Єдиний державний реєстр судових рішень
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 жовтня 2024 року Справа№200/6347/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовомпублічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»
доГоловного управління ДПС у Донецькій області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 06.05.2024 року № 1518/05-99-04-07/00039002.
Заявлені вимоги позивач обґрунтував незаконністю прийняття податкового повідомлення-рішення, яке винесене на підставі акту камеральної перевірки від 01.04.2024 №879/05-99-04-07/00039002 та яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 453,94 гривень за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб за лютий-грудень 2022 року.
Зазначає, що при прийнятті спірного повідомлення-рішення контролюючий орган не врахував положення спеціального законодавства України - Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та нормативно-правові акти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки предметом даного позову є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого ДПІ під час ліквідаційної процедури ПАТ «Промінвестбанк».
Зазначає, що частиною 1 ст. 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Відносини, що виникають у зв`язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України (ч. 3 ст. 1 Закону).
Згідно з ч. 1 ст. 44 вказаного Закону Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України «Про банки і банківську діяльність». Фонд призначає уповноважену особу Фонду та розпочинає процедуру ліквідації банку в день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, за виключенням випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку (ч. 4 ст. 44 Закону).
Так, Правлінням Національного банку України прийнято рішення від 25 лютого 2022 року № 90-рш/БТ «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк».
Вказує, що частиною 2 ст. 46 цього Закону встановлено наслідки призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку, відповідно до якої, з дня такого призначення: 1) припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв`язку з ліквідацією банку; 2) банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; 3) строк виконання всіх грошових зобов`язань банку та зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) вважається таким, що настав; 4) припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку, а також не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань банку; 4-1) нарахування відсотків, комісійних, штрафів, інших очікуваних доходів за активними операціями банку може припинятися у терміни, визначені договорами з клієнтами банку у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; 5) відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю; 6) укладення правочинів, пов`язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону; 7) втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.
Позивач вважає, що при прийнятті спірного повідомлення-рішення відповідач мав керуватися нормами частини 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а не виключно нормами Податкового кодексу України.
З зазначених підстав просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.05.2024 року № 1518/05-99-04-07/00039002.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Прийнято розгляд справи проводити в строки встановлені ст. 258 КАС України.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року залишено без задоволення клопотання представника публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про розгляд справи за правилами загального позовного провадження або спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представником відповідача надано письмовий відзив від 25.09.2024 року. В обґрунтування незгоди із позовом зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення стали висновки, що викладені в акті камеральної перевірки від 01.04.2024 №879/05-99-04-07/00039002.
Актом камеральної перевірки встановлено, що позивачем порушено строки сплати узгоджених податкових зобов`язань з орендної плати з юридичних осіб за 2022 рік, чим в свою чергу порушено п. 57.1. ст. 57, п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, за що до нього правомірно застосовано штрафні санкції у розмірах, встановлених п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України.
Вважає, що погашення податкових зобов`язань відбувалося з порушенням граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов`язань, визначених самостійно платником податків у декларації з орендної плати з юридичних осіб за 2022 рік.
06.05.2024 року відповідно до підпункту 86.7.1 пункту 86.7 статті 86 та пункту 124.1 статті 124 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення №1518/05-99-04-07/00039002 за формою «Ш» на загальну суму штрафної санкції 453,94 гривень, яке в порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, надіслано 06.05.2024 року на адресу ПАТ «ПРОМІНВЕСТБАНК».
Зазначає, що відповідно до пункту 288.7 статі 288 Кодексу, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Кодексу).
Підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу визначено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо строків сплати податків і зборів за звітні (податкові) періоди 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), І квартал 2022 (для квартального звітного (податкового) періоду), січень травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року).
Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225, у разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків юридичної особи, утому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225, до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.
Відповідно до ІКС «Податковий блок», ПАТ «ПРОМІНВЕСТБАНК» не зверталось до контролюючого органу в порядку Наказу Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Отже, інформація щодо наявності обставин, які відповідно до Податкового кодексу України пом`якшують або звільняють від фінансової відповідальності відсутня.
Посилаючись на відповідність вимогам чинного законодавства викладених в акті камеральної перевірки висновків, що стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, відповідач зауважував на необґрунтованості заявлених позивачем вимог та просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.
01.10.2024 року представником позивача надано відповідь на відзив, в якій зазначає, що відповідач у відзиві посилається на «Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків…», затверджений наказом Міністерства фінансів України № 225 від 29.07.2022р., який до даних правовідносин не застосовується, оскільки регулює інші відносини в умовах воєнного стану, про що позивач зазначав у позовній заяві.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тому саме ч. 3 ст. 46 цього Закону мав керуватися відповідач при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення стосовно банку, що знаходиться в стадії ліквідації за рішенням НБУ.
З зазначених причин наполягає на задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» зареєстроване як юридична особа та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом 00039002, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Позивач перебуває в стані припинення згідно рішення державного органу про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, про що в реєстрі наявний запис від 11.03.2022 року № 1000741780170013048.
Правлінням Національного банку України прийнято рішення від 25 лютого 2022 року № 90-рш/БТ «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та розпочато ліквідаційну процедуру, яка триває у дійсний час.
Рішення розміщено на сайті Національного банку України за посиланням: https://bank.gov.ua/ua/legislation/Decision_25022022_90_rsh_bt.
Позивач перебуває на податковому обліку Головного управління ДПС у Донецькій області як платник орендної плати з юридичних осіб за земельну ділянку, розташованої у Костянтинівській МТГ Донецької області, про що зазначено в акті камеральної перевірки позивача від 01.04.2024 №879/05-99-04-07/00039002.
Фахівцями Головного управління ДПС у Донецькій області проведено камеральну перевірку публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» з питань порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, про що складено акт від 01.04.2024 №879/05-99-04-07/00039002.
Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення позивачем строків сплати узгоджених податкових зобов`язань по декларації з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2022 рік № 9025660907 від 11.02.2022року за лютий-грудень 2022 року, чим порушено п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, що в свою чергу передбачає відповідальність, встановлену п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 06.05.2024 року № 1518/05-99-04-07/00039002 про застосування штрафних санкцій у розмірі 10% за затримку сплати грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 453,94 гривень.
Спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем за затримку на 358, 389, 419, 449, 480, 511, 540, 572, 603, 607 календарних днів сплати грошового зобов`язання.
Позивачем подано скаргу на спірне податкове повідомлення-рішення до контролюючого органу вищого рівня, проте рішенням ДПС від 19.07.2024 року позивачу відмовлено у задоволені скарги. Рішення про результати розгляду скарги отримано позивачем 12.08.2024 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції на рішенні.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Пунктом 76.1 ст. 76 ПК України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.
Пунктом 76.3 ст.76 ПК України встановлено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Матеріалами справи підтверджується, що податковим органом було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» податкових зобов`язань з орендної плати з юридичних осіб по декларації за 2022 рік.
За приписами п. 57.1 ст 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За вимогами підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства (пункт 288.1 статті 288 ПК України).
Пунктом 286.2 статті 286 ПК України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, як визначено в пункті 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.
Згідно до пункту 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.
Базою оподаткування земельним податком, зокрема, є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом (підпункт 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 ПК України).
Таким чином, ПК України зобов`язує надавати платників земельного податку звідність та своєчасно сплачувати вказаний податок.
Судом встановлено, що 11.02.2022 року позивачем була подана до контролюючого органу звітна податкова декларація № 9025660907 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2022 рік, що не спростовується сторонами.
Звітною податковою декларацією за 2022 рік позивачем нараховано орендної плати у загальному річному розмірі 5439,10 грн., в тому числі по місяцям: в лютому 2022 року 448,53 грн., з березня по листопад 2022 року в сумі 449,46 грн., за грудень 2022 року в сумі - 45,43 грн.
Відповідно до приписів п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відтак, позивачем у вказаних вище податкових деклараціях орендної плати за земельні ділянки за 2022 рік самостійно були узгоджені грошові зобов`язання з наступними граничними термінами їх сплати: за лютий 2022 року - 30.03.2022, за березень 2022 року - 30.04.2022, за квітень 2022 року -30.05.2022, за травень 2022 року - 30.06.2022, за червень 2022 року - 30.07.2022, за липень 2022 року - 30.08.2022, за серпень 2022 року - 30.09.2022, за вересень 2022 року - 30.10.2022, за жовтень 2022 року -30.11.2022 року, за листопад 2022 року - 30.12.2022 року, за грудень 2022 року - 30.01.2022 року.
