Рішення № 122618740, 29.10.2024, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 282/522/24

Провадження № 2/282/159/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 року селище Любар

Любарський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Вальчука В. В.

при секретарі судового засідання Войтович Г. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Любар, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Кіндрась Сергій Володимирович до Любарської селищної ради Житомирського району про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Рогізно Любарського району Житомирської області помер ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Рогізно Любарського району Житомирської області померла ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_3 в тому ж населеному пункті помер її батько ОСОБА_4 .

Вона являється спадкоємицею всього майна померлого батька за заповітом, серед якого є також житловий будинок з господарськими будівлями за АДРЕСА_1 .

Дане домогосподарство до самочинно забудованих не відноситься, однак оформити спадщину вона не може через відсутність правовстановлюючих документів на будинок за вищевказаною адресою, а тому вимушена звернутися до суду з позовом про визнання за нею, в порядку спадкоємства за заповітом, права власності на житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці площею 0,25 га. для ОЖБ та прилеглою земельною ділянкою 0,25 га. для ОСГ.

Представник позивачки у судове засідання на розгляд справи не з`явився, однак у поданій ним заяві вказав, що позовні вимоги підтримує в повному об`ємі та просить справу слухати у його відсутності.

Представник Любарської селищної ради у судове засідання на розгляд справи не з`явився, однак у відзиві на позов, що надійшов на адресу суду зазначив, що проти задоволення заявлених позовних вимог не заперечує та просить справу слухати у його відсутності.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Рогізна Любарського району помер ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис №10 (а.с.13).

ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Рогізна Любарського району померла ОСОБА_3 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , актовий запис №17 (а.с.14).

ІНФОРМАЦІЯ_4 в с.Рогізна Любарського району помер ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , актовий запис №263 (а.с.12).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на його майно, спадкоємцем якого у відповідності до заповіту, посвідченого 04.08.2017 року секретарем Бичівської сільської ради Любарського району, є ОСОБА_1 (а.с.16).

Виписка із книг погосподарського обліку №158 від 14.03.2024 року, видана Великоволицьким старостинським округом Любарської селищної ради, вказує на те, що згідно книг по господарського обліку за 1991 2023 роки, головою двору, що по АДРЕСА_1 значився ОСОБА_2 , а після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 , головою двору зазначена його дружина ОСОБА_3 (а.с.18).

У довідці №159 від 14.03.2024, виданій Великоволицьким старостинським округом Любарської селищної ради зазначено, що ОСОБА_4 з червня 2004 року проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Виписка із рішення Бичівської сільської ради від 30.10.1993 року свідчить про те, що ОСОБА_2 було передано у приватну власність земельну ділянку загальним розміром 0,50 га. (а.с.20).

З копії спадкової справи №537 розпочатої 17.11.2004 року Любарською держнотконторою, встановлено що спадкоємцем за заповітом усього майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 був його син ОСОБА_4 , якому 27.12.2004 року видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с.46-57).

Копія спадкової справи №86/2015 розпочата 18.05.2016 року приватним нотаріусом Любарського районного нотаріального округу Соляром В.М., вказує на те, що спадкоємцем за заповітом майна ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 є ОСОБА_5 , якій 08.04.2016 року видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом (а.с.60 - 78).

Відповідно до постанови приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Соляра В.М., №84/02-31 від 15.03.2023 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.15).

Згідно інформаційної довідки №325889222 від 15.03.2023 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за параметрами запиту: АДРЕСА_1 відомості відсутні.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як визначено ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч.1 ст.1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як визначено ч.1 ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч.1 ст.317 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2009 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст.ст.5, 47, 49 Закону України «Про нотаріат», п.22.31 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

На підставі ст.392 ЦК України - власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на нерухоме майно, то спадкоємець також не набуває права власності в порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.

Вбачається, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав, зокрема, в нотаріальному порядку.

Отже, з урахуванням вищевикладеного та того, що позивачка фактично прийняла спадщину за заповітом за спадкодавцем ОСОБА_4 , однак у неї існують певні перешкоди щодо оформлення спадкових прав із-за відсутності у спадкодавця всіх правовстановлюючих документів на спадкове майно, суд, використовуючи винятковий спосіб захисту визнання права власності на спадкове майно, дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.76-80, 89, 141, 211, 247, 263 - 265, 271 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.25, 30, 321, 328, 331, 346, 376, 381, 1268 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити повністю.

Визнати за спадкоємицею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , громадянкою України, РНОКПП - НОМЕР_4 в порядку спадкування за заповітом по смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 в с.Рогізна Житомирського району Житомирської області, право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці розміром 0,25 га., для ОЖБ з прилеглою земельною ділянкою площею 0,25 га. для ОСГ.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Любарський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя В. В. Вальчук