Вирок № 122582931, 21.10.2024, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/305/17

Провадження № 1-кп/346/78/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з обвинуваченим кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.06.2015 року за №12015040690001880 (яке було об`єднано з матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР 17.09.2016 р. за № 12016090000000178), про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, раніше не судимого,

за ч.2 ст.121 КК України,

в с т а н о в и в:

обвинувачений умисно заподіяв потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілого.

Злочин вчинено за наступних обставин.

05.06.2015 року близько 02 год. 40 хв. обвинувачений перебував неподалік будинку АДРЕСА_2 , де зустрів свого знайомого, потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який розпивав спиртні напої із ОСОБА_7 .

Обвинувачений приєднався до вказаних осіб та висунув потерпілому ОСОБА_6 претензії з приводу того, що останній викрав у обвинуваченого дорогий мобільний телефон. Однак, потерпілий заперечував факт такого викрадення. Тоді обвинувачений, будучи обуреним вказаною поведінкою потерпілого, на ґрунті та з мотивів раптово виниклих під час цього конфлікту неприязних відносин, діючи умисно, тобто бажаючи спричинити тяжкі тілесні ушкодження потерпілому, умисно наніс йому численні удари руками та ногами в обличчя, після чого підібрав із землі дерев`яну палицю та продовжив побиття нею потерпілого, завдаючи ударів по його голові та тулубі. Вказані злочинні дії обвинуваченого намагався припинити свідок ОСОБА_7 , однак, на вимоги останнього нападник не зважав та продовжував побиття потерпілого, який, побоюючись за своє життя та здоров`я, почав втікати від обвинуваченого. Однак, останній, маючи на меті довести до кінця свій злочинний умисел, наздогнав потерпілого на території кооперативу, розташованого біля будинку АДРЕСА_3 , та продовжив наносити потерпілому численні удари руками та ногами по голові та тулубі, спричинивши йому різного ступеня тілесні ушкодження, які описані нижче, в тому числі і тяжкі, що спричинили смерть потерпілого. Після вчинення вказаного злочину обвинувачений втік з місця події.

В судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні вказаного злочину та пред`явлений потерпілою цивільний позов не визнав, зазначивши, що відсутні будь-які докази про вчинення обвинуваченим вказаного злочину. При цьому захисник також зазначив, що під час пред`явлення свідку ОСОБА_7 фото для впізнання було порушено порядок проведення цієї слідчої дії, адже на одній із фото був зображений відомий артист. Крім того, в судовому засіданні Косівського районного суду Івано-Франківської області (який здійснював вперше судовий розгляд даного провадження) вказаний свідок ствердив, що не пам`ятає того факту, що під час вказаного пред`явлення для впізнання він вказав саме на фото обвинуваченого. Тому обвинувачений та його захисник просять ухвалити виправдувальний вирок в даному провадженні.

Однак, незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини, пред`явлене йому обвинувачення повністю доводиться такими, дослідженими в судовому засіданні, доказами:

- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.06.2015 року, згідно з яким свідок ОСОБА_7 із чотирьох фотознімків, пред`явлених йому на впізнання, вказав на особу, зображену на фото №2, як на ту, яка 05.06.20115 року близько 02 год. 40 хв. біля бетонного парапету, розташованого неподалік будинку АДРЕСА_2 , побила ОСОБА_8 , спричинивши останньому тілесні ушкодження. Цією особою є обвинувачений, оскільки саме його зображено на фото №2. Свідок впізнав на даному фото обвинуваченого за формами обличчя, носа, очей, губ та вух (т.4, а.п.79-81).

Даний доказ суд оцінює як належний, допустимий та достовірний, оскільки він здобутий у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, та в короткий строк після події злочину. Крім того, судом встановлено і про це вказано в обвинувальному акті, що свідок ОСОБА_7 був безпосереднім очевидцем вказаного злочину, адже спричинення обвинуваченим тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 відбувалося в безпосередній присутності вказаного свідка. Крім того, суд враховує, що вказане пред`явлення особи для впізнання даному свідку відбувалось лише через два дні після впізнання трупа потерпілого, який згідно з даними протоколу впізнання від 06.06.2015 року був впізнаний потерпілою ОСОБА_9 , яка була матір`ю потерпілого ОСОБА_6 (т.4, а.п.77);

- даними акту судово-медичного дослідження (обстеження) № 624/Л від 22.06.2015 року та висновку експерта № 624/ЛЕ/159 від 22.06.2015 року. Згідно із цими даними на трупі потерпілого ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження у виді: синців на повіках очей зліва та справа; забитої рани області лівої брови; забитої рани біля внутрішнього кінця правої брови; двох забитих ран біля зовнішнього кута правої брови; забитої рани в скроневій ділянці справа, на 4 см вище від верхнього краю правої вушної раковини; синця на правій вушній раковині (за нею та навколо неї); чотирьох саден на лобі посередині, зліва; 16-ти саден на обличчі цілинних ділянках на верхній губі, підборідді, вушних раковинах; забитої рани на слизовій нижньої губи посередині; 12-ти саден на задній поверхні, у проекції правого ліктьового суглобу; синців на зовнішній поверхні 3-го та 5-го пальців правої руки; синців на зовнішній поверхні правого передпліччя, в середній третині; синця на зовнішній поверхні правого плеча, у проекції плечового суглобу, на фоні якого крапкові садна; чотирьох саден на передній поверхні шиї; 7-ми саден на задній поверхні у проекції лівого ліктьового суглобу; 6-ти синців на грудній клітці посередині, нижче сосків та зліва, по середньо-паховій лінії у проекції 8-го, 9-го ребер, а також крапові крововиливи в області синців; саден на череві зліва у клубовій ділянці; садна на передній поверхні, у проекції лівого колінного суглобу; синця на спині справа, нижче проекції правої лопатки; садна в поперековій ділянці справа; синця в міжлопатковій ділянці; садна на спині посередині; зливного крововиливу у м`які тканини спини справа; 5 крововиливів від лопатки до краю реберної дуги, в м`яких тканинах спини зліва, які розташовані від лопатки до поперекової ділянки; масивного крововиливу в м`які тканини голови; крововиливів під м`яку мозкову оболонку мозку; крововиливів під оболонку мозочка; у бічних шлуночках мозку виявлено рідку кров; багатоуламкового перелому кісток носа; крововиливів в м`які тканини грудної клітини зліва та справа; непрямих переломів 2-7 ребер справа, по передньо-паховій лінії; прямих переломів 5-11 ребер справа, по задньо-паховій лінії; непрямих переломів 2-9 ребер зліва, по передньо-паховій лінії; прямих переломів 3-8 ребер зліва по лопатковій лінії; темно-червоні крововиливи у міжреберні м`язи навколо переломів; крововиливів в навколо ниркову клітковину обох нирок; розриву лівої нирки.

Вищевказані тілесні ушкодження виникли за життя потерпілого, від неодноразової дії тупих, твердих предметів, з обмеженою контактуючою поверхнею та видовженої форми за декілька годин до настання смерті. Вказані тілесні ушкодження в області тулуба та голови в своїй сукупності (як зовнішні, так і внутрішні) відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя і перебувають в прямому причинному зв`язку з настанням смерті потерпілого (т.4, а.п.101-108);

- прослуханими за згодою сторін кримінального провадження показаннями свідка ОСОБА_10 , яка в судовому засіданні Косівського районного суду Івано-Франківської області 08.05.2018 року пояснила, що вона працювала продавцем у кіоску, та у червні 2015 року поблизу цього кіоску бачила, як свідок ОСОБА_7 розпивав спиртні напої із чоловіком, якого цей свідок називав « ОСОБА_11 ». Потім до вказаних чоловіків підійшов ще один молодий чоловік, який через деякий час почав бити ОСОБА_12 , тобто ОСОБА_13 , тонкою палкою (гілкою від дерева). Свідок ОСОБА_10 не розгляділа обличчя того молодого чоловіка, бо відстань між ними була близько 100 м. Однак, протягом всього часу тієї бійки свідок ОСОБА_7 перебував біля вказаних чоловіків, а після бійки цей свідок покинув їх;

- прослуханими за згодою сторін кримінального провадження показаннями свідка ОСОБА_7 , які цей свідок двічі надавав під час судових засідань Косівського районного суду Івано-Франківської області 08.05.2018 р. та 12.06.2018 р. При цьому даний свідок вказував, що обвинуваченого він не впізнає і не знає, а пред`явлення йому особи для впізнання по фотознімку у відділі поліції він не пам`ятає.

Однак, суд вважає, що такі показання вказаного свідка не спростовують достовірність, належність та допустимість як доказу протоколу, складеного за свідченнями ОСОБА_7 та підписаного ним вище вказаного протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.06.2015 року (т.4, а.с.79-81), адже такі пояснення цей свідок надавав в судових засіданнях Косівського районного суду Івано-Франківської області через три роки роки після вказаної події та складення зазначеного протоколу, що в достатній мірі може пояснювати можливість забуття свідком ознак зовнішності обвинуваченого, а також ходу та результатів слідчої вказаної дії, в якій цей свідок брав участь. Крім того, суд враховує, що свідок у своїх поясненнях, наданих в зазначених судових засіданнях, не заперечив категорично причетність обвинуваченого до інкримінованого злочину, а лише вказав, що не пригадує його під час допитів в судових засіданнях.

При цьому суд враховує як вказаний протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, так і покази свідка ОСОБА_7 у сукупності з вище вказаними показаннями свідка ОСОБА_10 про те, що ОСОБА_7 був присутній при бійці і бачив хто бив ОСОБА_13 ( ОСОБА_12 ), а також зі змістом показань свідка ОСОБА_14 , яка як співжителька ОСОБА_7 в судовому засіданні Косівського районного суду Івано-Франківської області 12.06.2018 року пояснила, що зі слів ОСОБА_7 їй відомо, що чоловіка на ім`я « ОСОБА_15 » побив палкою знайомий ОСОБА_13 , і нібито у якого ОСОБА_15 викрав мобільний телефон.

Вказані показання свідка ОСОБА_14 також прослухані за згодою сторін кримінального провадження в судовому засіданні Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області.

Крім того, при оцінці відповідності вказаного протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками показам свідка ОСОБА_7 , наданим в судових засіданнях Косівського районного суду Івано-Франківської області, суд враховує, що цей свідок та обвинувачений проживають в м. Дніпрі, у будинках, розташованих на різних вулицях, однак, із суміжно розміщеними подвір"ями (сусідніми), що узгоджується з тим, що свідок ОСОБА_7 дійсно міг впізнати обвинуваченого як ОСОБА_16 ;

- даними протоколів огляду місця події від 05.06.2015 року та фототаблиць до них. Під час цієї слідчої дії виявлено в АДРЕСА_3 , труп невідомого чоловіка (т.4, а.п.36-75). Поряд із цим трупом знаходився капроновий мішок білого кольору з порожніми пляшками, а також речі зі слідами речовини бурого кольору, які в подальшому були вилучені з місця події (т.4, а.п.36-75);

- даними висновків експерта № 639 від 09-17 липня 2015 року, №1020 від 02-10 липня 2015 року та № 1018 від 02-13 липня 2015 року. В цих висновках зазначено, що речовина бурого кольору, яка міститься на фрагментах речей, вилучених з місця події, (а саме на фрагментах дерев`яних палок, каменя, листя, марлі), може мати походження крові від потерпілого ОСОБА_6 , так як виявлений на вказаних речах антиген «Н» є основним групоспецифічним антигеном для його крові (т.4, а.п.83-93);

- даними висновку експерта від 06.11.2015 року № 67/02-479, складеного за наслідками дослідження фрагментів деревини, вилученої з місця події. Згідно із цими даними експерт дійшов висновку, що надані на дослідження фрагменти деревини могли складати раніше одне ціле (т.4, а.с.110-113).

Таким чином, на підставі вказаних доказів суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_4 в умисному нанесенні тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 , що спричинило смерть останнього, доведена повністю. Отже, вказані діяння обвинуваченого вірно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.2 ст.121 КК України.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що обтяжують чи пом`якшують покарання обвинуваченого, передбачених статями 67, 66 КК України відповідно, судом не встановлено.

Призначаючи обвинуваченому покарання за вчинення ним злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, суд враховуєсуспільну небезпечність вчиненого злочину, який відноситься до категорії умисних тяжких. При цьому суд, також враховує особу обвинуваченого, який на час вчинення інкримінованого злочину вважався таким, що вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризувався за місцем проживання та роботи. При цьому суд також бере до уваги, що потерпіла ОСОБА_9 , яка є матір`ю потерпілого ОСОБА_6 , подала заяву про розгляд справи без її участі, на суворому покаранні обвинуваченого не наполягає, покарання ОСОБА_4 просить призначити відповідно до закону.

Крім того, при обранні виду та терміну покарання суд також зобов`язаний виконати правила, передбачені ч.2 ст.416 КПК України, яка передбачає, що при новому розглядів судіпершої інстанціїдопускається застосуваннязакону пробільш тяжкекримінальне правопорушеннята посиленняпокарання тількиза умови,якщо вирокбуло скасованоза апеляційноюскаргою прокурораабо потерпілогочи йогопредставника узв`язку знеобхідністю застосуваннязакону пробільш тяжкекримінальне правопорушенняабо посилення покарання.

Оскільки новий розгляд даного кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_4 за ч.2 ст.121 КК України проводиться Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області після скасування 29.01.2020 р. Івано-Франківським апеляційним судом вироку Косівського районного суду Івано-Франківської області від 18.11.2019 року в зазначеній частині обвинувачення саме за наслідками розгляду апеляційної скарги сторони захисту на вказаний вирок, то покарання за вказаною нормою не може бути посилено при новому розгляді, адже саме покарання у виді позбавлення волі на строк сім років було визначено ОСОБА_4 як остаточне за ч.2 ст.121 та ч.2 ст.286 КК України вказаним вироком Косівського районного суду Івано-Франківської області.

Отже, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити мінімальний строк покарання у виді позбавлення волі, передбачений санкцією ч.2 ст.121 КК України, тобто сім років.

З протоколу затримання особи від 18.09.2016 року вбачається, що обвинувачений того дня самостійно прибув до Косівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, де і був фактично затриманий о 20.00 год. того ж дня (т.3, а.п.182-185);

Відповідно до ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20.09.2016 року щодо обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою (т.3, а.п.186, 187).

Вказаним вироком Косівського районного суду Івано-Франківської області від 18.11.2019 р. в строк відбуття вище вказаного остаточного покарання зараховано на підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України № 838-VІІІ від 26.11.2015 року) обвинуваченому строк його перебування під вартою в період з 18.09.2016 року, тобто з моменту його фактичного затримання, по 18.06.2018 року включно, із розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідають два дні позбавлення волі.

Тому вказаний строк попереднього ув`язнення слід зарахувати і в строк відбування покарання за даним вироком від 21.10.2024 року, адже обвинувачений перебував під вартою саме у даному кримінальному провадженні, яке стосувалося і ч.2 ст.121 КК України.

До набрання вироком законної сили слід залишити без змін застосований до обвинуваченого запобіжний захід у виді домашнього арешту із такими обов`язками: 1) забороною залишати з 22.00 год. до 06.00 год. своє місце проживання, що в АДРЕСА_1 ; 2)повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Потерпіла ОСОБА_9 , в інтересах якої за дорученням про надання безоплатної вторинної правової допомоги діяв адвокат ОСОБА_17 під час розгляду даного провадження в Косівському районному суді Івано-Франківської області, подала до суду цивільний позов про стягнення з обвинуваченого на її користь 59 000 грн. відшкодування майнової шкоди та 300 000 грн. відшкодування моральної шкоди.

Однак, протягом всього судового розгляду даного провадження Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області ні вказана потерпіла, ні її представник не прибули в жодне із судових засідань цього суду, а також не заявили та не взяли участь в новому розгляді даного провадження в режимі відеоконференції.

Частиною 1 ст.326 КПК України передбачено, що якщо в судове засідання не прибув цивільний позивач, його представник чи законний представник, суд залишає цивільний позов без розгляду, крім випадків, встановлених цією статтею.

При цьому суд враховує, що від вказаної цивільного позивача, її представника не надійшло клопотання про розгляд позову за їх відсутності, а зі змісту показів обвинуваченого вбачається, що він не визнав пред`явлений позов.

Тому суд вважає, що поданий потерпілою цивільний позов слід залишити без розгляду на підставі ч.1 ст.326 КПК України.

Питання про долю речових доказів та про судові витрати уже вирішено вироком Косівського районного суду Івано-Франківської області від 18.11.2019 р., який набрав законної сили 29.01.2020 року, оскільки залишений без змін судом апеляційної інстанції в частині засудження ОСОБА_4 за ч.2 ст.286 КК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 373, 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк сім років.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його фактичного затримання в порядку виконання даного вироку.

На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України № 838-VІІІ від 26.11.2015 року) зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування вказаного покарання строк його перебування під вартою в період з 18.09.2016 року по 18.06.2018 року включно, із розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідають два дні позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили залишити без змін застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із такими обов`язками: 1) забороною залишати з 22.00 год. до 06.00 год. своє місце проживання, що в АДРЕСА_1 ; 2)повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_4 про стягнення 59 000 грн. відшкодування майнової шкоди та 300 000 грн. відшкодування моральної шкоди залишити без розгляду на підставі ч.1 ст.326 КПК України.

Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня проголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1