Ухвала суду № 122571424, 25.10.2024, Літинський районний суд Вінницької області

137/1004/23

У Х В А Л А

25.10.2024

Суддя Літинського районного суду Вінницької області Желіховський В.М. розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Заєць Б.В. про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Літинського районного суду Вінницької області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Літинська селищна рада Вінницького району Вінницької області, про скасування державної реєстрації прав.

24.10.2024 до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 адвоката Заєць Б.В. про забезпечення позову.

В обґрунтування заяви представник позивача посилається на те, що коли справа перебувала на розгляді відповідачі подали клопотання про долучення до матеріалів справи копій свідоцтв про право на спадщину за законом та копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Дані докази підтверджують той факт, що відповідачі оформили право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Оформивши на себе право власності на спірні об`єкти нерухомого майна, відповідачі матимуть право на отримання у власність та реєстрацію права власності за собою на земельну ділянку на якій розміщені сарай літ. «Д», сарай літ. «Е» з погріб літ. «П/Е», гараж літ. «Ж», криниця №7, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , що в подальшому створить перешкоди позивачу на формування конфігурації земельної ділянки, оформлення та реєстрацію права власності на цю ж земельну ділянку як за собою так і за іншими спадкоємцями пропорційно до частки кожного.

За таких підстав, звертається до суду з заявою про забезпечення позову та просить накласти заборону на вчинення усіх реєстраційних дій, що здійснюються в Державному реєстрі прав щодо земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 .

Суд, вивчивши та дослідивши заяву та позовну заяву із додатками до неї, дійшов висновку про таке.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 п. 2 ;ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема забороною вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Суд звертає увагу, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду (Касаційного цивільного суду) у постанові від 25 вересня 2019 року по праві N 320/3560/18.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених нормами ЦПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даної справи.

Отже, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

На підставі викладеного суд зауважує, що тягар доказування того, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути чи зменшитись за кількістю, покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову та підлягає доказуванню на загальних підставах в порядку приписів визначених нормами ЦПК України.

Зі змісту заяви встановлено, що підставою забезпечення позову є те, що відповідачі матимуть право на отримання у власність та реєстрацію права власності за собою на земельну ділянку на якій розміщені сарай літ. «Д», сарай літ. «Е» з погріб літ. «П/Е», гараж літ. «Ж», криниця №7, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , що в подальшому створить перешкоди позивачу на формування конфігурації земельної ділянки, оформлення та реєстрацію права власності на цю ж земельну ділянку як за собою так і за іншими спадкоємцями пропорційно до частки кожного.

Разом з цим, у даній заяві не викладено жодних обставин на мотивування вжиття заходів до забезпечення позову щодо відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а обставини мотивовано лише суб`єктивними припущеннями позивача щодо неможливості виконання судового рішення у майбутньому.

При цьому, не наведено доказів на підтвердження того, що відповідачами вживаються будь-які заходи, направлені на отримання права власності на земельну ділянку, отож відсутні будь-які докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів не наведені.

У застосуванні такого виду забезпечення позову як заборона на вчинення усіх реєстраційних дій, що здійснюються в Державному реєстрі прав щодо земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , суд не вбачає підстав, оскільки вказана ділянка не сформована, не вказана її конкретна площа, не має будь-якої інформації про її належність як позивачу так і відповідачам.

Крім того, ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 27.09.2024 накладено заборону на вчинення дій пов`язаних із відчуження житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 90,6 кв.м., житловою площею 49,9 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , який складається з таких складових: житловий будинок літ. «Г», ганок, сарай літ. «Д», сарай літ. «Е», погріб літ «П/Е», гараж літ. «Ж», убиральня літ. «З», гараж-саарй літ. «К», погріб літ. «П/К», ганок, огорожа №4, хвіртка №5, ворота з хвірткою №6, криниця №7.

За таких підстав, суд відмовляє в задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.149 - 153,353-355 ЦПК України,суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Заєць Б.В. про забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя:В. М. Желіховський