Погашення податкового боргу з орендної плати за лютий-грудень 2022 року відбулося 08.12.2022 року, тобто с порушенням строків сплати самостійно визначених податкових зобов`язань, про що зазначено в спірному акті камеральної перевірки та розрахунку штрафних санкцій.
Водночас, суд зауважує, що за приписами пункту1.3 статті 1 Податкового кодексу Україницей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу, зокрема з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Згідно з приписами частини третьоїстатті 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI(далі -Закон № 4452-VI) відносини, що виникають у зв`язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.
Відповідно до пункту 3 частини п`ятоїстатті 36 Закону №4452-VIпід час тимчасової адміністрації не здійснюється нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), а також зобов`язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань банку.
Статтею 46 Закону № 4452-VIпередбачено наслідки початку ліквідації банку.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 46 цього Закону, зокрема з дня початку процедури ліквідації банку строк виконання всіх грошових зобов`язань банку та зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) вважається таким, що настав.
Як зазначено вище, процедура ліквідації публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» розпочалася з 25 лютого 2022 року до 24 лютого 2025 року.
Штрафні санкції згідно з розрахунком до спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем застосовано, починаючи з лютого 2022 року. Граничним терміном сплати податкових зобов`язань з орендної плати за землю за лютий 2022 року є 30.03.2022 року, тобто дата, коли позивач знаходився в стадії ліквідації за рішенням НБУ, а тому на позивача поширюються приписиЗакону № 4452-VI.
Згідно з правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 21 вересня 2018 року у справі № 808/3046/16, для правовідносин, що виникають під час дії тимчасової адміністрації банку або ліквідації банку, яку здійснює уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, пріоритетними є норми Закону № 4452-VI.
Аналогічна правова позиція викладено в постанові Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 825/1647/17.
Такім чином, відповідно до приписів пункту 3 частини другої статті 46 Закону № 4452-VI строк виконання зобов`язання за податковою декларацією № 9025660907 від 11.02.2022 року з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2022 рік слід вважати таким, що настав з дня початку процедури ліквідації банку, оскільки грошове зобов`язання за лютий 2022 року існувало на момент початку процедури ліквідації банку.
Водночас, задоволення вимог за таким зобов`язанням здійснюється в порядку черговості, встановленоюстаттею 52 Закону № 4452-VI, та за рахунок коштів, одержаних у результаті ліквідації та реалізації майна банку, а не в порядку, визначенимПодатковим кодексом України.
Відтак, висновок відповідача про порушення позивачем пункту287.3 ст. 287 Податкового кодексу Україниє хибним.
Абзацом першим частини третьоїстатті 46 Закону № 4452-VIвстановлено, що під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Оскільки оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням нараховано штраф 20 травня 2024 року, тобто під час здійснення процедури ліквідації банку, то воно підлягає визнанню протиправним та скасуванню, оскільки такі зобов`язання є додатковими в розумінні частини третьої статті 46 Закону № 4452-VIі не пов`язані зі здійсненням ліквідаційної процедури (частина другастатті 52 Закону № 4452-VI).
При виборі та застосуванні норм права судом врахована правова позиція, викладена в постановах Верховного Суду від 21 вересня 2018 року у справі № 808/3046/16 та від 08 червня 2021 року у справі № 825/1647/17.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відтак, визначене у податковому повідомленні-рішенні від 06.05.2022 року грошове зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату зобов`язань з орендної плати з юридичних осіб за лютий-грудень 2022 року є незаконним і необгрунтованим, тому відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень, та не у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
За таких обставин, вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.05.2024 року № 1518/05-99-04-07/00039002 підлягають задоволенню.
За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, на підставі положень Податкового кодексу України, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, буд. 8, код ЄДРПОУ 00039002) до Головного управління ДПС у Донецькій області (87515, Доненька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, код ЄДРПОУ ВП 44070187) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області 06.05.2024 року № 1518/05-99-04-07/00039002.
Стягнути з Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ ВП 44070187) за рахунок бюджетних асигнувань на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (код ЄДРПОУ 00039002) судові витрати з судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 25 жовтня 2024 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.Б. Голубова
Судове рішення № 122608325, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 25.10.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 200/6347/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: