Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №534/38/24
Провадження №2/534/18/24
КОМСОМОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 жовтня 2024 року м. Горішні Плавні
Комсомольськийміський судПолтавської областів складіголовуючого суддіКуц Т.О.,з участю:секретаря судового засідання Дегтяр Є.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду із зазначеним позовом до відповідача, в якому прохає стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 20.02.2017 в розмірі 59790,44 та понесені судові витрати в розмірі 2684 грн.
Заявлені вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву 20.02.2017 року.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. В порушення взятих на себе зобов`язань ОСОБА_1 умови договору не виконував, внаслідок чого, станом на 25.03.2023 утворилася заборгованість в розмірі 59790,44 грн.
Ухвалою суду за згаданою позовною заявою відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день час та місце розгляду справи повідомлений встановленому законом порядку. В позовній заяві позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, не заперечував проти винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, 09.10.2024 судом постановлена ухвала про проведення заочного розгляду даної справи.
У відповідностідо ч. 2ст. 247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд,вивчивши матеріалисправи,дослідивши доказита надавшиїм правовуоцінку засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивному табезпосередньому дослідженнінаявних усправі доказів , з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, зважаючи на те, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, суд дійшов наступних висновків.
За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).
Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другоюстатті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другоїстатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із частиною першоюстатті 633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Частиною 1 ст. 634ЦПК Українивизначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання, його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей633,634 ЦК Україниможна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав: копію Анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 20.02.2017 року, від 24.06.2021 підписаної відповідачем, Витяг з Тирифів обслуговування преміальних кредитних карток, розрахунок заборгованості за договором №б/н за період з 23.03.2020 по 25.10.2023.
З матеріалів даної цивільної справи вбачається, що позивачем на обґрунтування своїх позовних вимог не надано підписаних відповідачем Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, доказів того, що відповідні картки передбачені умовами Заяви, були видані відповідачу.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цим Витягом з Умов відповідач ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету -заяву 20.02.2017 та 24.06.2021.
Так на підтвердження позовних вимог позивачем надано розрахунок заборгованості, однак не зрозуміло по якому кредиту та від якого числа, оскільки розрахунок заборгованості починається з 23.03.2020 року, в той час як договір укладено 20.02.2017.
Також, позивачем не надано суду доказів відкриття на ім`я відповідача рахунків, надано лише виписки за договором за період з 23.03.2020, що позбавляє суду можливості встановити який саме розмір грошових коштів було отримано позичальником 20.02.2017 року.
Як убачається з наявних в справі документів, вони не містить будь-яких даних про суму погодженого банком кредитного ліміту.
У матеріалах справи відсутні інші належні та допустимі докази, які підтверджують суму наданого відповідачу кредитного ліміту, видачу та отримання кредитних карток.
За змістом підписаної відповідачем заяви прохав відкрити рахунок та надати кредитну карту з відновлюваною кредитною лінією, шляхом встановлення кредитного ліміту на кредитній картці без зазначення суми кредитного ліміту.
Суд зазначає, що інші умови кредитування цією заявою передбачені не були.
Разом з позовною заявою АТ КБ«ПриватБанк» надав розрахунок заборгованості за договором з якого вбачається, що у відповідача заборгованість за кредитом складає 59790 грн.
При цьому розрахунок заборгованості, сам по собі, без надання доказів отримання кредитних коштів відповідачем, не може бути належним та допустимим доказом її наявності та розміру, а також укладення кредитного договору.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 190/1419/19-ц (провадження № 61-10096св20), від 04 листопада 2020 року у справі № 720/1394/19 (провадження № 61-8855св20).
Більш того, позивачем не розкрито таке поняття як «заборгованість за простроченим тілом кредиту», його правова природа та підстави нарахування не передбачені змістом заяви, яку підписав відповідач, що, виключає підстави для покладення на споживача банківських послуг обов`язку по його поверненню.
Неподання стороною позивача належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог є підставою для висновку суду про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог, оскільки вони ґрунтуються лише на припущеннях.
Таким чином, розглядаючи справу в межах заявлених вимог суд не знаходить підстав для задоволення позову про стягнення заборгованості, а перевірити наявність заборгованості та визначити її розмір, виходячи з умов, передбачених в заяві від 20.02.2017 з огляду на надані докази суд позбавлений процесуальної можливості.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно достатті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженогопостановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
У матеріалах справи відсутні інші належні та допустимі докази, які підтверджують суму наданого відповідачу кредитного ліміту.
Також слід зазначити, що самі розрахунки заборгованості також не містять даних про встановлення кредитного ліміту та його розмір.
Відповідно до вимог чинного законодавства договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому (частина першастатті 634 ЦК України).
Особливістю договору приєднання є те, що позичальник приймає і погоджується із запропонованими кредитором умовами без права вносити свої пропозиції щодо цих умов. Виходячи з позовних вимог, саме про такий договір зазначив банк.
Підписом у анкеті-заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, що є договором приєднання, відповідач погодився з умовами та правилами, однак з цієї анкети-заяви не вбачається суми наданого кредитного ліміту, тому застосування умов та правил надання банківських послуг в будь-якій редакції не є можливим.
Крім того матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження повідомлення відповідача про будь-яке внесення змін до Умов та правил шляхом використання будь-яких каналів зв`язку зі споживачем, як це передбачено умовами підписаної позичальником анкети-заяви.
Відповідно до ч. 5ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. (ч.3, 4ст.12 ЦПК України)
Згідно частин 1, 5, 6, 7ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК Українипередбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Оскільки судом ухвалене рішення про відмову у задоволенні позову, враховуючи положенняст. 141 ЦПК України, суд відносить судові витрати по сплаті судового збору за рахунок позивача.
На підставі викладеного та керуючись статтями2,10,12,13,76-81,89,141,247,258,259,263-265,274,275,279,354 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в :
В позові акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо всудовому засіданнібуло оголошенолише вступнута резолютивнучастини судовогорішення,зазначений строкобчислюється здня складенняповного судовогорішення.
Повненайменуванняпозивача: акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк», 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570.
Повне ім`явідповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Т.О.Куц
Судове рішення № 122625551, Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області (до 25.04.2025 - Комсомольський міський суд Полтавської області) було прийнято 09.10.2024. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 534/38/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: