Ухвала суду № 122545201, 22.10.2024, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 758/1225/23

Провадження №1-кс/367/1424/2024

УХВАЛА

Іменем України

22жовтня 2024року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду заяву про самовідвід у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12022100070002279 від 31.10.2022 по обвинуваченню ОСОБА_3 увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.367КК України.,-

ВСТАНОВИВ:

Суддя ОСОБА_4 подала заяву про самовідвід у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12022100070002279 по обвинуваченню ОСОБА_3 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Згідно з заявою про самовідвід в провадженні Ірпінського міського суду Київської області під головуванням судді ОСОБА_4 перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100070002279.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 07.02.2024. обвинувальний акт у кримінальному провадженні, за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України було повернуто прокурору для усунення недоліків.

Ухвалою колегії суддів Київського апеляційного суду від 27.06.2024р. ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 07.02.2024р., якою повернуто обвинувальний акт прокурору, було скасовано.

В ухвалі Ірпінського міського суду Київської області від 07.02.2024 року обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні, було повернуто прокурору для усунення недоліків. В даній ухвалі суду, було зроблено висновок про неможливість призначення даного обвинувального акту до судового розгляду, оскільки виклад фактичних обстави кримінального правопорушення, формулювання обвинувачення містять істотні недоліки зокрема: даний обвинувальний акт не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та порушує гарантовані законом процесуальні права сторін кримінального провадження, порушує основні засади кримінального провадження, зокрема верховенства права, а також права осіб, які не є обвинуваченими за даним обвинувальним актом та не мають права на захист від викладеного в ньому обвинувачення в даному кримінальному провадженні.

Відповідно до протоколу розподілу кримінального провадження між суддями від 20.03.2023 року до судді ОСОБА_4 надійшло кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12022100070002279 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає заяву про самовідвід такою, що підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 07.02.2024. обвинувальний акт у кримінальному провадженні, за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні криміналього правопорушеня, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України було повернуто прокурору для усунення недоліків.

Ухвалою колегії суддів Київського апеляційного суду від 27.06.2024р. ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 07.02.2024р., якою повернуто обвинувальний акт прокурору, було скасовано.

Суд висловив свою позицію про неможливість призначення даного обвинувального акту до судового розгляду, оскільки виклад фактичних обстави кримінального правопорушення, формулювання обвинувачення містять істотні недоліки зокрема: даний обвинувальний акт не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та порушує гарантовані законом процесуальні права сторін кримінального провадження, порушує основні засади кримінального провадження, зокрема верховенства права, а також права осіб, які не є обвинуваченими за даним обвинувальним актом та не мають права на захист від викладеного в ньому обвинувачення в даному кримінальному провадженні.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 12022100070002279 самовідвід був заявлений головуючою суддею ОСОБА_4 після скасування ухвали про повернення обвинувального акту.

Відповідно до ч. 2 ст. 76 КПК України, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, при перегляді судових рішень Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 21 КПК кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь- якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Тобто неупередженість суду є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, з метою дотримання якої учасники судового провадження наділені правом заявити відвід (самовідвід), який відповідно до частини 5 статті 80 КПК повинен бути вмотивованим. При цьому, за частиною 4 статті 80 КПК, заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

Перелік підстав, за наявності яких особами, які беруть участь в кримінальному провадженні, може бути заявлено відвід судді, визначений частиною 1 статті 75 КПК, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно із частиною 1 статті 80 КПК, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

Також, згідно з частиною 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Відповідно до практики ЄСПЛ важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Відповідно до пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 №2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах "Piersac vs Belgium, Grieves vs UK"). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ у справі "Le Comte, Van Leuven iMeyere vs Belgium", суд має бути неупередженим і безстороннім.

Зокрема в пункті 104 рішення ЄСПЛ у справі "Олександр Волков проти України" (заява №21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

У справі «Фей проти Австрії» Європейський суд з прав людини зазначив щодо об`єктивної неупередженості, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів у тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися в його неупередженості.

Також, відповідно до практики ЄСПЛ (рішення від 09.11.06 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.98 року у справі «Ветштан проти Швейцарії») важливим питанням є довіра яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості повинен брати самовідвід або бути відведений.

Сам факт недовіри особи може створити враження необ`єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, а відтак у майбутньому стане причиною недовіри до об`єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у цій справі і сумніву щодо реалізації права на справедливий судовий розі ляд.

Аналогічно в пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі "Бочан проти України" (заява №7577/02) від 03.05.2007 зазначено, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є довіра, яку суди від 09.11.2006 зазначено, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Таким чином, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п. 26).

У справі "П`єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами проявів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об`єктивному розгляді справи або заяви про самовідвід від такого судді.

Отже, для вирішення питання щодо відводу (самовідводу) судді або складу суду необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника про недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій), що має бути належним чином обґрунтовано.

Заява про самовідвід містить мотиви недодержання виключно об`єктивного критерію безсторонності суду, яким суд повинен надати оцінку.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI з`їзду суддів України від 22.02.2013, визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Крім того, відповідно до ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Так, відповідно до листа Голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду, враховуючи практику Європейського суду з прав людини не виключаються випадки, що можуть свідчити про порушення права на справедливий суд, зокрема, - коли суд при поверненні обвинувального акта прокурору вказує на відсутність формулювання обвинувачення, визнаного доведеним, або ж вказує на відсутність складу того чи іншого злочину та фактично до судового розгляду висловлює позицію щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення до кримінальної відповідальності. Так, у випадку скасування судом апеляційної інстанції ухвали про повернення обвинувального акта прокурору, питання щодо можливості або ж неможливості здійснення суддею подальшого розгляду відповідного кримінального провадження має вирішуватись з урахуванням вищезазначених обставин.

Незаконним визнається склад суду, якщо були підстави, передбачені статтями 75, 76 КПК, які виключали участь судді в розгляді справи.

Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Крім того, суд , враховує позицію Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладену в листі від 20.01.17 № 9-108/0/4-17, де зазначено, що суддя, який брав участь у підготовчому провадженні і ухвалив рішення про повернення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, не вправі брати участь у цьому ж кримінальному провадженні під час розгляду справи по суті у суді першої інстанції у разі скасування апеляційним судом відповідної ухвали.

Враховуючи викладене,з метоюнедопущення виникненняу учасниківсудового провадженнясумнівів об`єктивностіта неупередженостісуду,для забезпеченнядостатніх гарантійна справедливийрозгляд справинезалежним ібезстороннім судом,з метоюнедопущення порушеньвимог ЗаконуУкраїни «Просудоустрій тастатус суддів»,присяги судді,заявлений суддею ОСОБА_4 самовідвід,підлягає задоволенню,на підставіч. 2 ст. 76 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 76, 80, 82 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву судді Ірпінського міського суду Киїської області ОСОБА_4 про самовідвід у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12022100070002279 - задовольнити.

Кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12022100070002279 по обвинуваченню ОСОБА_3 увчиненні злочину,передбаченого ч.2ст.367КК України передати до канцелярії суду з кримінальних справ для автоматичного розподілу в порядку, визначеному ч. 3 ст. 35 КПК України.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1