Рішення № 122576679, 24.10.2024, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/3332/23

Провадження № 2-а/545/9/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.10.2024 Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Путрі О.Г.

при секретарі Литвинову В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 31.08.2023 року інспектором взводу №2 роти №1 БУПП в Полтавській області ДПП старшим лейтенантом поліції Сімоновим О.О. відносно нього винесено постанову серії БАД №061030 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.126, ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 20400 грн. Вважає постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки адміністративне правопорушення не скоював, ПДР України не порушував , докази в підтвердження факту вчинення ним правопорушення відсутні, був порушений процесуальний порядок розгляду адміністративного матеріалу.

Ухвалою суду від 07.09.2023 року відкрито провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою судувід 06.11.2023року замінено первісного відповідача у справі - Головне управління Національної поліції в Полтавській області на належного, а саме Департамент патрульної поліції, залучено Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

20.12.2023 від представника відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив. Вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, з огляду на те, що своїми діями позивач порушив п.16.6 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, що зафіксовано на автомобільному реєстраторі працівниками патрульної поліції. Разом з тим, за результатами перевірки особи водія було встановлено, що ОСОБА_1 рішенням Октябрського районного суду м.Полтави було позбавлено права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік. У зв`язку з порушенням ОСОБА_1 ст.15 ЗУ «Про Дорожній рух», також його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП. Зазначила, що в ході розгляду справи інспектор поліції жодним чином не перешкоджав позивачу скористатися своїми правами.

У судовому засідання позивач та представник позивача позов підтримали з наведених у ньому підстав, прохали задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечувала з підстав викладених у відзиві на позов. Вважає постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності законною, а позовну заяву безпідставною.

Допитаний 22.02.2024 у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 вказав, що є товаришем позивача, в день складення адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 перебував в автомобілі останнього. Рухались транспортним засобом під керуванням ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 . На зелене світло світлофора ОСОБА_1 здійснював розворот, в зустрічному напрямку їхав автомобіль білого кольору на швидкості, у зв`язку з чим змушений був зупинити транспортний засіб. Вважає, що ОСОБА_1 ПДР України не порушував. Адміністративний матеріал працівники поліції оформляли близько 20 хвилин, під час цього він перебував у салоні автомобіля. Після повернення до автомобіля ОСОБА_1 повідомив, що на нього складено адміністративний матеріал, про те, що працівниками поліції порушено право на захист не повідомляв, будь-яких скарг на їх дії не висловлював. Оскільки ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом, на прохання останнього продовжив керувати транспортним засобом.

Допитана усудовому засіданні30.04.2024свідок -інспектор роти№1батальйону УППв Полтавськійобласті ДППлейтенант поліції ОСОБА_4 вказала,що 31.08.2023перебувала ускладі патрульногоекіпажу разоміз інспектором ОСОБА_5 під часзупинки транспортногозасобу підкеруванням ОСОБА_1 .Розгляд справиздійснював ОСОБА_5 .За допомогоюреєстру судовихрішень буловстановлено,що позивачпозбавлений правакерування транспортнимизасобами згіднорішення суду.У зв`язкуз цимбуло винесено постанову про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 ч.4 ст.126 КУпАП та згідно ст.36 КУпАП накладено адміністративне стягнення. Разом з тим, вказала що інспектор ОСОБА_5 роз`яснив права та вручив копію даної постанови ОСОБА_1 .

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити в повному обсязі з наступних підстав .

Відповідно до ч. 2ст.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно п.5 ч.1 ст.213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

У відповідності дост.222 КУпАПдо компетенції органів Національної поліції віднесено розгляд справ про адміністративні правопорушення, щодо порушеньправил дорожнього руху.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимогстатті 283 цього Кодексу.

З наведеного вбачається, що у випадку вчинення особами адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.122, ч.4 ст.126 КУпАП, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, протокол про адміністративне правопорушення не складається та уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283 КУпАП.

Відповідно до положеньст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею283 КУпАПвизначено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Пунктом 24Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14«Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам передбаченим статтями283та284 КпАП. У ній зокрема потрібно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався порушник чи встановлених останнім доводів.

Згідно зіст.251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данівстановлюютьсяпротоколомпро адміністративнеправопорушення,поясненнямиособи,яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами,показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1статті 268 КУпАПособа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі.

У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом .

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ч.1 ст. 9 КУпАП , адміністративним правопорушенням ( проступком ) визнається протиправна, винна ( умисна або необережна ) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Судом встановлено, що 31.08.2023 року інспектором взводу №2 роти №1 БУПП в Полтавській області ДПП старшим лейтенантом поліції Сімоновим О.О. винесено постанову серії БАД №061030 про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 ч.4 ст.126 КУпАП та згідно ст.36 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 20400 грн.

Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що останній 31.08.2023 року, об 18-22, у м. Полтаві, вул. Європейська, 187, керуючи автомобілем ГАЗ 24 СПГ, д.н.з. НОМЕР_1 на регульованому перехресті, розвертаючись при зеленому світлі світлофору водій ОСОБА_1 не дав дорогу транспортним засобам, які рухалися в зустрічному напрямку, а також керував транспортним засобом будучи позбавленим в праві керування транспортним засобом, чим порушив п 16.6 ПДР України, ст.15 ЗУ "Про дорожній рух" та вимоги постанови КМУ №340 .

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КабінетуМіністрів Українивід 10.10.2001року №1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

За приписами п. 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частиною 2 ст.122КУпАП України передбачено адміністративну відповідальність водіїв транспортних засобів, зокрема, за порушення правил проїзду перехресть.

Відповідно до п. 16.6 ПДР повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.

Доводи позивача про невчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, не відповідають дійсності та в повному обсязі спростовується даними відеозапису , який було долучено відповідачем та досліджено судом.

Так, на автомобільний реєстратор зафіксовано факт порушення правил дорожнього руху позивачем, а саме не надав дорогу автомобілю, який рухався в зустрічному напрямку прямо на зелене світло світлофора.

У судовому засіданні позивач та його представник будь-яких доказів, які б спростували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не надали.

Таким чином, суд вважає , що позивачем порушено п. 16.6 ПДР України та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.

Відповідно до ст.15 ЗУ «Про дорожній рух», забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Встановлено, що постановою Октябрського районного суду м.Полтави від 15.08.2023, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

Вказана постанова набрала законної сили 28.08.2023 року.

Як вбачається із вказаної вище постанови, ОСОБА_1 був обізнаний про притягнення його 15.08.2023 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, з огляду на те, що був присутній під час розгляду адміністративного матеріалу в суді, вину визнав, а також був присутній під час оголошення вступної та резолютивної частини вказаної вище постанови (а.с. 122, 148). Постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП позивач не оскаржував.

Окрім того, згідно квитанції від 28.08.2023 сплатив штраф у розмірі 17000 грн. на підставі постанови Октябрського районного суду м.Полтави від 15.08.2023 (а.с. 137).

Таким чином, доводи позивача про те, що на час складення протоколу 31.08.2023 року не був обізнаний про позбавлення права керування траспортними засобами у зв`язку із скоєнням адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, спростовуються постановою судді Октябрського районного суду м.Полтави від 15.08.2023 та квитанцією від 28.08.2023.

Окрім того, з постанови про адміністративне правопорушення вбачається, що позивачеві були роз`яснені права та обов`язки передбачені ст.268 КУпАП та строк оскарження відповідно до ст.289 КУпАП, про що він власноручно підписався, та проти чого не заперечував в суді.

Таким чином, судом встановлено , що інспектором поліції в повному обсязі була дотримана процедура розгляду адміністративної справи .

Згідно вимог ч.1 ст.77, ч.1 ст.90 КУпАП, кожна сторона повинна довести ті обставини , на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення , а суд оцінює докази , які є у справі , за своїм внутрішнім переконанням , що ґрунтується на їх безпосередньому , всебічному , повному та об`єктивному дослідженні. Позивачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів , які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог .Натомість відповідач, будучи суб`єктом владних повноважень та заперечуючи проти позову , довів правомірність оскаржуваної позивачем постанови .

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова складена повноважною особою на місці вчинення правопорушення, за своєю формою і змістом відповідає нормам закону, розмір штрафу відповідає вимогам санкції ч.2 ст.122 КУпАП, інспектор патрульної поліції при винесенні постанови діяв на підставі закону та в межах наданих йому повноважень.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими , що не підлягають задоволенню .

Керуючись ст. ст. 2,6, 8-10,14,77,246,250, 286 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 доДепартаменту патрульноїполіції провизнання протиправноюта скасуванняпостанови проадміністративне правопорушення- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О. Г. Путря