Рішення № 122548740, 16.10.2024, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 249-79-26, факс:249-79-28;

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 456-51-65; факс: 456-93-08

e-mail:inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

Код ЄДРПОУ: 02896762

__________________

Провадження 2/760/7505/24

В справі 760/9011/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2024 року в місті Києві

Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Коробенка С.В.

за участю секретаря Левіцької Н.О.

розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа - служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини разом з матір`ю.

ІІ. Описова частина

В квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини разом з нею.

Свої вимоги Позивачка обґрунтувала тим, що з 16.10.2019 вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 .

За час шлюбу у Позивачки та Відповідача народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначає, що спільна дитина мешкає разом з Позивачкою, перебуває на її утриманні. З жовтня 2023 року, як зазначає Позивачка, вони з Відповідачем спільного побуту не ведуть, шлюбні відносини між ними зруйновані. Позивачка вказує, що вона створила для доньки належні побутові умови для розвитку та гармонійного зростання.

У зв`язку з цим та за наявності спору між Позивачкою та Відповідачем щодо визначення місця проживання дитини Позивачка просить суд ухвалити рішення, яким визначити місце місця проживання дитини разом з матір`ю.

У підготовче засідання Позивачка та її представник не з`явились, але Позивачка надала суду заяву, в якій підтримала заявлені позовні вимоги, просить суд розглянути справу без її участі, позов задовольнити.

Відповідач у підготовчому засіданні зазначив, що позов визнає повністю, не заперечує, щоб суд ухвалив рішення, яким визначив місце проживання дитини разом з матір`ю. Просив суд розглянути справу у підготовчому засіданні.

Від третьої особи до суду надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність представника Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування.

ІІІ. Мотивувальна частина

Дослідивши наявні в справі письмові докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що з 16 жовтня 2019 року ОСОБА_4 та ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі. Зазначений шлюб був зареєстрований 16.10.2019 Печерським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у м. Києві, актовий запис № 2589.

Встановлено, що за час шлюбу у Позивачки та Відповідача народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка, як вбачається зі змісту позову, проживає разом з матір`ю та перебуває на її утриманні.

Згідно з частинами 2, 8, 9, 10 статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У пункті 1 статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (частина перша статті 3 Конвенції).

Статтею 2 Протоколу № 4 Конвенції ООН «Про захист прав і основних свобод людини» передбачено, що кожна людина, що законно перебуває на території будь-якої держави, в межах цієї території має право на вільне пересування і свободу вибору місця проживання. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну. Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, які запроваджуються згідно з законом і необхідні в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, з метою підтримання громадського порядку, запобігання злочинам, для захисту здоров`я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших людей.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Статтею 161 Сімейного кодексу України передбачено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 1 статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі, й на рівне виховання батьками. У справі «Хант проти України» вказано, що права дитини мають перевагу над правами батьків.

Так, 11 липня 2017 року Європейським Судом з прав людини було винесено рішення у справі «М.С. проти України», у якому йдеться визначення «інтересів дитини», їх місця у взаємовідносинах між батьками.

При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.

На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі у міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосується дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

Аналіз вищезазначених норм права дає підстави для висновку, що рівність прав батьків витікає з прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, і у першу чергу повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.

З огляду на досліджені вище матеріали суд вважає, що Позивачкою створені усі необхідні умови для належного розвитку своєї доньки, вона забезпечує задоволення її матеріальних потреб, бере активну участь у вихованні, а тому суд погоджується з тим, що доцільним є визначення місця проживання дитини разом з Позивачкою.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Враховуючи подання Відповідачем заяви про визнання позову в повному обсязі, суд приходить до висновку про можливість ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні.

З урахуванням задоволення позову, визнання позову Відповідачем та відповідно до ст. 141 ЦПК України з Відповідача підлягає стягненню на користь Позивачки 50 відсотків сплаченого нею при поданні позовної заяви судового збору в розмірі 605,60 гривень, а інші 50 відсотків сплаченого судового розміру в розмірі 605,60 гривень підлягаю поверненню на користь Позивачки з Державного бюджету.

IV. Резолютивна частина

Керуючись ст. 161 Сімейного кодексу України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 174, 206, 207, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд вирішив:

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

Визначити місце проживання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

2. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 відсотків сплаченого судового збору в розмірі 605,60 гривень.

3. Повернути ОСОБА_1 50 відсотків сплаченого нею при подачі позовної заяви судового збору в розмірі 605,60 гривень з Державного бюджету.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Позивачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ;

Третя особа: Служба у справах дітей Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, адреса: проспект Повітрофлотський, буд. 41, м. Київ; код ЄДРПОУ: 37485506.

Суддя: