Ухвала суду № 122614773, 22.10.2024, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/9844/24

Провадження № 1-кс/127/12434/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

22 жовтня 2024 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі

слідчого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

особи, яка подала скаргу, ОСОБА_3 ,

адвоката: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в режимі відеоконференції скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність Вінницької обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою (лист №31-1541 вих. 2331-1232-16 від 27.12.2023),-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області зі скаргою на бездіяльність Вінницької обласної прокуратури, посилаючись на те, що 06 березня 2024 року він отримав лист прокурора від 27.12.23 №31-1541 вих. - 2331-1232-16 про відмову у внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою, з чим він погодитись не може, тому на підставі ст.ст. 303, 306, 307 КПК України просить зобов`язати Вінницьку обласну прокуратуру внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою-повідомленням про злочин.

В судовому засіданні ОСОБА_3 та його представник адвокат ОСОБА_4 підтримали скаргу та просили їх вимоги задовольнити.

Представник Вінницької обласної прокуратури в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином. Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України його відсутність не є перешкодою для розгляду скарги.

Заслухавши пояснення ОСОБА_3 та його представника адвоката ОСОБА_4 , дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади.

Вимогами п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Основним завданням слідчого судді при виконанні функцій судового контролю є встановлення факту, чи дійсно права і свободи людини було порушено або вони порушуються; чи було створено або створюються перешкоди для їх реалізації; чи має місце інше обмеження прав і свобод; які перешкоди він зобов`язаний поновити або усунути для їх реалізації.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора як бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 звернувся до Президента України та ВРУ із заявою-повідомленням про злочин, яка надійшла до Офісу Президента України 12 грудня 2023 року за №22/073104-02 та в подальшому була скерована для розгляду до Вінницької обласної прокуратури, в якій зазначив про вчинення, на його думку злочину, прокурорами Вінницької обласної та окружної прокуратури, слідчими ДБР у м. Хмельницькому, у м. Житомирі та у м. Чернівці, які порушили норми КПК України під час здійснення досудового розслідування, безпідставно закривали кримінальні провадження, не давали йому та його адвокату знайомитися з матеріалами кримінального провадження, не виконували рішення суду та порушували інші норми матеріального та процесуального права.

Листом №31-1541 вих. - 2331-1232-16 від 27.12.23 за підписом прокурора відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_5 заявнику ОСОБА_3 повідомлено, що підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в них об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Відтак відсутні підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактами, викладеними у його заяві.

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у своїй постанові від 30 вересня 2021 року у справі №556/450/18 зазначив, що підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Тобто, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в них об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

Таким чином, КПК України міститьбезумовний обов`язоквнести прокримінальне правопорушенняневідкладно,але непізніше 24годин післяподання заяви,повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, а відмова у прийнятті та реєстрації такої заяви чи повідомлення не допускається.

Разом із тим, цей обов`язок виникає лише у випадку подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, а не будь-якої заяви взагалі.

Так, відповідно до п.п. 2 п. 1 Розділу ІІ «Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань», затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 №139, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 11 ч. 1 КК України злочином є передбачене КК України суспільно небезпечне вчинене діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину.

Таким чином, слідчий суддя має з`ясувати, чи можна розглядити заяву - повідомлення ОСОБА_3 , як заяву про вчинене кримінальне правопорушення з огляду на її зміст. У даному контексті слідчий суддя звертає увагу на те, що положенняст. 214 КПК Україниперебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Зокрема, певне звернення особи можна розглядати саме як заяву чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, якщо воно містить об`єктивні дані, які дійсно вказують на існування реального факту вчинення певного діяння, яке має ознаки кримінального правопорушення. При цьому навіть якщо заявник прямо назве певне діяння злочином, то це не означитиме автоматично, що подія злочину насправді мала місце, оскільки заявник може помилятися в юридичній оцінці відповідних фактів.

Відповідно до висновку зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого, дізнавача або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення; відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Разом з тим зміст ч. 1 ст. 214 КПК України не передбачає обов`язку слідчого, дізнавача чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим КК України.

Таким чином, аналіз положень КПК України дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.

Зі змісту заяви ОСОБА_3 вбачається, що наведені у ній обставини не вказують на вчинення дій, які складають об`єктивну сторону будь-якого злочину (кримінального правопорушення), тому підстави для внесення відомостей за заявою ОСОБА_3 відсутні.

Таким чином, слідчий суддя не знаходить в заяві-повідомленні ОСОБА_3 достатніх об`єктивних відомостей для того, щоб вважати її заявою про вчинене кримінальне правопорушення, відповідно у посадової особи Вінницької обласної прокуратури не виникало обов`язку внести викладені в заяві відомості до ЄРДР.

На підставі вищезазначеного, слідчий суддя вважає, що в задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність Вінницької обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою (лист №31-1541 вих. 2331-1232-16 від 27.12.2023) слід відмовити.

Зі змісту ст. 307 КПК України вбачається, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування слідчий суддя може винести ухвалу про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову в задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст.2, 11, 214,303-307, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність Вінницької обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою (лист №31-1541 вих. 2331-1232-16 від 27.12.2023) - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Вінницького міського суду

Вінницької області ОСОБА_6