Постанова № 122590672, 21.10.2024, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/2722/24

Провадження № 3/626/556/2024

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.10.2024 року м. Берестин

Суддя Красноградського районного суду Рибальченко І.Г., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Красноградського РВП ГУ НП в Харківській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 , інвалід ІІ групи, щодо вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

27.07.2024 року о 16-й годині 44 хвилини в с.Піщанка повул.Жовтнева Берестинськогорайону водій ОСОБА_1 ,керував автомобілемFiatDukato,державний номернийзнак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункт 2.5 ПДР України.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні правопорушення не визнав та пояснив, що 27.07.2024 року він разом зі своїми знайомими відпочивав на березі ставка з приводу дня народження. Він звернув увагу, що в ставку зменшується рівень води та висловив претензії ОСОБА_2 . Між ними розпочався конфлікт, в результаті якого він сів за кермо свого автомобіля і поїхав, працівники поліції зупинили його за межами Берестинського району. Зазначає, що того дня випив лише 100 гр. енергетичного напою, заперечував вживання спиртних напоїв. На місці зупинки транспортного засобу на території Полтавської області ОСОБА_1 відмовився проходити освідування, бо в автомобілі поліції знаходився його кривдник ОСОБА_3 Погодився поїхали до лікарні за пропозицією працівників поліції для проходження медичного огляду на стан сп`яніння. Вже в закладі охорони здоров`я хотів пройти освідування шляхом відбору крові та здійснення аналізу, але лікар не погодився і йому було в цьому відмовлено. Наполягав на проведенні лабораторних досліджень для встановлення перебування ним в стані алкогольного сп`яніння. На відеозаписі на питання поліцейського він не заперечує, що вживав напої, але не спиртні, а енергетичні. Повністю заперечує вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 КУпАП.

Адвокат Кадун П.В. в судовому засіданні підтримав позицію ОСОБА_1 , надав до суду письмові пояснення, та зауважив, що ОСОБА_1 неодноразово наполягав на присутності адвоката, крім того до матеріалів справи додано висновок лікаря ОСОБА_4 , де зазначено, що останній перебуває в стані алкогольного сп`яніння, проте протокол складено за його відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. ОСОБА_1 не відмовлявся проходити огляд на стан сп`яніння, проте бажав проведення аналізу крові для визначення перебування ним в стані сп`яніння. За таких обставин просив закрити провадження у справі за відсутністі складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши правопорушника та адвоката Кадуна П.В., приходжу до висновку, про наявність складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП виходячи з такого.

Відповідно до ст.1 КУпАП, завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством .

Положення ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.245 КУпАП під час провадження в справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Вимогами ст. ст. 278, 280 КУпАП встановлено, що при підготовці до розгляду справи суд вирішує, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи, а при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні тощо.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно ст.251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так, основним для вирішення справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення складу правопорушення. Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п.п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так,27.07.2024року інспекторомВРПП КрасноградськогоРВП ГУНПв Харківськійобласті булоскладено адміністративнийпротокол серіїААД №014529про те,що ОСОБА_1 27.07.2024року керував автомобілем FiatDukatoдержавний номернийзнак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей.

Порядок проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння регламентовано ст.266 КУпАП, Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою визначення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 затверджено Інструкцію порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до розділу ІІІ Інструкції від 09.11.2015 року №1452/735 огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я, який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством, а тому саме він визначає порядок та методику проведення дослідження. Використання в закладах охорони здоров`я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Якщо водій учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов`язково проводиться дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я, куди він доставлений. Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.

ОСОБА_1 , перебуваючи в закладі охорони здоров`я, не зазначив поважних причини, у зв`язку із якими він не міг пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу "ALCOTEST DRAGER". З відеозапису та письмових пояснень ОСОБА_4 встановлено, що лікар зробив висновок про наявність у ОСОБА_1 клінічних ознак алкогольного сп`яніння, про що вказав у висновку № 1984 від 27.07.2024 після його відмови від проходження експертизи. Суд приходить до переконання, що, за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції видається на підставі акта медичного огляду. З долученого акту огляду на стан алкогольного сп`яніння від 27.07.2024 вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від огляду.

Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення, серед яких і відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктивна сторона інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення полягає в ухиленні особи, яка керує транспортними засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу, тобто, коли особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. Таким чином, для того, щоб дії особи, яка керує транспортним засобом, могли бути кваліфіковано, як відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, уповноважений працівник поліції спочатку повинен у чіткій, однозначній та зрозумілій формі висловити таку вимогу. І лише після цього особа може повідомити про свою відмову, або вчинити інші дії, які б свідчили про його небажання та ухилення від такого огляду. Крім цього, склад адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, може мати місце лише тоді, коли водій, керуючи транспортним засобом із ознаками сп`яніння, відмовився проходити огляд на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в спеціально визначеному лікувальному закладі.

У відповідності до вимог п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" № 14 від 23 грудня 2005 року , якщо водій ухилився від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

ОСОБА_1 вчинив адміністартивне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується наступними доказами: відомостями вказаними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 014529 від 27.07.2024 року; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до КНП "Красноградська ЦРЛ" від 27.07.2024, відповідно до якого ОСОБА_1 від проходження огляду за допомогою "ALCOTEST DRAGER" відмовився; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних заходів, з якого вбачається, що ОСОБА_1 від проходження огляду за допомогою "ALCOTEST DRAGER"відмовився; поясненнями лікаря ОСОБА_4 , де зафіксовано саме відмову від проходження огляду; відеозаписом, з якого вбачається, що 27.07.2024 року о 16.44 год. ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом, при цьому відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров`я, перебуваючи в лікарні, на неодноразові пропозиції поліцейського та лікаря пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 відповідав, що у запропонований спосіб проходити огляд не буде, при цьому зазначає, що згоден здати лише аналіз крові. Поліцейський повідомив ОСОБА_1 що за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння також передбачена адміністративна відповідальність, а відмова пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора буде розцінена ним як відмова від проходження зазначеного огляду. Не отримавши згоди на проходження огляду у запропонований спосіб, поліцейський повідомив про те, що буде складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Саме такі дії ОСОБА_1 в їх сукупності суд розцінює як відмову водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Доводи адвоката Кадун П.В. про те, що у медичному закладі він просив взяти у нього кров для проведення аналізу на визначення стану сп`яніння, у чому йому безпідставно відмовили та наполягали на проходженні огляду за допомогою газоаналізатора, суд вважає такими, що не спростовують факту його відмови пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я у встановленому законом порядку.

Крім того стороною захисту ставилося питання, щодо того, що відеозапис не вівся безперервно з моменту зупинки, тобто наданий запис є фрагментований, а тому повинен бути визнаний як неналежний і недопустимий доказ суд вказує на наступне.

При розгляді справи по суті суд аналізує лише той об`єм доказів, який наданий суду. Факт відсутності безперервного відео, не змінює відомостей та даних в тій частині, які були надані для дослідження суду та узгоджуються з іншими доказами у справі в їх сукупності. Окрім того, обов`язок поліцейського вести відеозйомку безперервно не є абсолютним та відповідно до вимог п.п.5,8 Розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису поліцейський має право відступити від цих вимог за певних умов. Зміст відеозапису є логічним, послідовним, а тому вважаю, що зафіксована на відеозаписі інформація є достатньою та об`єктивно підтверджує обставини, що мають значення для справи та узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами, яким судом було надано належної та правильної оцінки.

Незважаючи на обрану позицію захисту адвоката Кадун П.В. та ОСОБА_1 , вина правопорушника у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні письмових доказів, відео фіксацією подій, які мали місце 27.07.2024 року та які не викликають сумнівів у своїй достовірності. Підстав не довіряти вказаним доказам за відсутності конкретних відомостей про упередженість інспектора ВРПП Красноградського РВП ГУНП в Харківській області Бондаренка В.В. при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №014529 від 27.07.2024 року, судом не встановлено.

За загальними правилами накладення стягнення за адміністративні правопорушення, викладеними у ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно положень ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суд враховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення та його особу, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують відповідальність.

В силу положень ст.ст.34,35 КУпАП обставин, які б пом`якшували або обтяжували відповідальність, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги характер та обставини вчинення правопорушення, його суспільну небезпеку, враховуючи особу правопорушника, його ставлення до скоєного та ті обставини, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за події що мали місце 27.07.2024року постановами Красноградського районного судуХарківської області від11.09.2024за ст.173КУпАПдо покарання у вигляді штрафу в сумі 51 грн., від 08.10.2024 за ч.1 ст. 122-2, ч.1 ст. 191 КУпАПдо покаранняу виглядіштрафу всумі 153 грн., суд вважає необхідним та достатнім для виправлення та запобігання вчиненню нових правопорушень, застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, що безпосередньо передбачено санкцією ч.1ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, відповідно до положень ст.40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено.

Згідно положення п. 9 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю. ОСОБА_1 до суду надав копію пенсійного посвідчення, де вказано, що він є інвалідом ІІ групи, а тому звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 130 , 283, 284, 285, 287 КУпАП України, -

ПОСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 ( сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Штраф підлягає сплаті в 15 денний термін на р/р призначення платежу: Призначення платежу: *; 21081300; р/р UA 168999980313020149000020001; ЄДРПОУ 37874947; МФО 899998; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Попередити правопорушника, що згідно ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова буде направлена для примусового виконання для стягнення штрафу у подвійному розмірі- 34000 гривень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови.

Суддя: