Рішення № 122625408, 15.10.2024, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 554/4604/24

Провадження № 2/529/310/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

15 жовтня 2024 року Диканський районний суду Полтавської області в складі:

головуючої судді Петренко Л.Є.,

з участю секретаря Звягольської В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Представник позивача ТОВ «Діджи Фінанс» - Гайова А.С. звернулася до Октябрського районного суду м. Полтава. з позовною заявою, яка сформована в системі «Електронний суд» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 04.05.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено договір споживчого кредиту № 4323470, який укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, який створений в інформаційно телекомунікаційній системі Кредитодавця та доступний через сайт останнього. Згідно вказаного договору ТОВ «МІЛОАН», як кредитодавець, надав відповідачці кредит в сумі 20 000 грн.

13.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір відступлення права вимоги №07Т, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» вимогу до позичальників, в тому числі за договором про споживчий кредит від 04.05.2021 № 4323470, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 сума заборгованості за яким станом на дату відступлення права вимоги складає 49 567 грн. 40 грн., з яких: 18 00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 30 167 грн. 40 коп. заборгованість за відсотками та 1 400 грн. заборгованість за комісійними винагородами.

Відповідачка ОСОБА_1 не виконала своїх кредитних зобов`язань як перед ТОВ «Мілоан» так і перед його правонаступником позивачем по справі, тому представник останнього просить стягнути з неї заборгованість за кредитним договором на вказану вище суму понесені судові витрати, що складаються з судового збору та правничої допомоги в сумі 6000 грн.

02.05.2024 ухвалою судді Октябрського районного суду м. Полтави цивільну справу передано за підсудністю на розгляд до Диканського районного суду м. Полтава.

17.07.2024 відкрито провадження у справі та визначено правила її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представником позивача у прохальній частині позову вказано про розгляд справи у відсутність представника позивача, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачці ОСОБА_1 ухвала про відкриття провадження та копія позову з додатками до нього надсилалась за зареєстрованою адресою його проживання, однак конверт з вказаними документами повернувся до суду з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою. Також до суду повернуто конверти з судовою повісткою на 23.09.2024 та 15.10.2024 з відмітками "адресат відсутній за вказаною адресою".

Крім того, про розгляд справи ОСОБА_1 повідомлена згідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке було розміщене за десять днів до дати ухвалення цього рішення, однак у визначений йому строк відзиву на позов або інших клопотань суду не подала.

Відповідно до ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

За таких обставин судом відповідно до положень норм ст. ст. 280, 281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

З огляду на те що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд провів розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що прямо передбачено ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши документи справи та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до наступного висновку.

04.05.2021 відповідачкою ОСОБА_1 заповнено Анкету-Заяву на кредит № 4323470. У даній анкеті визначено суму кредитування, строк кредитування, сплату комісії за надання кредиту. Вказана Анкета-Заява була погодженою кредитодавцем - позивачем по справі (а.с.27).

На підставі вказаної Анкети-Заяви ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Мілоан» договір про споживчий кредит № 4323470, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в сумі 20 000 грн 00 коп. строком на 30 днів, термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 03.06.2021 (а.с. 12-15).

Сторони також погодили сплату комісії за надання кредиту в сумі 1400 грн., яка нараховується за ставкою 7 % від суми кредиту одноразово п. 1.5.1 договору.

У відповідності з п. 1.5.2 договору проценти за користування кредитом становлять 5 280 грн. 00 коп., які нараховуються за ставкою 0,88 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Пунктом 1.6 договору передбачено, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені у пункті 2.2.3 цього договору.

Як вбачається з додатку № 1, який є графіком розрахунків, сторони домовилися, що дата повернення кредиту 03.06.2021, сума кредиту 20 000 грн., проценти за користування кредитом 5 280 грн. 00 коп., комісія за надання кредиту 1400 грн. (а.с.16).

Як вбачається з розрахунку ТОВ «Мілоан» відповідачці ОСОБА_1 04.05.2021 надано кредит в сумі 20000 грн., нараховано 04.05.2021 комісію за оформлення кредиту в сумі 1400 грн.. Відповідно до розрахунку, ОСОБА_1 нараховувались відсотки згідно п. 1.5.2 договору в сумі 176 грн. за кожен день.

Крім того, згідно даного розрахунку 02.06.2021 ОСОБА_1 нараховано 2000 грн. комісію за пролонгацію, яка нею ж сплачена того дня. Також 02.06.2021 ОСОБА_1 сплачено відсотки по кредиту 1951 грн., а також 2000 грн сплачено тіло кредиту.

Нарахування відсотків за вказаним кредитним договором ТОВ «Мілоан» відбувалось по 17.08.2021 (а.с. 29 зворот).

За умовами, передбаченими п. 2.3.1.2 позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день, шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку користування (з врахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації, загальний період пролонгації на стандартних (базових умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних базових умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом п. 4.2 Договору.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, 02.06.2021 здійснена пролонгація строку кредитування (а.с.28 зворот)

Разом з тим, п. 2.3.1.2 Договору визначено, що збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів.

Отже, оскільки сторони у самому договорі погодили строк повернення кредитних коштів, відсотків та сплати комісії 03.06.2021, вказаний договір пролонговано шляхом користування ОСОБА_1 кредитними коштами, однак строк пролонгації не може перевищувати 60 днів, тобто до 02.08.2021, тому нарахування відсотків за договором є правомірним до 02.08.2021 включно, оскільки таке нарахування відбувалось в межах строку самого кредитування з врахуванням загальної пролонгації 60 днів.

У разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування пролонгацією, має право (не обов`язок) нараховувати проценти за стандартною ставкою, передбаченою п.1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст.625 ЦК України п. 4.2 Договору (а.с.14).

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Саме такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа №14-10цс18), від 04 липня 2018 року (справа №14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (справа №202/4494/16-ц (14-318цс18).

Вказане нарахування також погоджено сторонами у п. 4.2 Договору.

Проценти за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст.625 ЦК України після спливу строку кредитування кредитодавцем не здійснювалося.

Таким чином, відсотки, нараховані ТОВ «Мілоан» після закінчення строку кредитування, з врахуванням пролонгації такого договору, тобто після 02.08.2021 є необґрунтованими, а тому вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за процентами, нарахованими з моменту закінчення загального строку кредитування, а саме з 03.08.2021, є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, як вбачається з розрахунку 02.06.2021 ОСОБА_1 ТОВ «Мілоан» нараховано комісію в сумі 2000 грн. за пролонгацію, яка нею сплачена 02.06.2021, однак умови кредитного договору не передбачають та не містять умов нарахування такої комісії при пролонгації договору. Як визначено п. 1.5.1 договору сторони погодили сплату комісії за надання кредиту в сумі 1400 грн., яка нараховується за ставкою 7 % від суми кредиту одноразово.

З огляду на вказане, нарахування такої комісії, яка відбулась 02.06.2021 в сумі 2000 грн є неправомірною, а кошти які нею сплачені в рахунок погашення такої слід зарахувати на сплату комісії в сумі 1400 грн за нарахування комісії за оформлення кредиту, яка передбачена п. 1.5.1 Комісії та яку позивач просить стягнути з відповідача.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що реальна заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Мілоан» становить 44 867 грн. 40 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 18000 грн., та відсотків в розмірі 26 867 грн. 40 коп. нарахованих з 05.05.2021 по 02.08.2021 включно, з врахуванням сплаченого останньою платежу від 02.06.2021 в сумі 1951 грн., а також різниці, що становить 600 грн., яка залишилась від зарахування сплачено нею платежу 2000 грн., в погашення комісії за оформлення кредиту в сумі 1400 грн.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як вбачається із матеріалів справи, договір між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі - ч. 2 ст. 639 ЦК України.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Укладаючи кредитний договір, сторони вчинили дії, визначені ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», хронологія (перелік) таких дій із точним часом їх вчинення міститься в матеріалах справи.

Відповідачка ОСОБА_1 пройшла реєстрацію в ІТС з метою отримання кредиту. Верифікація ОСОБА_1 в системі свідчить про те, що вона ознайомилася з Правилами та іншою наданою на сайті ТОВ «Мілоан» інформацією.

Про реєстрацію свідчить: надання відповідачем своїх особистих/персональних та інших, супутніх даних (номер телефону, розмір доходів; підтвердження свого номера мобільного телефону шляхом введення смс-коду, який відправлений на нього; надання згоди на обробку персональних даних, згідно із Законом України «Про захист персональних даних»; створення особистого кабінету; ознайомлення в особистому кабінеті з паспортом кредиту; подання в ІТС кредитної заявки (з зазначенням бажаної суми та строку кредитування).

Судом встановлено та підтверджено дослідженими доказами, що сторони договору про споживчий кредит досягли згоди з усіх істотних умов договору перед його укладанням (сума кредиту, строк кредиту, процентна ставка по кредиту, розмір процентів за користування кредитом в гривні, загальна вартість кредиту для позичальника з урахуванням процентної ставки та виходячи з обраних споживачем умов кредитування), тому в силу ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним.

Укладений кредитний договір розміщено в особистому кабінеті відповідачки, якому в свою чергу були перераховані кошти в розмірі 20 000 грн. відповідно до умов п. 1.2. кредитного договору на її картку.

Перерахування позивачем грошових коштів на картковий рахунок відповідачки ОСОБА_1 підтверджується платіжним дорученням 45390030 (а.с.45).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк встановлений договором або Законом (ст. 612 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

13.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 07Т, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» вимогу до позичальників, в тому числі за договором про споживчий кредит від 04.05.2021 року № 4323470, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 (а.с. 55-61).

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Таким чином, ТОВ «Діджи Фінанс» наділено правом грошової вимоги до відповідача, а ТОВ «Мілоан» втратило такі права.

Враховуючи те, що обов`язку з повернення коштів за кредитним договором від 04.05.2021 № 4323470 ОСОБА_1 не виконала, з останньої на користь ТОВ «Діджи Фінанс» підлягає стягненню заборгованість в загальному розмірі 44 867 грн. 40 коп., яка складається з 18 000 грн. заборгованості за тілом кредиту, 26 867 грн. 40 коп. заборгованості за процентами.

Частиною 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач просить стягнути на його користь з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 6000 грн. та сплачений судовий збір 2422 грн. 40 коп.

В той же час, вимога представника позивача про стягнення на користь ТОВ «Діджи Фінанс" витрат на правничу допомогу в сумі 6000 грн, не відповідає критерію розумності, є не співвмірною з ціною позову, виконаним об`ємом роботи та складністю спору, який не є складним та розглядається в порядку спрощеного провадження, адвокат участі в судових засіданнях не приймав, у зв`язку з чим суд вважає за доцільне зменшити вказані витрати до 2000 грн., що відповідає критерію співмірності та справедливості таких витрат.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited проти України», заява № 19336/04).

Вказане взаємоузгоджується з правовою позицією Верховного Суду висловлену у постанові від 22 грудня 2021 року по справі № 873/212/21.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Діджи Фінанс» необхідно стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2 192 грн. 50 коп.

Керуючись статтями 12, 81, 133, 141, 144, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», КОД ЄДРПОУ 42649746, IBAN: НОМЕР_2 заборгованість за Договором про споживчий кредит № 4323470 від 04.05.2021, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 18 000 грн., відсотків в розмірі 26 867 грн 40 коп., а всього 44 867 (сорок чотири тисячі вісімсот шістдесят сім) грн. 40 коп.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» понесені позивачем судові витрати в загальній сумі 4 192 (чотири тисячі сто дев`яносто дві) грн. 50 коп., які складаються зі сплаченого судового збору в сумі 2 192 грн. 50 коп. та витрат на правничу правову допомогу в сумі 2000 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуюча Л.Є. Петренко