Рішення № 122549603, 23.10.2024, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2024 року Справа№200/5876/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122 м. Словянськ, Донецької області, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

25.08.2024 до Донецького окружного адміністративного суду надіслана позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області, щодо обмеження максимального розміру пенсії позивача 10 прожитковими мінімумами для осіб, що втратили працездатність;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ), починаючи з 01 березня 2024, пенсію без будь-якого обмеження максимального розміру, зберігаючи відсоткове значення пенсії 85% від суми грошового забезпечення, та суми щорічної індексації пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач при проведенні перерахунку пенсію позивачу обмежив її максимальним розміром, хоча його право на отримання пенсії без обмеження максимальним розміром було захищено судовим рішенням, вважає, що такі дії відповідача є протиправними, суперечать нормам законодавства та порушують його права.

Ухвалою суду від 30.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач скористався правом на подання відзиву та подавсуду відзив на позовну заяву із викладом заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову.

18.09.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив.

14.10.2024 від позивача надійшла заява, в якій зазначено, що при складані позову стороною позивача було допущено технічну описку, та в резолютивній частині позовну, невірно зазначено основний розмір пенсії 85%, що не відповідає дійсності та матеріалам справи, та спростовується матеріалами позову та доданими до нього документами. Просив вважати правильним розміром основного розміру пенсії 83%.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд установив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як отримувач пенсії за вислугу років відповідно доЗакону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.92 №2262-XII(далі -Закон №2262-XII).

23 листопада 2023 року рішенням суду у справі №200/5796/23 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19 вересня 2023 року №0503000920 про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122 Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) здійснити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019 року на підставі довідки від 30 серпня 2023 року №7030/Д, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122 Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), судовий збір у розмірі 800 (вісімсот) гривень 00 копійок.

Відповідно до протоколу перерахунку пенсії позивача станом на 01.03.2024, основний розмір його пенсії:70 % грошового забезпечення (вислуга років 31) у розмірі: 5547,12 грн. З урахуванням індексації: 8172,02 грн. З урахуванням доплати: 10172,02 грн. Додатково нараховано індексацію ОСНП 2022 у розмірі 776,60 грн., ОСПН 2023 у розмірі 1245,77 грн та ОСНП 2024 у розмірі 602,53 грн. щомісячна доплата до 2000 відповідно до ПКМУ №713 від 14.07.2021 у розмірі 2000,00 грн. З урахуванням інших доплат та надбавок підсумок пенсії становить 44101,58грн. з урахуванням максимального розміру пенсії до виплати становить 10172,02 грн.

23 травня 2024 року рішенням суду у справі № 200/2085/24 адміністративний позов ОСОБА_1 (та проживаю за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122 м. Словянськ, Донецької області, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольний частково.

Визнано протиправною бездіяльність щодо відмови у нарахуванні ОСОБА_1 з 01 квітня 2024 року щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713, до призначеної пенсії, та одночасному незаконному зменшені основного розміру пенсії до 70%.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відновити ОСОБА_1 з 01 квітня 2024 року нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», виходячи із розміру 83% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010; місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3) на користь ОСОБА_1 (та проживаю за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 484,48 гривень.

11 червня 2024 року додатковим рішенням суду у справі № 200/2085/24 заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні суду або ухваленні додаткового рішення у справі № 200/2085/24 задоволено частково.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2024 року, виходячи із основного розміру пенсії 83%, який встановлений пожиттєво при виході на пенсію.

В іншій частині заяви - відмовлено.

Відповідно до протоколу перерахунку пенсії позивача від 16.09.2024, основний розмір його пенсії:83 % грошового забезпечення (вислуга років 31) у розмірі: 17352,34 грн. З урахуванням індексації: 22781,67 грн. З урахуванням доплати: 10172,02 грн. Додатково нараховано індексацію ОСНП 2022 у розмірі 2429,33 грн., ОСПН 2023 у розмірі 1500,00 грн та ОСНП 2024 у розмірі 2000,00 грн. щомісячна доплата до 2000 відповідно до ПКМУ №713 від 14.07.2021 у розмірі 2000,00 грн. З урахуванням збільшення ОСНП на суму 2717,84 грн. Всього призначено: 24781,67 грн., Різниця між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого пункту 3 постанови КМУ 103 від 21.02.2018 та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року у розмірі 49913,97 грн., з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року щомісячно у розмірі 1039,87 грн., з 01.01.2021 року до повної виплати розрахованої суми у розмірі 2079,75 грн. Призначено згідно з Законом України №2262-XII, 09.04.1992

загальний розмір пенсії за справою щомісячно в сумі: 23610,00 грн.

Вважаючи дії відповідача щодо обмеження пенсійної виплати максимальним розміром протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно дост.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Так, ч.2ст.2 Кодексу адміністративного судочинства Українивизначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 46 Конституції Українигарантовано, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначаєЗакон України від 09.04.92 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»(далі -Закон №2262-XII). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано ст.63 Закону №2262-ХІІ згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за вказаним Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію вказаного Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами зазначеного Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію вказаного Закону.

Усі призначені за вказаним Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за вказаним Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за вказаним Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно дост.2 Закону України від 03.07.91 №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення»(даліЗакон - №1282-XII) пенсії є одним із об`єктів індексації грошових доходів населення.

У вказаній статті також зазначено, що індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

23.02.2024 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» №185 (далі Постанова №185), відповідно до якої установлено, що з 1 березня 2024 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей13,21і36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»(без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. №118«Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (Офіційний вісник України, 2022 р., №18, ст. 968) тапункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»(Офіційний вісник України, 2023 р., №26, ст. 1475) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієїпостанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієїпостанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Разом з тим, обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставіЗакону N 2262-XII, десятьмапрожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в діюЗаконом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI(даліЗакон №3668-VI), який набрав законної сили 01.10.2011.

Відповідно до положеньстатті 2 Закону №3668-VIмаксимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно доМитного кодексу України,законів України «Про державну службу»,«Про прокуратуру»,«Про статус народного депутата України»,«Про Національний банк України»,«Про Кабінет Міністрів України»,«Про дипломатичну службу»,«Про службу в органах місцевого самоврядування»,«Про судову експертизу»,«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»,«Про наукову і науково-технічну діяльність»,«Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»,«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»,«Про пенсійне забезпечення»,«Про судоустрій і статус суддів»,Постанови Верховної Ради України від 13.10.95 «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

ВодночасЗаконом №3668-VIвнесено зміни уст.43 Закону №2262-XII, яку викладено в редакціїЗакону №3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Аналізуючи викладене, суд доходить висновку, що вказані норми запроваджують обмеження, щодо розміру призначених після 01.10.2011 та перерахованих пенсій, зокрема, відповідно доЗакону № 2262-XII.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016визнано такими, що не відповідаютьКонституції України(є неконституційними), положенняЗакону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.92 №2262-XIIзі змінами, а саме: частини 7 статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016 максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Згідно із пунктом 2 резолютивної частинирішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, зокрема, положення частини 7статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.92 №2262-XIIзі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дняухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, з 20.12.2016 відсутня частина 7 статті 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким визнав таким, що не відповідаєстатті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43Закону №2262, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятоїстатті 17 Конституції Українищодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей, є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановленеЗаконом №2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною 5статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставіЗакону N 2262-XII, десятьмапрожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в діюЗаконом №3668-VI, яким внесено зміни устаттю 43 Закону N 2262-XII, шляхом викладення її в редакціїЗакону №3668-VI.

Тобто, положення частини 7статті 43 Закону №2262-XIIта положення частини 1статті 2 Закону №3668-VI(у частині поширення її дії наЗакон №2262-XII), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно доЗакону №2262-XII) та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідаєстатті 17 Конституції Україниположення частини сьомоїстатті 43 Закону №2262-XII.

Водночас положеннястатті 2 Закону №3668-VI(у частині поширення її дії наЗакон N 2262-XII), які дублюють зміст частини 7статті 43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія міжЗаконом №2262-XIIз урахуваннямРішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016таЗаконом №3668-VI- у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

При цьому суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положеннястатті 2 Закону № 3668-VI.

Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд дійшов висновку, що вони явно суперечать один одному.

Суд звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 13.02.2019, що прийнята Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18 із посиланням на положення статей1,8,92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових прогалин щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають нормиЗакону №2262-XIIз урахуваннямРішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не нормиЗакону N 3668-VI.

Такий правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 20.07.2022 у справі №340/2476/21.

Суд зауважує, щовідповідачдоказів на підтвердження правомірності своїх дій до суду не надано.

Тому обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановленеЗаконом №2262-XII, є протиправним.

Матеріалами справи підтверджується, що пенсія позивача обмежена максимальним розміром.

Суд не погоджується з такими діями відповідача, оскільки Конституційний Суд України у рішенні №7-рп/2016 від 20.12.2016 встановив неправомірність обмеження розміру пенсії особи 10 (десятьма) прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, а тому такі дії є протиправними.

Враховуючи викладене, норми постанови КМУ №185 неможливо застосувати в частині проведення індексації саме в межах максимального розміру пенсій військовослужбовців, оскільки жодним спеціальним законом таких обмежень на сьогодні не встановлено.

Суд також зазначає, що фактично індексація пенсії позивача не відбулася, оскільки обмеженням максимальним розміром знівельовано формально здійснену в перерахунку пенсії індексацію.

Таким чином, обмеження пенсійним органом максимального розміру пенсії позивачу при здійсненні її виплати на виконання постанови КМУ №185 є протиправним.

Крім того, суд зауважує, що на момент ухвалення судом рішення у цій справі змін у чинному законодавстві України, які створюють підстави для обмеження максимального розміру пенсій категорії пенсіонерів, до яких належить позивач, не відбулося, а тому рішення Донецького окружного адміністративноговід 23.05.2024 у справі №200/2085/24, яке набуло законної сили, ГУПФУ в Донецькій області зобов`язано виплачувати позивачу пенсію виходячи із відсоткового значення розміру пенсії 83 % відповідних сум грошового забезпечення, залишається обов`язковим для виконання відповідачем і на даний час.

Відповідно до частини 4статті 78 КАС Україниобставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, а також зважає на принцип ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Крім того, ухвалюючи таке рішення, суд враховує, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Також, у своєму рішенні від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зважаючи на викладене, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, відповідно до свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом: визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області, щодо обмеження максимального розміру моєї пенсі 10 прожитковими мінімумами для осіб, що втратили працездатність; зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 починаючи з 01 березня 2024 пенсію без будь-якого обмеження максимального розміру, зберігаючи відсоткове значення пенсії 83% від суми грошового забезпечення, та суми щорічної індексації пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до частин 1 та 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Стаття2та частина четверта статті242 КАС Українивстановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першоюстатті 5 КАС Українивизначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: […] визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; […].

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

З урахуванням встановлених в ході розгляду фактичних обставини справи та зважаючи на наведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн.

З урахуванням викладеного, судовий збір у розмірі 968,96 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122 м. Словянськ, Донецької області, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області, щодо обмеження максимального розміру моєї пенсі 10 прожитковими мінімумами для осіб, що втратили працездатність.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) починаючи з 01 березня 2024, пенсію без будь-якого обмеження максимального розміру, зберігаючи відсоткове значення пенсії 83% від суми грошового забезпечення, та суми щорічної індексації пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010; місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 968,96 гривень.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 23 жовтня 2024 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.Е. Абдукадирова