Рішення № 122577954, 24.10.2024, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/2918/24

2/703/1136/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Криви Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Холодняк Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення відшкодування, -

встановив:

10 червня 2024 року ТДВ «Експрес Страхування» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування в розмірі 56 034 грн. 78 коп.

В обґрунтування позову позивач вказує, що 20 грудня 2023 року між ТДВ «Експрес Страхування» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом КІА Sportage, № шасі (кузов, рама) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

12 березня 2024 року о 18 год. 30 хв. в м.Сміла по вул. Незалежності, біля буд. 41, відповідач у справі ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Део Сенс», д.н. НОМЕР_3 , не була уважна, не стежила за дорожньою обстановкою та під час руху заднім ходом не впевнилась, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам руху, не звернулась за допомогою інших осіб, внаслідок чого допустила наїзд на автомобіль «Кіа Sportage», д.н. НОМЕР_2 , який стояв припаркований позаду. При ДТІІ транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень та завдано матеріальних збитків.

Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області у справі № 703/1170/24 від 09 квітня 2024 року ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до витягу Централізованої бази даних МТСБУ цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Део Сенс», д.н. НОМЕР_3 , номер кузову НОМЕР_4 , станом на дату ДТП не була застрахована.

Потерпілою особою до ТДВ «Експрес Страхування» було подано заяву про виплату страхового відшкодування та рахунки на ремонт автомобіля марки КІА Sportage, № шасі (кузов, рама) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

ТДВ «Експрес Страхування» було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі: 56 034 грн. 78 коп., що підтверджується страховими актами №3.24.01222-1 та №3.24.01222-2 та платіжними інструкціями №№ 68817011, 68817927.

Проведення відновлювального ремонту автомобіля марки КІА Sportage підтверджено актами виконаних робіт та наданих послуг.

Таким чином, ТДВ «Експрес Страхування» на виконання умов договору страхування виплатило страхове відшкодування потерпілій стороні в розмірі 56 034 грн. 78 коп., у зв`язку з чим, в порядку статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України, набуло права зворотної вимоги до відповідача, як винуватця дорожньо-транспортної пригоди.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить стягнути з відповідача на його користь виплачене потерпілій особі страхове відшкодування в розмірі 56 034 грн. 78 коп. та сплачений судовий збір в розмірі 3028 грн.

Ухвалою судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 12 червня 2024 року було відкрито провадження у даній справі та ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, відповідачу визначено строк для надіслання до суду відзиву на позовну заяву, позивачу для надання відповіді на відзив.

У визначений вказаною ухвалою строк відповідачем відзив на позовну заяву не надіслано.

В судове засідання представник позивача не з`явився, звернувся до суду із письмовою заявою з проханням розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позові,

Відповідач в судове засідання також не з`явилася, однак в направленій до суду заяві просила розглядати справу за її відсутності, позов визнала повністю.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились то фіксація судового засідання не здійснювалась.

Вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, вважає позовну заяву обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою їх забезпечення.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. ( ст. 5 ЦПК України).

За частиною другою, третьою статті 12 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ч.1 ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.1, 5 та 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

З матеріалів справи встановлено, що 12 березня 2024 року о 18 год. 30 хв. в м.Сміла по вул. Незалежності, біля буд. 41, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Део Сенс», д.н. НОМЕР_3 , не була уважна, не стежила за дорожньою обстановкою та під час руху заднім ходом не впевнилась, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам руху, не звернулась за допомогою інших осіб, внаслідок чого допустила наїзд на автомобіль «Кіа Sportage», д.н. НОМЕР_2 , який стояв припаркований позаду. При ДТІІ транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень та завдано матеріальних збитків.

Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області у справі № 703/1170/24 від 09 квітня 2024 року ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с.20).

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У відповідності до зазначених положень ЦПК України, вищевказані обставини дорожньо-транспортної пригоди, а також винність відповідача ОСОБА_1 у вчиненні цієї ДТП, що визначена постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 09 квітня 2024 року, не підлягають доказуванню в ході розгляду даної цивільної справи.

Як встановлено під час судового розгляду, автомобіль КІА Sportage, № шасі (кузов, рама) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 згідно договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, які є предметом застави № 202.23.2818655 від 20 грудня 2023 року на момент дорожньо-транспортної пригоди (12 березня 2024 року) був застрахований в ТДВ «Експрес Страхування» (а.с.11-15 ).

Натомість згідно Витягу з Централізованої бази даних МТСБУ вбачається, що цивільно-правова відповідальність відповідача як водія транспортного засобу «Део Сенс», д.н. НОМЕР_3 , номер кузову НОМЕР_4 , станом на дату ДТП не була застрахована (а.с.32).

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 автомобіль марки КІА Sportage д.н.з. НОМЕР_2 на праві приватної власності належить ОСОБА_2 (а.с.18).

14 березня 2024 року ОСОБА_2 звернулась до ТДВ «Експрес Страхування» із повідомленням про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування для відновлення автомобіля на рахунок СТО ПРАТ «Черкаси-авто» (а.с. 21).

Згідно рахунку-фактури № СК00000781 від 15 березня 2024 року, вартість матеріального збитку, заподіяного транспортному засобу марки КІА Sportage д.н.з. НОМЕР_2 становить 43614 грн. 80 коп. (а.с. 23).

Відповідно до страхового акту №3.24.01222-1 від 02 квітня 2024 року ТДВ «Експрес Страхування» винесено розпорядження про виплату ОСОБА_2 страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, які є предметом застави № 202.23.2818655 від 20 грудня 2023 року в розмірі 43614 грн. 80 коп. (а.с. 26).

02 квітня 2024 року ТДВ «Експрес Страхування» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 43614 грн. 80 коп. на рахунок ПРАТ «Черкаси-авто», що підтверджується платіжною інструкцією № 68817011 від 02 квітня 2024 року (а.с.28).

Згідно рахунку-фактури № СК00001373 від 01 травня 2024 року, додатково встановлено вартість матеріального збитку, заподіяного транспортному засобу марки КІА Sportage д.н.з. НОМЕР_2 в розмірі 12419 грн. 98 коп. (а.с. 24).

В подальшому ПРАТ «Черкаси-авто» звернулось до ТДВ «Експрес Страхування» з клопотанням про здійснення доплати страхового відшкодування в розмірі 12419 грн. 98 коп., посилаючись на те, що пошкоджені деталі автомобіля КІА Sportage д.н.з. НОМЕР_2 додатково були виявлені після розбирання авто (а.с.25).

Відповідно до страхового акту №3.24.01222-2 від 03 травня 2024 року ТДВ «Експрес Страхування» винесено розпорядження про виплату ОСОБА_2 страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, які є предметом застави № 202.23.2818655 від 20 грудня 2023 року в розмірі 12419 грн. 98 коп. (а.с. 27).

03 травня 2024 року ТДВ «Експрес Страхування» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 12419 грн. 98 коп. на рахунок ПРАТ «Черкаси-авто», що підтверджується платіжною інструкцією № 68817927 від 03 травня 2024 року (а.с.29).

Відтак розмір страхового відшкодування, виплату якого ТДВ «Експрес Страхування» здійснило на виконання умов договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, які є предметом застави № 202.23.2818655 від 20 грудня 2023 року становить 56 034 грн. 78 коп.

Проведення відновлювального ремонту автомобіля марки КІА Sportage підтверджено актами виконаних робіт та наданих послуг (а.с.30,31).

Постановою Пленуму Верховного Суду України за №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення» (з наступними змінами) передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Доказів того, що відповідачем на користь позивача були повністю відшкодовані збитки, завдані внаслідок вказаної вище дорожньо-транспортної пригоди, відповідачем не надано.

Між сторонами виникли правовідносини, що підпадають під правове регулювання Цивільного кодексу України та Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до преамбули Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-ІУ, вказаний нормативно-правовий акт регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно п. 21.4 ст. 21 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі експлуатації транспортного засобу на території України без наявності чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності особа несе відповідальність, встановлену законом.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені в ч.1 ст.1166 ЦК України, де вказано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За правилами ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода,завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи,якій завдано шкоди,вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Положеннями статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Суд вважає, що право вимоги, яке виникає в порядку та на умовах передбачених статтею 993 ЦК України, а також статтею 27 Закону України «Про страхування» є суброгаційним, а відповідний обов`язок відшкодування шкоди винною особою, з огляду на положення статті 1166 ЦК України є деліктним зобов`язанням.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках встановлених законом, при цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в пункті 27 постанови від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика, суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Так, у випадку суброгації, відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні, із збереженням самого зобов`язання, на підставі договору страхування, а також статтею 993 ЦК України, статтею 27 Закону України «Про страхування». У випадку регресу, одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому регрес регулюється нормами статті 1191 ЦК України.

З наведеного слідує, що до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора, до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Таким чином, до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування відповідно до Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, які є предметом застави № 202.23.2818655 від 20 грудня 2023 року перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1статті 6Конвенціїпро захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Враховуючи те, що страховик ТДВ «Експрес Страхування» виплатив потерпілій особі суму страхового відшкодування за договором страхування у розмірі 56 034 грн. 78 коп. до нього в порядку та на умовах передбачених статтями 512, 514, 993 ЦК України та статтею 27 Закону України «Про страхування», перейшло суброгаційне право вимоги до відповідача.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого страхового відшкодування, що становить 56 034 грн. 78 коп.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

За змістом ч.1,2 наведеної статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Відтак, відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 3028 грн.

На підставі ст.ст. 512, 514, 993, 1166, 1187,1188 ЦК України, статтею 27 Закону України «Про страхування», статтями 12, 13, 81, 133, 137, 141, 259, 263-265 ЦПК України,-

ухвалив:

Позов товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення відшкодування - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» страхове відшкодування в розмірі 56 034 грн. 78 коп. та судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 3028 грн., а всього 59062 (п`ятдесят дев`ять тисяч шістдесят дві) грн. 78 (сімдесят вісім) коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач: товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування», адреса: пр-т Степана Бандери, буд.22, м. Київ, 04073, код ЄДРПОУ 36086124.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Головуючий: Ю. В. Крива