального провадження;

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду.

В іншій частині клопотання залишити без задоволення.

Строк дії ухвали в частині покладення на підозрювану обов`язків визначити до 26.11.2024 року включно.

Попередити підозрювану, що в разі невиконання покладених на неї обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .

На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваною, її захисником може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 29.10.2024 року.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_14