Ухвала суду № 122550793, 23.10.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/32594/24

УХВАЛА

23 жовтня 2024 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 21.10.2024 року надійшов позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову № ПШ 061524 від 08 липня 2024 року про застосування адміністративно-господарського штрафу.

21.10.2024 року (вх.№55152/24) від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову.

У вказаній заяві заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті № ПШ 061524 від 08 липня 2024 року до набрання законної сили рішенням суду по даній справі.

Подана заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що постановою старшого державного виконавця Кілійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про відкриття виконавчого провадження № 76296347 з примусового виконання постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті ПШ № 061524 від 08 липня 2024 року, яка є предметом спору по даній справі. Як вказано у заяві, факт судового оскарження постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті ПШ № 061524 від 08 липня 2024 року не зупиняє її дію та виконання у межах виконавчого провадження №76206713. Таким чином, позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача у випадку задоволення пред`явленого ним позову, оскільки ймовірною є ситуація, що навіть у випадку скасування оскаржуваної постанови відповідача та набрання рішенням суду законної сили, штраф на цей момент може бути стягнуто органами Державної виконавчої служби України

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з пп.1, 2 ч.2 чт.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч.1, ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з ч.1 ст.154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Аналіз вказаних норм дозволяє зробити висновок, що заходи забезпечення позову повинні бути нерозривно пов`язані з предметом позову і правами, про судовий захист яких іде мова, а заява, подана в порядку вказаних статей КАС України, повинна містити належні обґрунтування необхідності застосування таких процесуальних повноважень з поданням на їх підтвердження належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів.

Заходи забезпечення позову застосовуються задля гарантування реального виконання в майбутньому судового рішення у випадку його ухвалення на користь позивача. Водночас для виконання таких заходів потрібно додержуватися щонайменше однієї з умов, визначених у частині другій статті 150 КАС України.

Як наслідок, забезпечується можливість виконання судового рішення на підставі принципу обов`язковості судових рішень, регламентованого в статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі Конвенція), пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 13 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", пункті 5 частини третьої статті КАС України, рішеннях Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справах "Рябих проти Росії" (§§ 51, 52), "Горнсбі проти Греції" (§ 40).

Згідно з Рекомендацією N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

За правовою позицією, викладеною у Рішенні Конституційного Суду України від 31 травня 2011 року №4-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв`язку зі статтями 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України, з метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут "забезпечення позову" (абзац п`ятий пункту 4 мотивувальної частини).

Необхідно зазначити, що інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

За своєю юридичною природою інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту.

При цьому, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними та адекватними заявленим позовним вимогам.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Тобто, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №826/8556/17, від 26.04.2019 у справі №826/16334/18.

Так, предметом позову у даній справі, є правомірність постанови № ПШ 061524 від 08 липня 2024 року про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Судом встановлено, що в рамках виконавчого провадження № 76296347 Кілійським відділом державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) здійснюється примусове виконання постанови № ПШ 061524 від 08 липня 2024 року.

Відтак, з вказаного вбачається, що оскаржувана позивачем постанова пред`явлена до примусового виконання, тривають виконавчі дії щодо примусового її виконання, при цьому позивачем до суду подано позов про її скасування.

Сукупність наведених обставин вказує на існування об`єктивної необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, а також наведене свідчить, що без вжиття заходів забезпечення позову позивачу для відновлення своїх прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, що є підставою для постановлення ухвали про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Згідно з ч.5 ст.154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Виходячи з фактичних обставин справи та наведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність об`єктивних обставини для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Враховуючи обсяг заявленого позову, виходячи з принципу співрозмірного вжиття заходів забезпечення позову, з огляду на приписи статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, а також Закону України Про виконавче провадження, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову № ПШ 061524 від 08 липня 2024 року про застосування адміністративно-господарського штрафу підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 243, 248, 256, 295, 297 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення примусового стягнення в рамках виконавчого провадження №76296347 на підставі виконавчого документа - постанови № ПШ 061524 від 08 липня 2024 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 34000 грн. - до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №420/32594/23.

Роз`яснити, що відповідно до ст.156 КАС України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (ч.1). Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом (ч.3).

Згідно із ч.2 ст.256 КАС України, ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до ч.1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Особи, яких стосуються заходи забезпечення позову:

позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач - Державної служби України з безпеки на транспорті ( вул.Фізкультури, буд.9, м.Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845);

суб`єкт, щодо якого вжито заходи забезпечення позову Кілійський відділ державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Миру, 77, м. Кілія, Одеська область, 68300).

Суддя О.А. Вовченко