Ухвала суду № 122572651, 23.10.2024, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/1353/24

Провадження №: 2/332/1364/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Погрібної О.М., при секретарі судового засідання Паніній Л.Д., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Кам`янської міської ради про визначення місця проживання дитини,

встановив:

До Заводського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Кам`янської міської ради про визначення місця проживання дитини.

Ухвалою судді від 15.05.2024 було відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду в судовому засіданні в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання було призначене на 20 червня 2024 року. В підготовче судове засідання сторони не з`явились, про причини неявки суду не повідомили. Підготовче судове засідання було відкладене на 13 вересня 2024 року.

В підготовче судове засідання 13 вересня 2024 року позивач ОСОБА_1 , якій про день, час та місце проведення підготовчого судового засідання повідомлявся належним чином, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв.

З наявного у матеріалах справи рекомендованого поштового повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що судову повістку про виклик до суду на 10:00 годину 13.09.2024, яка була направлена за вказаною позивачем адресою проживання: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 не отримав причини невручення: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідачка ОСОБА_2 ,яка про день, час та місце проведення підготовчого судового засідання повідомлена належним чином, в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: органу опіки та піклування служби у справах дітей Кам`янської міської ради, якій продень,час тамісце проведенняпідготовчого судовогозасідання повідомленийналежним чином,в судовезасідання нез`явився,надав заявупро розглядсправи зайого відсутності. Службою у справах дітей Кам`янської міської ради надано висновок щодо недоцільності визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 13 вересня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 11 жовтня 2024 року.

В призначене на 11 жовтня 2024 року судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився. З наявного у матеріалах справи рекомендованого поштового повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що судову повістку про виклик до суду на 13:45 годину 11.10.2024, яка була направлена за вказаною позивачем адресою проживання: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 не отримав причини невручення: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Дані щодо іншого місцезнаходження ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Розгляд справи відкладено на 12:00годину 23жовтня2024 року.

В призначене на 23 жовтня 2024 року позивач ОСОБА_1 не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причини не явки суду не повідомив, будь-яких клопотань, заяв не надав. Повітку не отримав у зв`язку з відсутністю за вказаною в позові адресою.

Відповідачка та представник третьої особи у судове засідання не з`явилися. В матеріалах справи наявні їх заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно довимог ч.2ст.247ЦПК Україниу разінеявки всудове засіданнявсіх учасниківсправи чив разіякщо відповіднодо положеньцього Кодексурозгляд справиздійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 2ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані:

1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;

2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи;

3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою;

4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;

5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;

6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;

7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до частини першої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

Заяви/клопотання про зміну місця проживання або місцезнаходження позивача матеріали справи не містять.

Згідно з вимогами ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Суд згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуєКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції (§§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року в справі «Смірнова проти України»).

У пункті 41 рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципівнеприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Так, у ст. 17 Конвенції № ETS N 005 «Заборона зловживання правами» передбачено, що «Жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції».

Під зловживанням правом, як матеріальним, так і процесуальним, Європейський Суд з прав людини у своїй практиці розуміє таке його використання, яке спрямоване на боротьбу із закладеним у ньому ж позитивним регулятивним потенціалом, в тому числі, що суперечить принципу правової визначеності.

Тобто, суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.

Таким чином, зловживання процесуальними правами, в тій чи іншій мірі, має бути спрямоване на перешкоджання реалізації захисту порушеного права. Порушниками, які можуть зловживати своїми процесуальними правами, можуть бути особи, які беруть участь у справі, інші учасники процесу, оскільки кожен з них наділений відповідними процесуальними правами і обов`язками та відповідно може впливати на хід розгляду справи.

Як наголошує в своїх рішеннях ЄСПЛ, учасники справи, які задіяні в ході судового розгляду, зобов`язані з розумним інтервалом часу цікавитися щодо провадження у справі, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (див. рішення ЄСПЛ «Каракуця проти України»).

Особливу стурбованість щодо розгляду справи зобов`язана демонструвати особа, за ініціативою якої розпочато судовий розгляд. Від такої особи вимагається особлива сумлінність. Позивач зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд, на який покладено обов`язок керування справою, зобов`язаний запобігати невиправданим затягуванням, для чого використовувати всі, передбачені законодавством, процесуальні механізми.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19) та від 27 травня 2020 року у справі № 9901/11/19 (провадження № 11-122заі20) дійшла висновку, що загальнообов`язкові процесуальні правила є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права. Водночас ці правила прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.

Судом встановлено, що позивач належним чином повідомлявся про судові засідання, призначені на 11 жовтня 2024 року та 23 жовтня 2024 року, двічі у ці судові засідання не з`явився, заяв про розгляд справи за його відсутності не подав, будь-яких клопотань щодо відкладення судових засідань не заявляв.

Цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особаСлужба усправах дітейКам`янської міськоїради провизначення місцяпроживання дитиниперебуває в провадженні Заводського районногосуду м.Запоріжжяпротягом значного часу, судом здійснено усі передбачені законом заходи щодо забезпечення виклику позивача в судове засідання.

Таким чином, протягом вказаного тривалого періоду позивачем не здійснено жодного заходу, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження. Вказані дії позивача призводять до порушення судом норм чинного законодавства України щодо розгляду справи в розумні строки, та порушення прав інших осіб на справедливий і публічний розгляд їх справи упродовж розумного строку.

У постанові Верховного Суду від 19 грудня 2022 року у справі № 910/1730/22 вказано, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та / або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162,165,258,263,290,295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2021 року у справі № 910/8197/19, від 09 грудня 2021 року у справі № 911/3113/20).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що процесуальна бездіяльність позивача не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом відповідно до вимог процесуального закону.

Відповідно до ч. 1ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 р.).

Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про залишення позову без розгляду.

Керуючись ст. п.3 ч.1ст. 257, 260, 261, 354 ЦПК України, суд,

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Кам`янської міської ради про визначення місця проживання дитини, - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що залишення без розгляду позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду.

Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Запорізького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її оголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://court.gov.ua/sud2024/

Повний текст ухвали складено 25.10.2024.

Суддя: О.М.Погрібна