Рішення № 122550338, 23.10.2024, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/1907/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернулася до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної податкової служби в Кіровоградській області №1363-п від 05.12.2023 року Про проведення фактичних перевірок суб`єктів господарювання;

- визнати протиправними дії щодо проведення фактичної перевірки співробітниками Головного управління Державної податкової служби в Кіровоградській області на підставі наказу Головного управління Державної податкової служби в Кіровоградській області №1363-п від 05.12.2023 року Про проведення фактичних перевірок суб`єктів господарювання;

- визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням Державної податкової служби в Кіровоградській області податкове повідомлення-рішення №00007620906 від 22.01.2024 року;

- визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням Державної податкової служби в Кіровоградській області податкове повідомлення-рішення №00008100704 від 23.01.2024 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на протиправність оскаржуваних податкових повідомлень рішень та зазначає про відсутність доказів на підтвердження факту зберігання та реалізації позивачем тютюнових виробів без марок акцизного податку відповідачем у винесених рішеннях не зазначено, що свідчить про їх протиправність. Також зазначає, що у наказі про проведення фактичних перевірок № 1363-п від 05.12.2023 року зазначено лише номера підпункту статті ПК України, а тому, зі змісту оскаржуваного наказу неможливо встановити яке з окремих вказаних порушень слугувало конкретною підставою для його прийняття. Беручи до уваги відсутність в наказі ГУ ДПС у Кіровоградській області № 1363-п від 05.12.2023 року будь-якого посилання на отриману відповідачем в установленому порядку інформацію про факти, які б свідчили про можливі порушення позивачем законодавства, представник вважає, що призначення та проведення фактичної перевірки щодо позивача здійснено протиправно. Вказує, що у додатках до акту перевірки №10704/11-28-09-06/ НОМЕР_1 відсутні підтверджуючі документи обґрунтованості винесення рішення, а перевірку здійснено без присутності суб`єкта господарювання та його представника. Крім того, перевірку проведено у не робочий час. Отже, враховуючи наведене представник позивача вважає, що оскаржувані податкові повідомлення рішення та наказ підлягають скасуванню.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.38).

Ухвалою від 16.04.2024 року у задоволенні клопотання представника позивача про проведення розгляду справи в порядку загального позовного провадження відмовлено (а.с.42-43).

Згідно наданого до суду відзиву на позов, відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити (а.с.46-48), зважаючи на те, що на підставі наявної інформації про порушення вимог законодавства в сфері обігу та зберігання підакцизних товарів, згідно наказу №1363-п від 05.12.2023 року, направлень на проведення перевірки від 26.12.2023 року №3126, від 26.12.2023 року №3127 проведено фактичну перевірку кіоску ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 (податковий номер платника податків НОМЕР_1 ). За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 29.12.2023 №10704/11-28-09-06/ НОМЕР_1 . На підставі акту фактичної перевірки винесено податкове повідомлення рішення від 22.01.2024 №000076200906 на суму 17000 грн., яким до ФОП ОСОБА_1 було застосовано фінансові санкції за реалізацію тютюнових виробів без марок акцизного податку (абз. 20 ч.2 ст.17 Закону № 481) та податкове повідомлення рішення від 23.01.2024 №00008100704 на суму 63,0 грн., яким до ФОП ОСОБА_1 було застосовано фінансові санкції за не проведення розрахункових операцій на повну суму покупки підакцизних товарів, Отже, вважає, що призначення та проведення перевірки здійснено у порядку та у межах повноважень відповідача, а застосування штрафних санкцій обумовлено фактом виявлення порушення позивачем вимог Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР, а тому вважає, що оскаржувані наказ та рішення є правомірними та скасуванню не підлягають.

Представником позивача подано до суду відповідь на відзив у якій підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила їх задовольнити (а.с.61-62).

Ухвалою суду від 22.05.2024 зупинено провадження у справі №340/1907/24 до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду по справі № 280/1431/23 (а.с.67).

Ухвалою суду від 01.10.2024 року провадження у даній справі поновлено (а.с.79).

Дослідивши подані учасниками справи документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа підприємець 29.05.2023 року, основним видом діяльності є 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (а.с.8).

