Рішення № 122612781, 29.10.2024, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/203/24

Провадження 2/193/165/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

22 жовтня 2024 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді Томинця О.В.,

за участі: секретаря судового засідання Оселедець О.І.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки Примакова К.О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог: орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Довгинцівської районної у місті ради м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

06.02.2024 позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним цивільним позовом до відповідача ОСОБА_3 , згідно з яким просила позбавити останнього батьківських прав відносно їхніх доньок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка вказала, що у шлюбі з відповідачем народилися згадані вище діти, але подружнє життя між ними не склалося із 30.08.2019 вони фактично припинили підтримувати шлюбні відносини і стали проживати відокремлено, а у подальшому, за рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 19.11.2019, вони розірвали свій шлюб.

З моменту припинення шлюбних відносин і по цей час діти приживають з позивачкою. За увесь цей час відповідач не виявляв жодного бажання спілкуватися з дочками та приймати участі у їх вихованні, не цікавився станом здоров`я дітей, не піклувалася про фізичний та духовний їхній розвиток, морально та матеріально не підтримував доньок, має значну заборгованість зі сплати аліментів. Таким чином позивачка вважає, що відповідач самоусунувся від виховання своїх доньок ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , тому відносно них він може бути позбавлений батьківських прав.

Процесуальні дії у справі.

14.02.2024 за ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у порядку загального позовного провадження (а.с.39);

18.03.2024 за ухвалою суду зобов`язано орган опіки та піклування виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради м. Кривий Ріг, скласти висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та надати його до суду до 15.04.2024 (а.с.58-59);

15.04.2024 за ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання третьої особи, органу опіки та піклування при виконавчому комітету Довгинцівської районної у м. Кривий Ріг ради про залучення у якості третьої особи - органу опіки та піклування при виконкомі Вакулівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, повторно зобов`язано орган опіки та піклування виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради м. Кривий Ріг скласти та надати до суду до 16.05.2024 висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , 2009 р.н. та ОСОБА_5 , 2012 р.н. (а.с.73-74);

17.05.2024 за ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.87-88).

Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Примаков К.О., у судовому засіданні, посилаючись на обставини та доводи викладені у позовній заяві, заявлені вимоги підтримали і просили їх задовольнити. Понесені судові витрати просили не відшкодовувати. Крім того позивачка додатково пояснила, що вона ніколи не створювала йому перешкод у спілкуванні з дітьми, він знає де вона з дітьми проживає, має номера телефонів, але відповідач часто зловживає алкогольними напоями й з дітьми спілкуватися просто не бажає, зокрема він ніколи не вітає їх з Днем народженням чи іншими сімейними святами, хоча проживають вони у одному місті. Також зазначила, що у 2023 році РФ здійснила ракетний обстріл одного з житлових кварталів Кривого Рогу, коли постраждали багато людей та їхнє майно, також зазнала пошкоджень і її квартира, вікна якої від вибухової хвилі були вибиті і вона напередодні зими залишилися з двома малолітніми дітьми у холодній без вікон квартирі, але відповідач, знаючи про це, ніяк не зреагував, не поцікавився після цієї жахливої події життям та здоров`ям своїх дітей, не допоміг жодним чином усунути наслідки такого пошкодження та відремонтувати квартиру у якій живуть його двоє неповнолітніх дітей. Наголосила, що діти за батьком вже давно не скучають і звикли жити без нього.

Відповідач ОСОБА_3 у жодне з судових засідань не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи щоразу повідомлявся належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомив, відзив до суду не подав.

Представник третьої особи - орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Довгинцівської районної у м. Кривий Ріг ради у судове засідання не з`явилася, проте направила до суду письмову заяву про можливість розгляду справи за відсутності представника міської ради. Заперечень проти позову не надіслала, повідомила, що не може надати висновок про доцільність позбавлення батьківських прав.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідачки, судом, зі згоди представників позивача, постановлено ухвалу про розгляд справи в заочному порядку, на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст.280-282 ЦПК України.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_3 06.06.2009 зареєстрували між собою шлюб, у якому народилося двоє дітей, дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.4,5).

Але спільне життя подружжя не склалося, тому за рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 19.11.2019 їхній шлюб був розірваний. З вказаного рішення суду також видно, що шлюбні відносини між сторонами фактично були припинені з 30.08.2019. (а.с.11-13).

Факт проживання дівчаток ОСОБА_4 та ОСОБА_5 після розірвання шлюбу з позивачкою, їх матір`ю, підтверджується витягами з реєстру територіальної громади, з яких видно, що вони зареєстровані та проживають усі втрьох за однією адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7-9).

Актом мешканців багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 від 17.01.2024, з попереднього місця проживання сім`ї ОСОБА_1 , встановлено, що відповідач ОСОБА_3 проживав без реєстрації у квартирі АДРЕСА_3 цього будинку разом зі своєю дружиною ОСОБА_1 та дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з червня 2016 року по вересень 2018 року. Вихованням, навчанням та розвитком дітей не займався (а.с.22).

Як видно з довідок та характеристик Криворізького ліцею № 81 від 30.06.2023, учениці ОСОБА_4 та ОСОБА_5 навчалися у цей час у 9-Г та відповідно 6-Г цього ліцею. Навчалися добре, сумлінно та старанно виконували домашнє завдання, брали активну участь у громадському житті школили та класу. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є учасницями хореографічного колективу «Краплини сонця» та приймають участь у всіх міських, районних та шкільних концертах та заходах, а також неодноразово у Міжнародних та Всеукраїнських фестивалях, конкурсах за підтримки і супроводу матері. Мати відповідально ставиться до їх виховання, вдома створенні всі необхідні житлово-побутові умови для нормального розвитку дітей. Мати підтримує зв`язок зі школою та класним керівником, є членом батьківської ради, присутня на всіх виступах дітей. Батько не цікавиться успішністю та поведінкою доньок у школі, на батьківських зборах жодного разу присутнім не був, у батьківських групах у Вайбері його не має. Останній узагалі не бере участі у позашкільному житті доньок (а.с.24, 29-31)

З показань свідка ОСОБА_11 у судовому засіданні також встановлено, що вона є хрещеною матір`ю однієї з доньок з позивачки, вона постійно спілкується зі своєю похресницею та кумою, позивачкою ОСОБА_1 , і дуже знає її сім`ю та долю. Зокрема пояснила, що за час ще спільного проживання позивачки ОСОБА_3 , останній часто зловживав алкогольними напоями, а у стані сп`яніння також непоодиноко вчиняв домашнє насильство, насамперед ображав та бив свою дружину ОСОБА_1 . Позивачка вже 5 років як розлучена з відповідачем, а до цього вони вже біля року спільно не проживали. Свідок присутня на всіх Днях народження своєї похресниці чи інших святах, просто спільних зустрічах, але ніколи не бачила на них її батька ОСОБА_3 . Зі слів позивачки та її доньок ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , їй відомо, що він з ними взагалі не спілкується.

Також у судовому засіданні була вислухана думка старшої із доньок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно якої вирішується питання про позбавлення відповідача батьківських прав, на що вона повідомила суду, що біля 5 років вона не бачила свого батька ОСОБА_3 . За увесь цей час він ніколи не цікавився її життям, успіхами у школі, зараз у коледжі, у танцювальному гуртку, її здоров`ям. Не підтримував її, як батько, у всіх сферах її життя. За цей період він не подарував їй жодного подарунку на День народження чи інше свято та навіть не вітав по телефону. Пояснила, що за час ще спільного проживання батько часто ображав та бив матір, а інколи і їх самих. Не заперечувала проти позбавлення його батьківських прав щодо неї, оскільки це буде відповідати її інтересам, зокрема повідомила, що вона навчається на факультеті готельно-ресторанного бізнесу і її начально-виробнича практика буде проходити за кордоном, але оскільки батько не спілкується з нею і не цікавиться її життям, часто вживає алкогольні напої та інколи пропадає з місця свого проживання, отримати його дозвіл на перетин кордону буде вкрай складно. До того ж вона тримає образу на батька за його байдужу поведінку щодо неї та її меншої сестри і не хоче, щоб існував між ними якийсь правовий зв`язок. Планує найближчим часом разом з меншою сестрою змінити свої прізвища, щоб у загалі про нього не було ніякої згадки.

Крім того, під час розгляду справи встановлено, що відповідач має значну заборгованість зі сплати аліментів, яка станом на січень 2024 року складає у сумі 140 562,14 грн. Також з розрахунку державного виконавця видно, що починаючи з січня 2022 року відповідач ОСОБА_3 взагалі припинив сплачувати аліменти згідно рішення суду (а.с. 18-21). З цього приводу позивачка зверталася до правоохоронних органів для порушення кримінального провадження за ст. 164 КК України, але їй було у цьому відмовлено (а.с.28).

Під час розгляду справи також установлено, що відповідач офіційно ніде не працює, нову сім`ю не створив, інших неповнолітніх дітей не має, має задовільний стан здоров`я і за даними РТЦК та СП перебуває на військовому обліку, але на військову службу під час загальної мобілізації не призивався, оскільки знаходиться у розшуку (а.с.23)

Мотиви застосування норм права судом.

У відповідності до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Пунктом 2 частини 1 ст. 164 СК України передбачено, що підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав, може бути у разі ухилення останніх від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїх обов`язків.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки.

Умовою по ухиленню від обов`язків по вихованню дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, передбачена п. 2. ч.1 ст. 164 СК України, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2024 року у справі № 185/9339/21 (провадження № 61-8918сво23) вказано, що: «тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає можливість зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна оцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Подібні правові висновки щодо застосування відповідних норм СК України викладені у постановах Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц, від 23 січня 2020 року в справі № 755/3644/19 та від 23 червня 2021 року в справі № 953/17837/19».

Згідно ч. 1 ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю (батьком).

Відповідно до положень ст.81 ч.1 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

У частинах п`ятій, шостій статті 19 СК України встановлено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Судом вживалися заходи для отримання відповідного висновку належним органом піки та піклування за фактичним місцем проживання сторін, зокрема постановлювалися ухвали від 18.03.2024 та 15.04.2024 за якими доручалися органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Довгинцівської районної у місті ради м. Кривий Ріг скласти та надати до суду висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Проте вищевказані ухвали суду виконані не були, до суду надійшли повідомлення від згаданого органу опіки та піклування про неможливість складання відповідних висновків (а.с.75,96).

Згідно з усталеною судовою практикою, зокрема висловленої у тому числі у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 461/7387/16-ц (провадження № 61-29266св18) висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав має рекомендаційний характер і такий висновок має бути оцінений у сукупності з іншими доказам та сам по собі не є правовою підставою для застосування крайнього заходу - позбавлення батьківських прав.

Між тим, сукупність доказів, досліджених під час судового розгляду справи, вказує на те, що відповідач ОСОБА_3 , який є батьком неповнолітніх дочок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , умисно самоусунувся від їхнього виховання та в порушення вимог ст. 150 СК України, не проявляв щодо дітей піклування, не вчиняв дій щодо участі у їхньому вихованні, утриманні, навчанні, не цікавився про їхнє здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, хоча мав можливість це робити, що згідно вимог п. 2 ч.1 ст. 164 СК України є достатніми підставами для задоволення позовних вимог про позбавлення відповідача батьківських прав.

При цьому, суд вважає за необхідне пояснити відповідачу, що згідно ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. У цьому разі суд ретельно перевірятиме наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини. При вирішенні справи про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з батьків, інших осіб, з ким проживає дитина.

Поновлення батьківських прав і повернення дитини батькам допускається тільки в тому випадку, якщо це відповідає інтересам дитини. Якщо поновлення в батьківських правах суперечить інтересам дитини, то суд має право з урахуванням думки дитини відмовити в задоволенні позову батьків про поновлення в батьківських правах.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Вимоги щодо розподілу судових витрат, які позивачка понесла на оплату судового збору під час звернення до суду з цим позовом та очевидно витрат на оплату правничої допомоги, ні позивачкою, ні її представником не заявлялися. Останні до того ж у судовому засіданні повідомили, що такі вимоги пред`являтися ними не будуть. Відтак, суд не вирішує питання про розподіл понесених позивачем судових витрат між сторонами.

Керуючись ст. 259, 263-265, 268, 280-283, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог: орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Довгинцівської районної у місті ради м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, про позбавлення батьківських прав,, - задовольнити повністю.

ОСОБА_3 ,ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, позбавити батьківських прав відносно неповнолітніх дочок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Заочне рішення може бути переглянуте Софіївським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення його повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційну скаргу, заяву про перегляд заочного рішення не буде подано.

Відомості про учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстроване місце постійного проживання: АДРЕСА_4 ;

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстроване місце постійного проживання: АДРЕСА_5 ;

Третя особа: орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Довгинцівської районної у місті ради м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ: 05520744, місцезнаходження: вул. Дніпровське шосе, буд. 11, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, 50086.

Повний текст рішення складений 29 жовтня 2024 року.

Суддя О. В. Томинець