Рішення № 122564889, 07.10.2024, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 07.10.2024Справа № 554/4879/24 Провадження № 2/554/4171/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.10.2024року м.Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі: головуючого судді - Бугрія В.М., за участю секретаря судового засідання Янушкевіч К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного Управління Державної казначейської служби в Полтавській області про стягнення шкоди,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 у травні 2024 року звернулася до суду із позовом до Головного Управління пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного Управління Державної казначейської служби в Полтавській області про стягнення шкоди, в якому просила стягнути на користь ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_1 з ГУ Пенсійного фонду України в Полтавській області за рахунок коштів Державного Бюджету України - 450000 гривень (чотириста п?ятдесят тисяч гривень) відшкодування моральної шкоди, яка була завдана протиправними діями та бездіяльністю ГУ Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_1 ) з ГУ Пенсійного фонду України в Полтавській області за рахунок коштів Державного Бюджету України - матеріальну шкоду розміром 119220 гривень 30 копійок, яка складається: із боргу по невиплаті пенсії за період з 01.12.19 року по 30.04.2022 року розміром 77220 гривень 30 копійок та боргу по невиплаті надбавки до пенсії за період з 01.05.2022 року по 31.01.2024 року у розмірі 42000 гривень.

Стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_1 ) всі судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог вказувала, що ОСОБА_1 проходила службу в органах пожежної охорони, які були в складі органів внутрішніх справ МВС, після чого в 1998 році вона звільнилась на пенсію з посади інспектора 1-го загону ДПО м. Кременчука УДПО УМВС в Полтавській області у званні капітана внутрішньої служби, вона зараз отримує пенсію довічно, як військовий пенсіонер за вислугою років.

Позивачкою було отримано довідку з Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" №33/37-4/9039 від 04.06.2021 у відповідності до вимог ст. ст. 43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" для перерахунку пенсії з 01.12.2019 року. З метою перерахунку її пенсії вказану довідку було подано до ГУ Пенсійного фонду України в Полтавській області. Після чого ГУ Пенсійного фонду України в Полтавській області протиправно відмовилось перераховувати пенсію, тому вона вимушена була подати відповідний позов в Полтавський окружний адміністративний суд.

На підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року у справі №440/16972/21 було вирішено: «Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у здійсненні з 01.12.2019 перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, відображених у довідці Державної установи "Територіальне медичне об?єднання МВС України по Полтавській області" від 04.06.2021 №33/37-4/9039. Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м.Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) здійснити з 01.12.2019 перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, відображених у довідці Державної установи "Територіальне медичне об?єднання МВС України по Полтавській області" від 04.06.2021 №33/37-4/9039, а також здійснити відповідні виплати з урахуванням фактично виплачених сум пенсії».

За період з 01.12.2019 року по 30.04.2022 року відповідачем було нараховано борг по виплаті позивачці пенсії у розмірі 77220 гривень 30 копійок. Проаналізувавши те, яким чином позивачці була розрахована пенсія з 01.12.19 року вона встановила, що їй протиправно уповноважені особи ГУ Пенсійного фонду в Полтавській області зняли надбавку до пенсії розміром 2000 гривень, яку вона отримувала на законних підставах з 01 липня 2021 року.

Отже, ГУ Пенсійного фонду України в Полтавській області протиправно було не враховано, що 14.07.2021 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" № 713 (далі - Постанова №713); пунктом 1 якої встановлено, що з 1 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону. Вказана обставина вимусила її подати адміністративний позов з вимогами до ГУ Пенсійного фонду України в Полтавській області в Полтавський окружний адміністративний суд.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2023 року у справі №440/15750/23 позовні вимоги були задоволені, а саме судом було вирішено: «Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01 травня 2022 року доплати до пенсії згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб". Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити з 01 травня 2022 року ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум» З метою виконання вказаного рішення суду відповідач нарахував за період з 01.05.2022 року по 31.01.2024 року борг по виплаті пенсії у розмірі 42000 гривень.

Через те, що позивачці був не виплачений борг по пенсії загальним розміром 119220 гривень 30 копійок вона подала заяву 23.02.2024 року до начальника ГУ Пенсійного фонду України в Полтавській області. На її заяву надійшов лист з ГУ Пенсійного фонду України в Полтавській області №5518-4424/Б-02/8-1600/24 від 7.03.24 року в якому повідомлялось, що згідно до ст. 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та ч.2, ст. 95 Конституції України видатки на пенсійні витрати військовослужбовців встановлюються за рахунок коштів Державного Бюджету України.

Ухвалою суду від 08 травня 2024 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

31.05.2024 року від ГУ Пенсійного фонду України в Полтавській області надійшов відзив, в обгрунутванні якого вказали, що позивачем не надано жодного доказу, який міг би підтвердити сам факт спричинення позивачу моральної шкоди відповідачем та жодних доказів в обгрунутування заявленого розміру відшкодування.

10.06.2024 року від позивачки надійшла відповідь на відзив, в обґрунтуванні якого вказувала, що відповідач не заперечує той факт, що позивачка проходила службу в органах пожежної охорони, які були в складі органів внутрішніх справ МВС, після чого в 1998 році вона звільнилась на пенсію з посади інспектора 1-го загону ДПО м. Кременчука УДПО УМВС в Полтавській області у званні капітана внутрішньої служби, вона зараз отримує пенсію довічно, як військовий пенсіонер за вислугою років. Відповідач не заперечує, що Держава Україна в особі свого державного органу, яким є ГУ Пенсійного фонду України в Полтавській області позбавила позивача пенсії та соціальних виплат розміром 119220,30 гривень, порушивши її право власності на ці грошові кошти всупереч ст. 41 Конституції України. Отже, на підставі ч.1, статті 12 ЦК України, зазначено: «Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.» На підставі статті 13 ЦК України, зазначено: «1. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства».

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного висновку.

Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст.ст. 55, 124 Конституції України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява задоволенню не підлягає з наступних підстав: судом встановлено,що ОСОБА_1 проходила службу в органах пожежної охорони, які були в складі органів внутрішніх справ МВС, після чого в 1998 році вона звільнилась на пенсію з посади інспектора 1-го загону ДПО м. Кременчука УДПО УМВС в Полтавській області у званні капітана внутрішньої служби, вона зараз отримує пенсію довічно, як військовий пенсіонер за вислугою років.

На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.02.2022 по справі №440/16972/21 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019. Виплату пенсії, перераховану на виконання рішення суду, розпочато з 01.05.2022 у розмірі 8885,25 грн. Нараховану заборгованість у розмірі 72220,30 грн. внесено в підсистему "Реєстр судових рішень", яка входить до інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України.

На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 по справі №440/15750/23 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01.05.2022 та нараховано доплату пенсії за період з 01.05.2022 по 31.01.2024 у розмірі 42000,00 грн. Рішення суду виконане в межах покладених на Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зобов?язань та з урахуванням норм чинного законодавства. Виплату пенсії, перераховану на виконання рішення суду, розпочато з 01.02.2024 у розмірі 12385,25 грн.

Фінансування пенсій особам, яким призначена пенсія відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01 квітня 2021 року здійснюється з рахунку Пенсійного фонду України централізовано, без перерахувань відповідних коштів на рахунок Головного управління.

Фінансування видатків, пов?язаних з погашенням заборгованості за рішеннями суду, відбувається в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили. Зазначені кошти входять до складу запланованих асигнувань з державного бюджету по бюджетній програмі за КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду». Головним розпорядником коштів державного бюджету, що виділяються на забезпечення виплат по зазначеній бюджетній програмі, є Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України відповідальний виконавець і розпорядник коштів нижчого рівня. Відтак, виплата коштів на виконання вищезазначеного рішення суду позивачу буде здійснена в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат, виділених на цю мету.

Таким чином, Управління добровільно виконало рішення суду від 02.02.2022 по справі №440/16972/21 та 05.12.2023 по справі №440/15750/23, в межах покладених зобов?язань та відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ст.8 ЗУ №2262-ХІІ виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з пунктами 20 та 29 ч.1 ст.116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2022 рік, який згідно із підпунктом 1-1 пункту 14 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України затверджується Кабінетом Міністрів України в місячний термін після набрання чинності законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Починаючи з ІІ півріччя 2021 року по ІІІ квартал ІІ півріччя 2022 року КМУ не прийнято постанови про затвердження бюджету Пенсійного фонду України, але розроблено та затверджено тимчасові розписи доходів і видатків Головного управління або відповідні зміни до них, лише 14.10.2022 ІV квартал ІІ півріччя 2022 року постановою КМУ затверджено бюджет Пенсійного фонду України, проте сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2022 рік 12 184,1 тис. грн. На І та ІІ квартали 2023 року розроблено та затверджено тимчасовий розпис доходів і видатків Головного управління, проте коштів Державного бюджету на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду не було передбачено. На І та ІІ квартали 2024 року затверджено тимчасовий розпис доходів і видатків Головного управління, втім коштів Державного бюджету на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду також не передбачається.

Відповідно до Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 №21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.01.2022 за №53/37389 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 №35-1), кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду України в обсягах, визначених ЗУ про Державний бюджет України на відповідний рік. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили, згідно з абзацом 2 п.7 розділу ІІ Порядку.

Фінансування видатків, пов`язаних з погашенням заборгованості за рішеннями суду, відбувається в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили. Зазначені кошти входять до складу запланованих асигнувань з державного бюджету по бюджетній програмі за КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду». Головним розпорядником коштів державного бюджету, що виділяються на забезпечення виплат по зазначеній бюджетній програмі, є Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України відповідальний виконавець і розпорядник коштів нижчого рівня.

Бюджет Пенсійного фонду України затверджується Кабінетом Міністрів України. Кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Виплати пенсій здійснюються Головним управлінням виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей для здійснення виплат, крім зазначених, Головне управління не має.

До приписів ст.8 ЗУ №2262-XII, пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їхніх сімей, у тому числі, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду визначена у бюджеті Фонду на 2023 рік 13693,5 млн. грн. Фінансування видатків, пов`язаних з погашенням заборгованості за рішеннями суду, відбувається в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили. У вересні 2023 року з Пенсійного фонду України надійшов Помісячний розпис доходів і видатків Головного управління на 2023 рік та План доходів і видатків Головного управління на 2023 рік, проте сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду залишилася незмінною 13693,5 млн. грн., а в жовтні 2023 року додатково надіслано зміни до Помісячного розпису доходів і видатків Головного управління на 2023 рік та Плану доходів і видатків Головного управління на 2023 рік коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду зменшено та становить 13620,50 млн. грн.

Згідно з урядовою постановою від 11 жовтня, доходи бюджету Пенсійного фонду України на 2024 рік визначено в сумі 863,7 млрд. грн., у тому числі власні доходи - 563,9 млрд. грн. Сума єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування, розподілена на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, очікується у розмірі 496,8 млрд. грн.

Працівниками ГУ ПФУ в Полтавській області, як територіального органу Пенсійного фонду України, вчинено всі дії, спрямовані на виконання рішення суду, в межах та в спосіб, передбачений чинним законодавством.

При цьому, ГУ ПФУ в Полтавській області не оскаржувало рішення Полтавського окружного адміністративного суду і виконало його добровільно.

Крім того, позивачем не надано суду доказів застосування заходів примусового характеру з метою виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду №440/15750/23 відповідного до вимог ЗУ «Про виконавче провадження».

На підставі викладеного, рішення суду виконано в межах покладених на ГУ ПФУ в Полтавській області зобов`язань з урахуванням норм чинного законодавства та відповідно до документів пенсійної справи, тобто ГУ ПФУ в Полтавській області діяло в межах повноважень та не порушувало права позивача.

Крім того, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч.1 ст.106 Конституції України, ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05.30 години з 24.02.2022, згідно Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, котрий діє і на даний час.

Відповідно до ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає : 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров» я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно п.5 ППВСУ від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають : наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до п.4 ППВСУ від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» крім інших вимог, передбачених ст.137 ЦПК України, має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, з яких міркувань виходив позивач, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Виходячи із змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частини 1, 2 ст. 77 ЦПК України встановлює, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Крім того, позивачем не надано доказів та судом не встановленні факти заподіяння позивачу, моральної шкоди діями чи бездіяльністю ГУ ПФ України в Полтавській області.

Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи й не повинен призводити до збагачення. (Аналогічний висновок містить рішення ВСУ від 18.11.2009 по справі №6-12041 рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.12.2014 по справі №6-32078св 14).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ГУ ПФ України в Полтавській області про відшкодування моральної шкоди за недоведеністю та необґрунтованістю. Оскільки позивач не надав жодного доказу, який міг би підтвердити сам факт спричинення йому моральної шкоди ГУ ПФУ в Полтавській області чи Головним Управлінням Державної казначейської служби в Полтавській області та жодних доказів в обґрунтування заявленого розміру відшкодування.

Крім того, у рішенні Конституційного Суду України від 03.10.2001 у справі №1-36/2001 (справа про відшкодування шкоди державою) зазначено, що відшкодування шкоди (матеріальної чи моральної), завданої фізичним особам незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадовими чи службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень, покладається саме на державу, а не на відповідні органи державної влади, тобто відшкодування шкоди в таких випадках здійснюється за рахунок держави, а не за рахунок коштів на утримання державних органів.

Таким чином, відшкодування моральної шкоди, завданої фізичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадовими та службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється за рахунок держави.

Кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 170 ЦК України держава набуває і здійснює права і обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до пунктів 1, 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 15.04.2015 №215, Державна казначейська служба України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників або боржників на підставі рішення суду.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ГУ ПФ України в Полтавській області про стягнення грошових коштів, відшкодування моральної шкоди у повному обсязі за недоведеністю та необґрунтованістю.

Відповідно п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Керуючись ст.ст.12, 76, 77, 81, 82, 130, 131, 141, 229, 247, 263, 354 ЦПК України, суд ,-

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного Управління пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного Управління Державної казначейської служби в Полтавській області про стягнення шкоди - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідачі: Головне Управління пенсійного фонду України в Полтавській області, адреса: 36014, м. Полтава, вул. Гоголя, буд. 34, код ЄДРПОУ 13967927;

Головне Управління Державної казначейської служби в Полтавській області, адреса: 36011, м. Полтава, вул. Шевченка,1, код ЄДРПОУ 37959255.

Суддя В.М.Бугрій