Наказом ГУ ДПС у Кіровоградській області від 05.12.2023 №1363-п "Про проведення фактичних перевірок суб`єктів господарювання" керуючись ст.191, п.п.20.1.2, 20.1.4, 20.1.8 - 20.1.13, 20.1.17 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 та на підставі пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України зобов`язано провести протягом грудня 2023 року фактичні перевірки суб`єктів господарювання з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері ліцензування, виробництва, придбання, зберігання, реалізації, транспортування та обліку підакцизних товарів. Обґрунтування винесення наказу зазначено доповідна записка управління контролю за підакцизними товарами від 04.12.2023 року №1078/11-28-09-01-07. У Додатку 11 до наказу вказаний суб`єкт господарювання ФОП ОСОБА_1 , адреса об`єкта АДРЕСА_1 , дата початку перевірки 27.12.2023 (а.с.9-9зв.).

На підставі наказу та направлень (а.с.54-54зв.), 28.12.2023 посадовими особами Головного управління ДПС у Кіровоградській області проведено фактичну перевірку в магазині ''Тютюнова лавка'', що розташований у АДРЕСА_1 , в якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , щодо додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

При цьому пред`являлося службове посвідчення та направлення на проведення перевірки продавцю, яка відмовилася називатися.

В акті проведення контрольної розрахункової операції за місцем реалізації товарів (надання послуг) від 28.12.2023 року зафіксовано факт проведення розрахункової операції з реалізації тютюнових виробів сигарет "Marlboro'' 1 пачки за ціною 42 грн, без використання ПРРО та не видачею розрахункового документа. (а.с.13, 52).

У зв`язку з відмовою продавця від підпису у направленнях на перевірку та отриманні копії наказу, складений акт відмови від підписання направлення на перевірку (а.с.59).

За результатом проведеної перевірки ГУ ДПС в Кіровоградській області складено акт, дата реєстрація в органі ДПС 29.12.2023 року за №10704/11-28-09-06/ НОМЕР_1 (а.с.51).

У п.2.5 акту перевірки зазначено, що відповідно до п.80.4 ПК України перед початком фактичної перевірки була здійснена контрольно-розрахункова операція, а саме придбано одну початку тютюнових виробів (сигарет) "Marlboro'', кількість 20 шт., за ціною 42 грн за пачку, без марки акцизного податку, максимальна роздрібна ціна на пачці не зазначена, виробник не зазначений; за реалізований товар споживачу не роздрукований та не виданий розрахунковий документ; по факту реалізації тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка були викликані працівників Національної поліції для вжиття відповідних заходів; зазначено про те, що в ході перевірки проводилась фото та відеофіксація за допомогою мобільного телефону.

Висновком перевірки зазначено порушення абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону України №481/95-ВР від 19.12.1995 та пунктів 1, 2 ст.3 Закону України ''Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг'' (далі - Закон №265/95-ВР).

Вказаний акт перевірки направлено позивачу поштою, що підтверджується фіскальним чеком від 29.12.2023 року та вручено 02.01.2024 року (а.с.55).

На підставі акту перевірки, ГУ ДПС в Кіровоградській області винесено податкові повідомлення рішення:

- від 22.01.2024 року №00007620906, яким застосовано до ФОП ОСОБА_1 штрафні санкції за порушення ЗУ ''Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистиляторів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального'' в розмірі 17000 грн (а.с.14);

- від 23.01.2024 року №00008100704, яким застосовано до ФОП ОСОБА_1 штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в сумі 63,00 грн (а.с.15).

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пунктів 20.1.10 та 20.1.11 п. 20.1. ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право: здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів; проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.

Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України).

Одним з видів податкового контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавств відповідно до статті 75 ПК України є право контролюючих органів на проведення камеральної, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичної перевірки.

Такі перевірки мають свої особливості щодо сфери правового регулювання, підстав для їх призначення, проведення, оформлення результатів та прийнятих за її наслідками рішень.

Підпунктом 75.1.3. пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки визначений статтею 80 ПК України.

На відміну від всіх інших передбачених законом перевірок фактична перевірка здійснюється без будь-якого попередження платника податку (особи) відповідно до пункту 80.1 статті 80 ПК України.

Водночас, попри відсутність необхідності попередження платника про проведення фактичної перевірки закон встановлює підстави та обов`язкові умови (обставини), що є необхідною передумовою для її здійснення. Перелік підстав, які зумовлюють проведення фактичної перевірки, окреслений у відповідних підпунктах пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Суд звертає увагу на правове формулювання пункту 80.2 статті 80 ПК України, контекст якої передбачає (встановлює) можливість проведення перевірки, як за наявності виключно (хоча б) однієї підстави, указаної в цій нормі, так і за наявності одночасно декількох таких підстав у їх сукупності, що є мірою достатності для виникнення у контролюючого органу права на призначення перевірки. Водночас запроваджене законодавцем правове регулювання у цій нормі зумовлює і певні особливості її застосування контролюючим органом, оскільки абзацом третім пункту 81.1 статті 81 ПК України закріплені обов`язкові вимоги до змісту наказу про призначення перевірки, зокрема, необхідність відображення у ньому підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом.

Згідно п.81.1. ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

У цій справі в основу проведення фактичної перевірки платника податків відповідачем покладено підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України (правова підстава).

Відповідно до підпункту 80.2.5. п. 80.2. ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Отже, підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України містить дві самостійні (автономні) підстави для проведення фактичної перевірки у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального: (1) отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, а також (2) здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у цій сфері. Тобто цей пункт передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо. Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття рішення про проведення фактичної перевірки позивача вказано підпункт 80.2.5. п. 80.2. ст. 80 ПК України, при цьому матеріали справи містять доповідну записку ДПС у Кіровоградській області від 04.12.2023 року щодо виявлення фактів порушення вимог законодавства в сфері обігу та зберігання підакцизних товарів, а саме: працівниками управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС в області в ході обстеження торгівельних об`єктів Кіровоградської області були виявлені факти порушення законодавства України в сфері обігу підакцизних товарів - реалізацію тютюнових виробів з підробленими марками акцизного податку та без марок акцизного податку, а також, щодо необхідності проведення фактичних перевірок (а.с.58).

У наказі 1363-п від 05.12.2023 року поряд із покликанням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України міститься посилання на доповідну записку управління контролю за підакцизними товарами від 04.12.2023 року №1078/11-28-09-01-07. (а.с.53)

Отже, вказана доповідна записка в розумінні підпункту 80.2.5. п.80.2. ст.80 ПК України є інформацією, яка дає підстави для винесення наказу та проведення фактичних перевірок.

При розгляді даної справи суд враховує правові позиції Верховного Суду, викладені у постанові від 28 травня 2024 року у справі №280/1431/23.

У зв`язку з відмовою продавця від підпису у направленнях на перевірку та отриманні копії наказу, складений акт відмови від підписання направлення на перевірку (а.с.59).

Акт перевірки направлено ФОП ОСОБА_1 поштою та нею отриманий 02.01.2024 року (а.с.55).

Доказів подання ФОП ОСОБА_1 до контролюючого органу зауважень до акту перевірки суду не надано.

Крім того, суд не погоджується з доводами представника позивача щодо протиправності дій відповідача щодо проведення фактичної перевірки з підстав проведення такої перевірки у позаробочий час, оскільки такі доводи жодним чином не впливають на її законність.

Так, після проведення контрольної розрахункової операції за місцем реалізації товару, перевіряючими особами пред`явлені направлення на перевірку та наказ, проте згідно акту, продавець відмовилась від підписання направлення на перевірку та отримання наказу.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи ДПС мають право приступити зокрема до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених Кодексом, та за умови пред`явлення, зокрема направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (фактична перевірка), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою відповідного органу.

Строки (тривалість) проведення перевірок встановлені ст.82 Кодексу, обчислюються у робочих днях та залежать від типу перевірки та категорії платника податків.

Відповідно до частини другої статті 56 Закону України ''Про державну службу'' для державних службовців установлено п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. Законодавством України не надано чіткого визначення понять робочий день і робочий час. Разом з цим, відповідно до роз`яснення Міністерства праці та соціальної політики України, наданого листом від 22.06.2007 № 199/13/116-07, робочий час це час, протягом якого працівник повинен виконувати обов`язки за трудовим договором. Режим роботи, тривалість робочого часу і часу відпочинку встановлюються роботодавцем самостійно у правилах внутрішнього трудового розпорядку або у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, встановлених чинним законодавством, Генеральною та Галузевою угодами. При цьому відповідно до статті 52 Кодексу законів про працю України для працівників установлюється п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.

Частиною першою статті 50 КЗпП визначено, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Водночас, у КЗпП передбачено можливість затвердження на підприємствах, установах та організаціях іншого режиму роботи (наприклад, дво- чи триденні робочі тижні). Крім того, частиною другою ст. 50 КЗпП визначено, що підприємства і організації при укладанні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено у частині першій цієї статті.

Згідно з пунктом 21.1 статті 21 ПК України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій та не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Безумовним є те, що працівники ДПС мають право здійснювати документальні (планові або позапланові; виїзні) чи фактичні перевірки протягом терміну, який визначений у направленні на перевірку з урахуванням правил внутрішнього трудового розпорядку платника податків.

Водночас, встановлення наявності чи відсутності порушень норм трудового розпорядку осіб, які проводили перевірку, не входить до предмету даного спору. Більш того, такі факти взагалі не впливають на правомірність дій щодо проведення фактичної перевірки, які визначені ПК України, оскільки перевірка проведена господарської одиниці позивача, яка станом на 17 год 52 хв здійснювала реалізацію тютюнових виробів, тобто під час роботи ''Тютюнової лавки''.

Враховуючи вищевикладене, суд відхиляє доводи представника позивача щодо протиправності спірного наказу.

Щодо оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд зазначає наступне.

В ході проведення перевірки працівниками контролюючого органу зафіксовано порушення позивачем:

- абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством в частині реалізації тютюнових виробів, на яких відсутні марки акцизного податку встановленого зразка;

- пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1997 р. №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (із змінами та доповненнями) в частині не роздрукування та не видачі споживачу розрахункового документу.

Позовна заява не містить доводів протиправності спірних рішень, окрім доводів представника позивача щодо протиправності наказу та незаконних дій щодо проведення перевірки, які б підлягали дослідженню під час розгляду справи.

Отже, суд розглядає справу у межах доводів, наведених представником позивача у позові.

З огляду на зібрані у справі докази, суд вважає доведеним факт здійснення реалізації пачки сигарет без видачі розрахункового документа, а також факт реалізації тютюнового виробу без акцизної марки.

У статті 2 Закону №265/95-ВР наведені поняття:

розрахункова операція приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

розрахунковий документ документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно з пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Отже, не проведення розрахункової операції щодо продажу однієї пачки сигарет через РРО є самостійним порушенням, за яке передбачена відповідальність.

У податковому повідомленні-рішенні зазначається або додається до нього детальний розрахунок податкового зобов`язання (за наявності), штрафних фінансових санкцій та пені (розрахунок пені додається у разі складання податкових повідомлень-рішень за формами Р (крім пені відповідно до статті 129 Кодексу), Д та С).

У розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення - рішення від 23.01.2024 року вказано про те, що застосовується штраф в розмірі 150%, за вчинене порушення вдруге (а.с.16).

Отже, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено, а позивачем не спростовано факту вчинення порушення п.1 ст.3 Закону №265/95-ВР , за яке передбачена відповідальність у відповідності до п.1 ст.17 Закону №265/95-ВР, що свідчить про правомірність застосування до позивача штрафу в розмірі 63,00 (42 грн х 150%), а тому в цій частині позову слід відмовити.

Закон України ''Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального'' визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України.

Згідно абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону України ''Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального'' алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів (пп.14.1.107 п.14.1 ст.14 ПК України)

Пунктом 226.2 статті 226 ПК України передбачено, що наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою, пачці (упаковці) тютюнового виробу чи ємності (упаковці) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України. (п.226.3 ст.226 ПК України)

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України ''Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального'' за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального, тютюнової сировини посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Згідно ч.2 ст.17 вказаного Закону до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема: виробництва та/або зберігання, та/або транспортування, та/або реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими паперовими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару (продукції), але не менше 17000 гривень.

Суд відхиляє доводи представника про те, що відповідальність за цілісність акцизної марки несе виробник, з огляду на їх безпідставність, оскільки позивач як суб`єкт господарської діяльності не має право здійснювати реалізацію тютюнових виробів без обов`язкових реквізитів, таких як марки акцизного податку, на якій мала бути зазначена дата виробництва, максимальна роздрібна ціна та виробник.

Факт продажу тютюнового виробу та відсутність на ньому акцизної марки зафіксовано актами проведення контрольної розрахункової операції за місцем реалізації товарів (надання послуг) та про результати фактичної перевірки (а.с.51-52).

Інших доводів протиправності спірного рішення позов не містить.

Отже, факт реалізації позивачем пачки цигарок без марки акцизного податку суд вважає доведеним, а відтак, застосований штраф до позивача у розмірі 17000 відповідає змісту вчиненого ним правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в силу ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідачем по справі, як суб`єктом владних повноважень, виконано покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваних наказу та податкових повідомлень-рішень.

Зважаючи на те, що у задоволенні позову відмовлено, то відповідно до ст.139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат понесених позивачем.

Відповідачем також не надано доказів понесення судових витрат у даній справі, які б підлягали розподілу відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика, Перспективна, 55, ЄДРПОУ 43995486) про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА