Рішення № 122555816, 24.10.2024, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/934/24

Провадження № 2/545/1064/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.10.2024 Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Путрі О.Г.

при секретарі Литвинову В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у м. Полтава цивільну справуза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Державна інспекція архітектури та містобудування України, про визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Державна інспекція архітектури та містобудування України, про визнання права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, в якому прохає визнати право власності на 1/4 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 11.03.2024 року відкрито провадження по справі, призначено підготовче судове засідання.

26.03.2024 відповідач надав суду зустрічну позовну заяву, в якій прохає визнати право власності на 3/4 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 01.04.2024, зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності. Присвоєно загальний номер справи 545/934/24, провадження № 2/545/1064/24.

08.04.2024 від представника третьої особи Державної інспекції архітектури та містобудування України Бабій А.А., до суду надійшли письмові пояснення, в яких вказала, що законодавством не передбачено можливості звернення до суду з вимогою про визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва, який не прийнято у встановленому законом порядку до експлуатації. У такому випадку об`єкт незавершеного будівництва ще не набув статусу нерухомого майна як об`єкта цивільного права.

У судовому засіданні 26.09.2024 представник третьої особи Державної інспекції архітектури та містобудування України - Бабій А.А., вказала, що при винесенні рішення покладається на розсуд суду.

Ухвалою суду від 26.09.2024 підготовче засідання по справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Касьян В.В., направила до суду заяву в якій просить розгляд справи проводити без її участі та участі позивача, позовні вимоги підтримала, прохала задовольнити.

Позивач зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 визнала.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Борисенко Є.М., направила до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності відповідача. Зустрічні позовні вимоги підтримала, прохала задовольнити.

Відповідач позовні вимоги ОСОБА_1 визнала.

Представник третьої особи Державної інспекції архітектури та містобудування України, будучи належним чином повідомленим згідно вимог ст.128 ЦПК (а.с. 105), у судове засідання не з`явився, клопотань не направляв.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 отримали у спадок земельну ділянку після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11,32).

Так, ОСОБА_1 належить на праві власності 1/4 частка земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий №5324085701:01:003:0109, площею 0,1482 га., місце розташування: АДРЕСА_1 . 3/4 частки зазначеної ділянки належать відповідачу ОСОБА_2 .

На вищевказаній земельній ділянці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 збудовано житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що згідно даних технічного паспорта виготовленого ФОП ОСОБА_4 станом на 02.10.2023 відповідає наступним характеристикам: житловий будинок «А-1» загальною площею 112,9 м.кв., житловою площею 85,8 м.кв.; літня кухня «Б»; колодязь №1; вигріб №2,3; огорожа, ворота, хвіртка №4-6 (а.с. 13-15).

Будинок збудовано у 2014 році без дозвільного документа на виконання будівельних робіт.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадщину після смерті ОСОБА_3 , до складу якої входить і земельна ділянка з кадастровим номером: 5324085701:01:003:0109, позивачем прийнято у 2011 році, але формально право власності зареєстроване позивачем ОСОБА_1 04.02.2019, відповідачем ОСОБА_2 20.12.2018.

Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позбавлені можливості оформити право власності на частку самочинно збудованого житлового будинку у позасудовому порядку.

За домовленістю сторін їх частки у праві власності на самочинно збудований житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 відповідають розміру часток у праві власності на земельну ділянку на якій він розташований.

Тобто, частка ОСОБА_5 у праві власності на самочинно збудований житловий будинок складає 1/4, частка ОСОБА_2 3/4.

Відповідно до статті 16Цивільного кодексуУкраїни кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно з положеннями статті 328Цивільного кодексуУкраїни право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частини першої статті 317Цивільного кодексуУкраїни власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини перша та друга статті 319 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 321Цивільного кодексуУкраїни право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.5 ст.376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно зі статтею 392Цивільного кодексуУкраїни власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом цієї правової норми судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.

При цьому, звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що це питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Такий висновок узгоджуються з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постановах: від 27 травня 2015 року у справі № 6-159цс15, від 02 грудня 2015 року у справі № 6-1328цс15, а також висновками Верховного Суду, викладеними у постановах: від 04 червня 2018 року у справі № 640/13030/16-ц (провадження № 61-1073св17) та від 18 лютого 2019 року у справі № 308/5988/17 (провадження № 61-39346св18).

Так, позивачем надані відомості про те, що за його зверненням до Державної інспекції архітектури та містобудування України з метою оформлення права власності на житловий будинок, його Декларація № ІУ161231128114 від 29.11.2023 року була повернута у зв`язку з тим, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 5324085701:01:003:0109 набуте замовниками 04.02.2019 та 20.12.2018 року на підставі свідоцтва про права на спадщину, у Державному Реєстрі Речових прав на нерухоме майно, відсутня інформація стосовно розміщення (знаходження) на вказаній земельній ділянці будь-яких самочинно збудованих до 2015 року будівель та споруд, що суперечить вимогам абзацу першого п. 9 розділу V Прикінцеві положення ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» (а.с. 7-8).

Окрім того, згідно Витягу з реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва №661 від 02.10.2023, вбачається, що за результатами проведеного технічного обстеження житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено можливість надійної та безпечної експлуатації об`єкта. Будинок за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (а.с. 5-6).

Разом з тим, власниками земельної ділянки, на якій розташований самочинно збудований житловий будинок, є сторони по справі, цільове призначення цієї земельної ділянкидля будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Даним самочинним будівництвом права інших осіб не порушені.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 .

Керуючись ст. ст. 12,13,81,259,263-265,352 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Державна інспекція архітектури та містобудування України, про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 1/4 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Державна інспекція архітектури та містобудування України, про визнання права власності на нерухоме майно задовольнити..

Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на 3/4 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту проголошення, а учасниками, що не були присутні при його оголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О. Г. Путря