Рішення № 122608355, 25.10.2024, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2024 року Справа№200/6942/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

доГоловного управління Пенсійного фонду України в Одеській області

про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про:

- визнання протиправними дій щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із недостатністю пільгового стажу;

- скасування рішення № 056230001743 від 11.09.2024 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із недостатністю пільгового стажу;

- зобов`язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії з урахуванням пільгового стажу з 03.09.2012 року по 23.02.2022 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.09.2024 року позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пільгової пенсії згідно з ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Однак, рішенням ГУ ПФУ в Одеській області, яке розглянуло заяву позивача за принципом екстериторіальності, № 056230001743 від 11.09.2024 року йому відмовлено у призначенні пенсії за відсутності необхідного пільгового стажу 10 років з підстав неврахування до страхового стажу періоду роботи: з 03.08.1992 по 02.08.1993, оскільки наявне виправлення дати наказу про звільнення з роботи. Також не враховано до пільгового стажу періоду роботи з 03.09.2012 року по 23.02.2022 року згідно уточнюючої довідки про підтвердження пільгового стажу, яка не містить реєстрації.

Позивач зазначає, що відповідач мав зарахувати до його пільгового стажу спірні періоди роботи , оскільки працівник не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто таким працівником.

Вказує, що підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідної тривалості, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки та видачі довідок. Відповідач не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Позивач вважає, що на працівника не можна покладати ризик негативних наслідків (позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань про зарахування стажу) за формальні недоліки оформлення записів трудової книжки, якщо недоліки допущені із вини адміністрації підприємства.

Крім того, зазначає, що згідно з інформацією, вказаною в довідці ОК-5 встановлено, що позивачу не зараховано до пільгового стажу періоди роботи в яких йому нараховувалась та виплачувалась заробітна плата, а саме з 01.10.2021 року по 31.05.2022 року.

При цьому, у вказаний період позивачу нараховувалась заробітна плата, однак відсутні відомості про сплату страхувальником страхових внесків.

Зауважує, що страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у ст. 11 Закону № 1058, сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами, тому позивач не може нести відповідальність і зазнавати негативних наслідків через неналежне виконання роботодавцем-страхувальником свого обов`язку в частині належного подання до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового соціального страхування необхідних відомостей, в тому числі щодо спеціального стажу роботи.

Позивач не погоджується з такими діями і рішенням відповідача, тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем надано письмовий відзив від 03.10.2024 року. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що позивач 03.09.2024 року звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пільгової пенсії відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22- 1 від 25.11.2005 року, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 056230001743 від 11.09.2024 року позивачу відмовлено у призначенні пільгової пенсії з підстав відсутності необхідного пільгового стажу - 10 років.

Зазначає, що страховий стаж позивача на момент звернення складає 26 років 07 місяців, з урахуванням додаткових років становить 27 років 07 місяців. Пільговий стаж становить 01 рік 01 місяць.

До страхового стажу не зараховано період роботи з 03.08.1992 по 02.08.1993, оскільки наявне виправлення дати наказу про звільнення з роботи.

Також до пільгового стажу не зараховано період роботи з 03.09.2012 по 23.02.2022, оскільки довідка про підтвердження пільгового стажу не містить реєстрації. Для врахування до пільгового стажу вищевказаний період роботи необхідно надати оновлену пільгову довідку.

Вказує, що відповідно до п. 2.3, 2.4 р. 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення України 29.07.93 № 58, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. За № 110, записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Наголошує, що дії управління не суперечать чинному законодавству, тому просив відмовити в позові ОСОБА_1 в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 . Згідно паспортних даних позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що 03.09.2024 року позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пільгової пенсії згідно з ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Головного управління ПФУ в Одеській області, яке розглянуло заяву за принципом екстериторіальності, № 056230001743 від 11.09.2024 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії за відсутності необхідного пільгового стажу - 10 років з підстав неврахування до страхового стажу періоду роботи з 03.08.1992 по 02.08.1993, оскільки наявне виправлення дати наказу про звільнення з роботи та неврахування до пільгового стражу періоду роботи з 03.09.2012 року по 23.02.2022 року згідно уточнюючої довідки про підтвердження пільгового стажу, яка не містить реєстрації.

За розрахунком управління страховий стаж позивача становить 26 років 07 місяців, з урахуванням додаткових років 27 років 07 місяців, пільговий стаж роботи за списком № 1 позивача складає 01 рік 01 місяць, що є недостатнім для обраного виду пенсії.

За наявним страховим стажем заявник має право на пенсійну виплату за віком з 27.01.2032 року.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі-Закон № 1058) встановлює порядок нарахування та виплати пенсії.

Відповідно до п. 1 та п. 4 статті 8 Закону України від 09.07.2006 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом; іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування на рівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надані Верховною Радою України.

Статтею 44 Закону № 1058 встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із соціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої територіально.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058, страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Згідно з ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається:

працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці засписком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно;

45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;

46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;

46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;

47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;

47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;

48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;

48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;

49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;

49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;

50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.

Згідно з п.2 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788).

Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788 працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 № 637 встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.

Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до пункту 3 Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Спору між сторонами стосовно відсутності у трудовій книжці позивача НОМЕР_2 від 03.08.1992 року записів по спірним періодам роботи позивача за періодт з 03.08.1992 року по 02.08.1993 року та з 03.09.2012 року по 23.02.2022 року немає. Тобто, всі записи вчинені належним чином.

Зокрема, з 03.08.1992 року по 02.08.1993 року позивач працював зубним техніком малого підприємства «Протезіст». Звільнення відбулося на підставі наказу № 6 від 03.08.1993 року, про що зазначено в трудовій книжці, проте вісімка в даті місяця звільнення прописана криво.

Наказом Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція).

Згідно з пунктом 1.1 Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Пунктом 2.11 Інструкції передбачено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

Відповідно до п. 2.12 Інструкції після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Таким чином, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення трудової книжки з вини підприємства-роботодавця.

Крім того, суд зауважує, що певні недоліки чи неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства-роботодавця не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Верховний Суд у постановах від 28.02.2018 року у справі №428/7863/17, від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 04.09.2018 року у справі №423/1881/17, від 29.03.2019 року у справі №548/2056/16-а неодноразово висловлював позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Частиною третьою статті 44 Закону № 1058-ІV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

З зазначених підстав суд дійшов висновку про неправомірність не зарахування відповідачем до страхового стажу позивача періоду роботи, зазначеного в трудовій книжці НОМЕР_2 від 03.08.1992 року, а саме: з 03.08.1992 року по 02.08.1993 року.

Однак позивач в прохальній частині позову не просить врахувати цей період до його страхового стажу.

Крім того, позивач вказує, що згідно з інформацією, вказаною в довідці ОК-5 встановлено, що йому не зараховано до пільгового стажу періоди роботи в яких йому нараховувалась та виплачувалась заробітна плата, а саме: з 01.10.2021 року по 31.05.2022 року. В спірному рішенні відповідач взагалі не зазначив про неврахування цього періоду до пільгового стажу позивача, однак в формі ОК-5 наявна така інформація.

Стосовно не врахування до пільгового стажу позивача періоду роботи позивача на ДП «Шахта Південнодонбаська № 1» з 01.10.2021 року по 31.05.2022 року з підстав несплати роботодавцем страхових внесків згідно даних індивідуальних відомостей про застраховану особу.

Порядок обчислення та сплата страхових внесків визначено ст. 20 Закону України № 1058-IV.

Зокрема, абз. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України № 1058-IV передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Відповідно до положень ч. 2 зазначеної статті обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Згідно з приписами ч. 10 цієї ж статті якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Суд зазначає, що страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені устатті 11 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами. Механізм обов`язкового пенсійного страхування передбачає відповідні державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх пенсійних справ.

Так, зокремастаттею 113 Закону № 1058передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

Згідно з частиною першоюстатті 16 Закону № 1058, застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

З цим правом кореспондується обов`язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (п. 6 частини другоїстатті 17 Закону № 1058) незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцятастатті 20 Закону № 1058).

Статтею 106 Закону України № 1058-IV передбачено, що відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

З аналізу зазначених норм вбачається, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату внесків законом покладено на страхувальника.

З зазначених підстав суд дійшов висновку про неправомірність дій відповідача в частині не зарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи в ВП «Шахта Південнодонбаська № 3» з 01.10.2021 року по 31.05.2022 року, проте позивач також не просить в прохальній частині позову врахувати цей період до його пільгового стажу і цей період входить в період, який просить врахувати до пільгового стажу позивач, окрім березня, квітня та травня 2022 року, яких не зазначено у трудовій книжці, наданої позивачем.

Стосовно періоду роботи з 03.09.2012 року по 23.02.2022 року наявні такі записи відділу кадрів ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1»:

з 03.09.2012 року прийнятий гірником підземним 3 розряду з повним робочим днем в шахті;

з 12.11.2012 року переведений роздавальником вибухових матеріалів в шахту 2 розряду підземним з повним робочим днем в шахті;

з 03.02.2014 року переведений роздавальником вибухових матеріалів 3 розряду підземним з повним робочим днем в шахті;

з 21.08.2020 року переведено гірником підземним 3 розряду з повним робочим днем в шахті;

з 01.12.2020 року по 08.02.2021 року переведено учнем прохідника з повним робочим днем в шахті на період проходження виробничої практики;

з 10.02.2021 року переведено прохідником 4 розряду з повним робочим днем в шахті;

з 01.02.2022 року переведено прохідником 5 розряду з повним робочим днем в шахті.

Більше сторінок з записами у трудовій книжці позивачем не надано.

Як зазначив позивач, з 24.02.2022 року ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» перебуває у простої згідно наказу по підприємству № 187/1 від 24.02.2022 року.

Крім того, уточнюючою довідкою ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» про пільговий характер роботи без дати підтверджено роботу позивача з повним робочим днем під землею в період з 03.09.2012 року по 23.02.2022 року.

Вказана довідка дійсно не містить реєстрації, оскільки в дійсний час м. Вугледар Донецької області є окупованим внаслідок збройної агресії російської федерації, що є загальновідомою обставиною. Проте довідка містить штамп, печатку та підпис т.в.о. директора ОСОБА_2 .

Проте, як зазначено вище, запис щодо періоду роботи з 03.09.2012 року по 23.02.2022 року вчинений у трудовій книжці позивача НОМЕР_2 від 03.08.1992 року належним чином, тому не потребує додаткового підтвердження.

З зазначених підстав відомості щодо пільгової роботи позивача за списком № 1 під час роботи з 03.09.2012 року по 23.02.2022 року у ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» мають бути враховані при призначенні пільгової пенсії.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такі дії відповідача суперечать статті 19 Конституції України та законам України, не визнавши право позивача на перерахунок пенсії, призвело до його порушення, а тому воно підлягає захисту судом.

Прийнявши неправомірне рішення щодо відмови у зарахуванні пільгового стажу спірних періодів роботи, відповідач діяв поза межами статті 19 Конституції України та законів України, не визнавши право позивача на отримання пенсії, що призвело до його порушення, а тому воно підлягає захисту судом.

Відтак, враховуючи неправомірні дії відповідача щодо відмови у призначенні пільгової пенсії, спірне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 056230001743 від 11.09.2024 року підлягає скасуванню.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тому суд з урахуванням частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог і зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії з дати первинного звернення, врахувавши до його страхового стажу період роботи з 03.08.1992 року по 02.08.1993 року та пільгового стажу з 03.09.2012 року по 23.02.2022 року.

За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у призначенні пільгової пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із недостатністю пільгового стажу.

Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 056230001743 від 11.09.2024 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії з дати первинного звернення 03.09.2024 року з урахуванням до страхового стажу періоду роботи 03.08.1992 року по 02.08.1993 року та до пільгового стажу періоду роботи з 03.09.2012 року по 23.02.2022 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати з судового збору у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 25 жовтня 2024 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.Б. Голубова