Ухвала суду № 122545405, 24.10.2024, Миронівський районний суд Київської області

24.10.2024 Єдиний унікальний № 371/1750/23

провадження № 1-кп/371/6/24

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 року м. Миронівка

ЄУН 371/1750/23

Провадження № 1-кп/371/6/24

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 ОСОБА_4 про здійснення дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції у кримінальному провадженні № 62023100130001249, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 липня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

У С Т А Н О В И В :

Органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Кримінальне провадження призначено до розгляду на 11 годину 21 листопада 2024 року.

28 серпня 2024 року захисник обвинуваченого ОСОБА_3 ОСОБА_4 подав до суду клопотання про здійснення дистанційного судового провадження у кримінальному провадженні за участю обвинуваченого ОСОБА_3 у режимі відеоконференції під час трансляції з приміщення Гайсинського районного суду Вінницької області.

Клопотання не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 336 КПК України, судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження.

За правилами частини 4 статті 336 КПК України, учасник кримінального провадження подає клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за пять днів до судового засідання. Копія клопотання в той самий строк надсилається іншим учасникам кримінального провадження.

Клопотання захисника обґрунтовано тими обставинами, що обвинувачений ОСОБА_3 не може прибути в судове засідання в приміщення Миронівського районного суду Київської області у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем.

Проте, вказане клопотання не містить жодних доказів на обґрунтування заявлених у клопотанні підстав.

Також, захисник ОСОБА_4 зазначає, що позиція захисту узгоджена з обвинувачем ОСОБА_3 . Жодних доказів на підтвердження вказаного факту до клопотання від 28 серпня 2024 року захисником надано не було.

Із зазначеного в клопотанні тексту не можливо встановити чи узгоджена позиція захисту саме щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Подання захисником від свого імені клопотання про проведення розгляду кримінального провадження за участю обвинуваченого в режимі відеоконференції без належного підтвердження, що таке звернення погоджено з обвинуваченим, саме по собі ще не свідчить про наявність підстав для обов`язкового задоволення зазначеного клопотання судом.

Вказану правову позицію викладено в Постанові ВС колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 02 жовтня 2018 року в справі 484/560/17-к.

Частиною 2 статті 336 КПК України передбачено, що суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану.

Таким чином, кримінальний процесуальний закон надає важливого значення волевиявленню обвинуваченого, від якого залежить рішення суду. Зокрема, залежно від впливу на прийняття процесуального рішення волевиявлення обвинуваченого може бути: а) право зобов`язуючим; б) умовно зобов`язуючим; в) рекомендаційним.

Волевиявлення право зобов`язуючого характеру містить у собі обов`язкову для виконання волю обвинуваченого. Виражене у встановленому законом порядку обвинуваченим волевиявлення, безумовно зобов`язує правозастосовника до прийняття конкретного процесуального рішення, обмежуючи судову дискрецію. Чинне кримінальне процесуальне законодавство містить низку положень, застосування яких залежить виключно від волевиявлення обвинуваченого.

До таких зобов`язуючих суд до винесення конкретного рішення, належить положення ч. 2 ст. 336 КПК. Уся нормативна конструкція вказаної процесуальної норми вказує на те, що саме суду надається дискреційне право під час ухвалення рішення про здійснення судового провадження дистанційно вирішувати питання про форму судового засідання. Такий висновок випливає з другого речення вказаної правової норми, яке передбачає, що у разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Отже, в цьому випадку бажання сторін та потерпілого є умовно зобов`язуючим та не породжують обов`язкового врахування з боку суду.

На відміну від інших учасників судового провадження, волевиявленню обвинуваченого при вирішенні питання про форму проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження, надається правозобов`язуючого значення: «Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану». Вимог, у якій формі може або має бути викладене заперечення, КПК не містить.

Разом з тим, при застосуванні відеоконференції має забезпечуватись не просто формальна присутність обвинуваченого у залі судового засідання, а саме ефективна участь у судовому процесі, яка включає в себе перш за все право бачити, чути та спостерігати за тим, що відбувається в судовому засіданні без технічних перешкод («Марчелло Віола (Marcello Viola) проти Італії», заява № 45106/04).

Вказану правову позицію викладено в Постанові ВС колегією суддів Касаційного кримінального суду від 21 листопада 2022 року у справі №415/1698/12-к.

З огляду на викладене клопотання не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 336 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити захиснику обвинуваченого ОСОБА_3 ОСОБА_4 у задоволенні клопотання про здійснення дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції у кримінальному провадженні № 62023100130001249, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 липня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1