Рішення № 122579371, 23.10.2024, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/15660/24

пр. № 2-а/759/182/24

23 жовтня 2024 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кравченка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Бондарчук М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

І. Позиції учасників справи

Аргументи позивача

29 липня 2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС надійшла позовна заява ОСОБА_1 до лейтенанта поліції 1 взводу 6 роти 4 батальйону, полк-1 Управління патрульної поліції в місті Києві Яремчука Олександра Юрійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Позов обґрунтований тим, що:

- 26 липня 2024 року інспектор роти № 4 батальйону патрульної поліції у м. Києві УПП в місті Києві ДПП Яремчук Олександр Юрійович прийняв постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП;

- постанова мотивована тим, що 26 липня 2024 ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Renault, моделі KADJAR, реєстраційний номер НОМЕР_1 з закритим номерним знаком стороннім предметом.

- зазначену постанову позивач уважає незаконною, оскільки номерний знак указаного автомобіля міститься в рамці, яка не є стороннім предметом, номерний знак чітко видно з відстані 20 метрів. Окрім того, оскаржувана постанова винесена з порушенням процесуальних гарантій позивача.

12 серпня 2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача - лейтенанта поліції 1 взводу 6 роти 4 батальйону, полк-1 Управління патрульної поліції в місті Києві Яремчука Олександра Юрійовича на належного - Департамент патрульної поліції.

Клопотання мотивоване тим, що у справах про скасування постанов про притягнення особи до адміністративної відповідальності належним відповідачем є не посадові особи, а орган державної влади - суб`єкт владних повноважень.

У судове засідання позивач не з`явився. 23 жовтня року, до початку судового розгляду, надав суду заяву, у якій просив справу розглядати без його участі. Додатково просив долучити до матеріалів справи рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 01.02.2022 у справі № 536/1595/21, постанову Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 607/1563/17, постанову Верховного Суду від 28.10.2019 у справі № 161/741/17, квитанцію про сплату штрафу від 18.07.2024.

Аргументи відповідача

Департамент патрульної поліції проти позову заперечив.

17 жовтня 2024 року Департамент патрульної поліції подав два відзиви на позовну заяву однакового змісту, у яких зазначив, що:

- диспозиція частини першої статті 121-3 КУпАП і пункт 2.9. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі - Правила дорожнього руху) є альтернативними. Тобто для притягнення особи до адміністративної відповідальності достатньо констатувати одне з перелічених у вказаних нормах діяння;

- вимога щодо ідентифікації номерного знака на відстані 20 метрів стосується випадків, коли номерний знак забруднений, а не закритий іншими предметами;

- закриття номерного знака іншими предметами, у тому числі прозорими становить самостійну об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого у ч. 1 ст. 121-3 КУпАП;

- факт вчинення ОСОБА_1 зазначеного правопорушення підтверджується відеозаписом з нагрудної бодікамери поліцейського;

- під час розгляду справи про адміністративне правопорушення була дотримана процедура притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

З наведених підстав просив у позові відмовити.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, причини неявки не повідомив, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином шляхом доставки судової повістки до електронного кабінету (а.с. 94).

ІІ. Процесуальні дії суду

05 серпня 2024 року суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху з підстав неналежного оформлення позовної заяви.

05 серпня 2024 року суд постановив ухвалу про заміну неналежного відповідача та залишення позовної заяви без руху з підстав ненадання позивачем належних доказів направлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача.

24 вересня 2024 року суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій визначив розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначив судове засідання на 04 жовтня 2024 року.

У зв`язку з неявкою сторін судове засідання будо відкладене на 23 жовтня 2024 року.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Обставини, які встановив суд

Відповідно до постанови лейтенанта поліції 1 взводу 6 роти 4 батальйону, полк-1 Управління патрульної поліції в місті Києві Яремчука Олександра Юрійовича серії ЕНА № 2689078, 26 липня 2024 року о 20 годині 03 хвилини за адресою: місто Київ, Столичне шосе, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Renault, моделі KADJAR, реєстраційний номер НОМЕР_1 з закритим номерним знаком стороннім предметом, чим порушив п. 2.9. Правил дорожнього руху, і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. З урахуванням наведеного постановив накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 1 190,00 гривень (а.с. 7).

Згідно з поясненнями ОСОБА_1 від 26.07.2024 він 26 липня 2024 року о 20 годині 00 хвилини, за адресою: місто Київ, Столичне шосе, керуючи автомобілем марки Renault, моделі KADJAR, реєстраційний номер НОМЕР_1 , був зупинений працівниками поліції через те, що номерний знак його автомобіля закритий стороннім предметом. Пояснив, що номерний знак не закритий, його добре видно, він перебуває у рамці, яка придбана і встановлена в офіційному магазині Рено, і не є стороннім предметом. Доказів порушення ним Правил дорожнього руху працівники поліції не надали (а.с. 8).

На фотографіях, що додані до позовної заяви (а.с. 8-9) наявний автомобіль марки Renault, моделі KADJAR, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який закритий рамкою із сіткою.

У судовому засіданні був досліджений відеозапис з нагрудної бодікамери поліцейського БК 473799, загальною тривалістю 0 годин 39 хвилин 08 секунд. Дата здійснення запису 26 липня 2024 року (з 20 години 07 хвилин 28 секунд до 20 години 46 хвилин 26 секунд).

З відеозапису вбачається, що номерний знак автомобіля марки Renault, моделі KADJAR, реєстраційний номер НОМЕР_1 закритий рамкою із сіткою (09 хвилина 00 секунд, 12 хвилина 30 секунд).

Отже, обставину розміщення номерного знака в рамці з сіткою сторони визнають.

Також на відеозаписі зафіксований момент розгляду справи поліцейським (з 20 хвилини 13 секунд; 20:27:31). На 20 хвилині 25 секунді (20:27:43) виготовлена постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. На 21 хвилині 39 секунді відео (20:28:57) ОСОБА_1 виявив бажання надати письмові пояснення. На 24 хвилині 28 секунді відео (20:31:47) поліцейський робить рух рукою в напрямку бодікамери, після чого на відеозапис не ведеться; в цей час поліцейський телефонує невідомій особі. На 25 хвилині 44 секунді відео (20:33:02) зображення на відео відновлюється. На 26 хвилині 30 секунді відео (20:33:48) поліцейський надає ОСОБА_1 бланк для письмових пояснень.

ІV. Мотиви і оцінка суду

Загальні зауваження

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2 частини 1 статті 5 КАС України).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Отже, суд при вирішенні цієї справи має перевірити правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Під час перевірки вказаних обставин суд має відповісти на такі питання:

- чи є в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого у ч. 1 ст. 121-3 КУпАП?;

- чи дотримав поліцейський процедуру притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності?

Щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Частина перша статті 121-3 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.

Об`єктом зазначеного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв`язку.

Суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, є особа, яка керує транспортним засобом чи експлуатує його.

Із суб`єктивної сторони зазначене правопорушення може бути вчинене як умисно, так і з необережності.

Об`єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення полягає у

1) керуванні транспортним засобом чи його експлуатації:

а) без номерного знака;

б) з номерним знаком, що не належить цьому засобу;

в) з номерним знаком, що не відповідає встановленим зразкам або вимогам;

г) з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці;

ґ) з перевернутим чи неосвітленим номерним знаком;

д) з номерним знаком, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими);

е) з номерним знаком з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію;

є) із забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів;

2) вчиненні інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.

Відповідно до п. 2.9.в Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

На механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка. Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, крім випадку закріплення заднього номерного знака на додатковому обладнанні, що призначене для тимчасового перевезення багажу або вантажу, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чисті і достатньо освітлені (пункт 30.2 Правил дорожнього руху).

Системний аналіз зазначених норм дає підстави виснувати, що адміністративна відповідальність водія настає у разі керування транспортним засобом із номерними знаками, закритими в будь-який спосіб, в тому числі і прозорими предметами, що не пов`язується з умовою розпізнавання такого знаку з відстані 20 метрів.

Вимога щодо читабельності номерного знаку з відстані 20 метрів застосовується лише у разі забруднення номерного знаку.

При цьому керування транспортним засобом з номерним знаком закритим іншими предметами (в тому числі прозорими) створює окремий склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

З огляду на викладене, доводи ОСОБА_1 про те, що розміщення номерного знак автомобіля марки Renault, моделі KADJAR у рамці з сіткою дозволяє його ідентифікувати, є юридично неспроможними.

Постанови Верховного Суду, на які посилається позивач, суд відхиляє, адже вони стосуються притягнення осіб до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП, яка діяла до 29.10.2002.

Згідно з указаною нормою адміністративна відповідальність наставала за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.

Отже умовою притягнення водія до відповідальності за ч. 6 ст. 121 було керування транспортним засобом з номерним знаком, закритим іншими предметами, якщо таке закриття перешкоджає чи ускладнює його ідентифікацію.

На відміну від зазначеної норми, диспозиція ч. 1 ст. 121-3 КУпАП не містить наслідку закриття номерного знака у виді перешкоджання чи ускладнення його ідентифікації. Для констатації в діях водія об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого у ч. 1 ст. 121-3 КУпАП достатньо встановити факт керування чи експлуатації транспортного засобу із закритим номерним знаком будь-яким предметом, у тому числі прозорим.

Отже, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого у ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Щодо дотримання процедури притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Винесення постанови про накладання адміністративного стягнення відповідно до ст. 284 КУпАП є одним з рішень суб`єкта владних повноважень, яке може бути прийнято за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення і одночасно з цим яке становить найбільше втручання в особисті права, свободи особи, оскільки передбачає створення для особи негативних наслідків особистого, майнового характеру у вигляді адміністративного стягнення.

Суд зауважує, що прийняття постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення можливо лише за умови, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувався у встановленому законодавством порядку, а факт вчинення адміністративного правопорушення і вина особи у його вчиненні доведені у встановленому порядку належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами. Отже, визначальним для такого рішення суб`єкта владних повноважень є доведення факту вчинення адміністративного правопорушення та вини особи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП суб`єкт владних повноважень, що здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виконання зазначеного обов`язку є визначальним для прийняття правомірного рішення суб`єктом владних повноважень, яке буде становити пропорційне та законне втручання у права та свободи особи, а також підтверджувати належне виконання владних (управлінських) функцій самим суб`єктом владних повноважень.

Виконання цього обов`язку здійснюється у процесі розгляду справи про адміністративне правопорушення шляхом заслуховування осіб, які беруть участь у розгляді справи, дослідження доказів, вирішення клопотань, про що зазначено у ст. 279 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи

Отже, дотримання вимог законодавства у процесі розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення сприяє правомірності рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, а отже, сприяє правомірному та пропорційному втручанню у сферу особистих прав і свобод особи, яка зазнає негативних наслідків особистого та майнового характеру внаслідок накладення на неї адміністративного стягнення.

У позові ОСОБА_1 стверджує, що оскаржувана постанова була прийнята безпосередньо на дорозі, тоді як закон вимагає провести розгляд за місцем учинення адміністративного правопорушення, яким є відповідна адміністративно-територіальна одиниця, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу.

З такими аргументами позивача суд не погоджується.

За загальним правилом, передбаченим ч. 1 ст. 276 КУпАП, справи про адміністративне правопорушення розглядаються за місцем їх вчинення. А відповідно до ч. 2 ст. 276 КУпАП для справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, передбачено також спеціальні альтернативні правила щодо визначення місця їх розгляду, зокрема, за місцем проживання правопорушників та за місцем обліку транспортного засобу.

Отже, справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, може розглядатися уповноваженою особою від імені органів Національної поліції за місцем вчинення правопорушення, за місцем обліку транспортних засобів та за місцем проживання правопорушника.

Суд ураховує висновок, викладений в Рішенні Конституційного Суду України від 26.05.2015 року № 5-рп/2015 у справі № 1-11/2015, про те, що відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП «за місцем вчинення правопорушення» під місцем розгляду розуміється не безпосередня фізично-географічна точка, на якій було виявлено та/або вчинено правопорушення, а адміністративно-територіальна одиниця органу публічної влади, на яку поширюється юрисдикція останнього. Відповідно до такого тлумачення розгляд і вирішення подібних справ про адміністративне правопорушення здійснюється зазвичай у приміщенні органу публічної влади, до компетенції якого відноситься розгляд такої справи.

Водночас суд зауважує, що відповідно до ч. 8 ст. 276 КУпАП законами України може бути передбачено й інше місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Отже, Законом України може передбачатися і інше місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, ніж те, що передбачено у ст. 276 КУпАП. При цьому такі додаткові правила визначення місць розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідними Законами України мають мати як додатково-альтернативний характер до тих правил, що визначені у ст. 276 КУпАП, так і взаємовиключний характер по відношенню до останніх.

Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається у зв`язку з тим, що розгляд справи відноситься до компетенції органів Національної поліції, то відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП уповноважені посадові особи у таких випадках дотримуються спеціальних правил щодо визначення місця розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме виносять постанову на місці вчинення правопорушення.

Системний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що у ч. 4 ст. 258 КУпАП, встановлюється спеціальне та додаткове правило щодо ст. 276 КУпАП, яким визначається нове місце розгляду і вирішення всіх справ про адміністративне правопорушення, в межах яких не складається протокол про адміністративне правопорушення та які віднесені до компетенції органів Національної поліції. Оскільки справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, відноситься до компетенції органів Національної поліції, а також є справою, в межах якої не складається протокол про адміністративне правопорушення, то уповноважені особи від імені органів Національної поліції у разі виявлення у діях особи ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, здійснюють розгляд такої справи, у тому числі, на місці вчинення відповідного правопорушення шляхом винесення відповідної постанови.

При цьому на відміну від правила «за місцем вчинення правопорушення» під «на місці вчинення правопорушення» суд розуміє конкретну географічно-фізичну точку, в межах якої було виявлено та/або вчинено правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Окрім того, відповідно до п. 2 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 (далі - Інструкція № 1395), постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою, шостою, восьмою, десятою і одинадцятою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою і другою статті 121-3, частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 122, частиною першою статті 123, статтями 124-1, 125, частинами першою, другою і четвертою статті 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128-129, частиною першою статті 132-1, частинами третьою, шостою, восьмою, дев`ятою, десятою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою і восьмою статті 152-1 КУпАП, виноситься поліцейськими підрозділів Департаменту патрульної поліції, територіальних (відокремлених) підрозділів територіальних органів поліції, поліцейські яких забезпечують безпеку дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Зазначені положення перебувають у логічному взаємозв`язку з положеннями ч. 4 ст. 258 КУпАП, а також узгоджуються з положеннями ст. 276 КУпАП.

Отже, прийняття працівником поліції постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, на місці його вчинення відповідає вимогам чинного законодавства.

Водночас віднесення розгляду справи про адміністративне правопорушення до компетенції органів Національної поліції, спрощення окремих процедур в межах провадження у справі про адміністративне правопорушення не створює правових підстав для спрощеного підходу до розгляду і вирішення самого конфлікту, що виник у зв`язку з вчиненням особою протиправного та караного діяння. У зв`язку з цим на уповноважених осіб органів Національної поліції навіть при розгляді справи на місці вчинення правопорушення поширюються всі загальні та спеціальні правила щодо порядку розгляду справи.

Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до ст. 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Аналогічні положення закріплені також у п. 5, 9 Розділу ІІІ Інструкції № 1395

У справі, що розглядається:

- поліцейський зупинив транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 через те, що номерний знак його автомобіля був закритий стороннім предметом;

- розгляд справи про адміністративне правопорушення розпочався через 20 хвилин після зупинки транспортного засобу (о 20 годині 27 хвилин 31 секунда);

- відразу після початку розгляду справи поліцейський на прохання ОСОБА_1 почав роз`яснювати йому його права;

- під час роз`яснення прав інша поліцейська вже виготовила постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП;

- вже після прийняття постанови поліцейський надав позивачеві можливість надати пояснення щодо інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Наведені обставини беззаперечно свідчать про порушення лейтенантом поліції 1 взводу 6 роти 4 батальйону, полк-1 Управління патрульної поліції в місті Києві Яремчуком О.Ю. порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Суд акцентує, що прийняттю постанови у справі про адміністративне правопорушення має передувати роз`яснення особі її прав, надання їй можливості висловити пояснення, подати докази, заявити клопотання.

Отже, процедура притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності дотримана не була.

V. Висновки суду

Оскільки під час розгляду справи про адміністративне правопорушення поліцейський, який є працівником відповідача, порушив процесуальні права позивача, діяв не у спосіб, що встановлений законом, суд задовольняє позов повністю.

VІ. Судові витрати

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивач при поданні позову сплатив судовий збір у сумі 605,60 гривень, що підтверджується квитанцією АТ «ТАСКОМБАНК» № 7233-5910-0337-5289 від 29.07.2024 (а.с. 11).

Доказів понесення інших судових витрат сторони у справі не надали.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі, судовий збір у сумі 605,60 гривень підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. 2, 3, 5, 7, 9, 77, 79, 90, 132, 134, 139, 241-246, 268, 269, 271, 272, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити повністю.

Постанову лейтенанта поліції 1 взводу 6 роти 4 батальйону, полк-1 Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції Яремчука Олександра Юрійовича від 26 липня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605,60 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Відповідач: Департамент патрульної поліції (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Федора Ернста, будинок 3, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40108646).

Повне рішення суду складене 25 жовтня 2024 року

Суддя Ю.В. Кравченко