Рішення № 12257642, 03.11.2010, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2-814/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2010 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої-судді Охрімчук І.Г.

з участю секретаря Федорчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олевську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення недовиплачених коштів передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії відповідача неправомірними та стягнути на його користь з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області 4487,90 грн. недовиплачених коштів, передбачених ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ 120 грн. понесених витрат по оплаті інформаційно-технічних витрат судового процесу , у звязку з тим, що він є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає на радіоактивно забрудненій території і має право на зазначені пільги.

Позивач в судове засідання не зявилася, але від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області в судове засідання не зявився, але надійшло письмове заперечення з проханням розглянути справу без участі представника, стосовно задоволення позову заперечують .

В судовому засіданні встановлено, що позивач є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії та проживає в м. Олевськ Житомирської області, територія якого відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю, що стверджується копіями посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, паспорту позивача, довідкою з місця проживання.

Позивач отримував щомісячно з 01 січня 2007 року по 01 липня 2010 року (за виключенням періоду з 01 січня 2009 року по 01 грудня 2009 року) по місцю проживання допомогу в розмірі 2,10 грн. , яка виплачувалась відповідачем відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року № 836, що стверджується обставинами, зазначеними у запереченні відповідача, довідкою відповідача.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. . 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з яких слідує, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення виплачується щомісячна грошова допомога на придбання чистих продуктів харчування у зоні посиленого радіоекологічного контролю 30 % від мінімальної заробітної плати, яка встановлена на час виплати. Допомога нараховується та виплачується за місцем проживання .

В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри допомоги. Виплата допомоги по постанові КМ України від 26 липня 1996 року № 836 є неправомірними, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини. Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.

Відповідно до п. 2 «Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, повязаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженого Постановою КМУ від 20 вересня 2005 року № 936 слідує , що розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються управління праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій.

Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивача у його правах на отримання допомоги в розмірах, зазначених в ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив його права на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Також ст. 257 Цивільного кодексу України визначено, що для звернення до суду з вимогою про захист прав та інтересів особи встановлюється загальна позовна давність тривалістю у три роки, перебіг якого відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України , починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позивач звернувся за захистом своїх прав до суду 03 серпня 2010 року, тому в межах трьохрічного терміну з дня звернення до суду, позов позивача в частині стягнення допомоги, передбаченої ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягає до задоволення з 01 липня 2007 року по 01 липня 2010 року ( не враховуючи період з 01 січня 2009 року по 01 грудня 2009 року) за мінусом одержаних коштів щомісяця в розмірі 1,60 грн. кожному, таким чином, до стягнення підлягає допомога в розмірі 4487,90 грн., що стверджується розрахунком заборгованості наданому позивачем, який судом перевірено і встановлено, що розрахунок зроблений з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати в Україні, яка була протягом зазначеного періоду та відповідно до розміру допомоги встановленої законом.

Кошти за ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, оскільки саме відповідач проводить виплати зазначених коштів.

Також ч. 1 ст. 88 ЦПК України передбачає , що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи зазначене , слід стягнути з відповідача на користь позивача 120 грн. понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, які сплатив позивач при зверненні до суду, що стверджується квитанцією про сплату даних витрат, яка наявна в матеріалах справи.

Керуючись ст. 22 Конституції України, ст. 37 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), ст. ст. 10, 15, 60, 81, 88, 212-215, 217 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення недовиплачених коштів передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ - задовольнити.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо не донарахування та недовиплати ОСОБА_2 коштів, передбачених ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ неправомірними.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК Житомирської області на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає в АДРЕСА_1 4487,90 грн. (чотири тисячі чотириста вісімдесят сім гривень девяносто копійок) допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення, передбаченої ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ за період з 01 липня 2007 року по 01 липня 2010 року.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає в АДРЕСА_1 120 грн. понесених витрат за сплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області судовий збір в сумі 54,40 грн. на користь держави.

ОСОБА_2 від сплати судового збору звільнити на підставі Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з отримання копії цього рішення.

Суддя: