Рішення № 122544965, 24.10.2024, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/8741/24

Провадження № 2-др/357/98/24

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді Бондаренко О. В., за участю секретаря судового засідання Каплічної Ж.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача, адвоката Городок Яни Володимирівни, про ухвалення додаткового рішення, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Ірпінської міської ради, про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В :

13.06.2024 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, шляхом направлення засобами поштового зв`язку, в якому просила позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та стягнути з відповідача на її користь судові витрати у справі.

21.06.2024 судом постановлено ухвалу, якою прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

30.09.2024 судом ухвалено заочне рішення, яким позов задоволено та позбавлено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

06.10.2024 представник позивача, адвокат Городок Яна Володимирівна, подала до суду заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, шляхом направлення через підсистему «Електронний суд», що зареєстрована судом 14.10.2024, в якій просила ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правову допомогу у розмірі 28238,00 грн. Заяву обґрунтовує тим, що сторона позивача 30 вересня 2024 року в судовому засіданні зробила заяву про бажання відшкодувати понесені витрати на правову правничу допомогу, отже вимоги ч. 8 ст. 141 ЦПК України було дотримано. Позивачка понесла витрати на правову (правничу) допомогу адвоката Городок Яни Володимирівни в розмірі 28 238,00 грн, вказане підтверджується: копією Договору про надання правової допомоги №85 від 19.01.2024, копією Додатку № 1 до Договору №85 про надання правової допомоги № 85 від 19.01.2024, копією Акту № 1 від 13 червня 2024 року до Договору № 85 про надання правової (правничої) допомоги від 19.01.2024, копією Акту №2 від 01 серпня 2024 року до Договору № 85 про надання правової (правничої) допомоги від 19.01.2024, копією Акту № 3 від 09 серпня 2024 року до Договору № 85 про надання правової (правничої) допомоги від 19.01.2024, копією Акту № 4 від 30 вересня 2024 року до Договору № 85 про надання правової (правничої) допомоги від 19.01.2024, копією платіжки від 26.09.2024, копією квитанції від 03.09.2024, копією квитанції від 26.06.2024, копією квитанції від 26.06.2024, копією квитанції від 03.08.2024, копією квитанції від 04.10.2024.

23.10.2024 представник позивача, адвокат Городок Яна Володимирівна, подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи провести без участі позивача її представника та ухвалити додаткове рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, матеріали додані до заяви, дійшов до наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 270 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Встановлено, що позивачка, відповідно до положень ст. 134 ЦПК України, надала попередній розрахунок судових витрат, який міститься у позовній заяві (а.с. 2-6), в судовому засіданні від 30.09.2024 її представник зазначила, що докази понесення судових витрат на правову допомогу будуть надані до суду у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Крім того, заява про стягнення витрат на правову допомогу разом з доказами їх понесення подана 06.10.2024, тобто протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Згідно з положеннями ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (ст. 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 137 ЦПК України)

3) розподіл судових витрат між сторонами (ст. 141 ЦПК України).

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

П. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

За змістом ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі та до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

У п 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року, справа № 1-23/2009, щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу), визначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Тобто, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру та погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

При обчисленні гонорару слід керуватися зокрема умовами укладеного між замовником і адвокатом договору про надання правової допомоги (частина друга статті 137 ЦПК України, частина друга статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») (правовий висновок викладений у постанові Верховного суду від 03.02.2021 року у справі № 554/2586/16-ц).

Представник позивачки, на підтвердження стягнення судових витрат на правничу допомогу, надала: копію договору про надання правової допомоги №85 від 19.01.2024, копію Додатку № 1 до Договору №85 про надання правової допомоги № 85 від 19.01.2024, копію акту № 1 від 13.06.2024 до Договору № 85 про надання правової (правничої) допомоги від 19.01.2024 про надання адвокатських послуг на загальну суму 11500,00 грн, копію акту №2 від 01.08.2024 до Договору № 85 про надання правової (правничої) допомоги від 19.01.2024про надання адвокатських послуг на загальну суму 5000,00 грн, копію акту № 3 від 09.08.2024 до Договору № 85 про надання правової (правничої) допомоги від 19.01.2024про надання адвокатських послуг на загальну суму 5738,90 грн, копію акту № 4 від 30.09.2024 до Договору № 85 про надання правової (правничої) допомоги від 19.01.2024про надання адвокатських послуг на загальну суму 6000,00 грн, копію платіжної інструкції №0.0.390922251.1 від 26.09.2024 на суму 8500,00 грн, копію квитанції від 03.09.2024 на суму 5740, копію квитанції від 26.06.2024 на суму 3000,00 грн, копію квитанції від 26.06.2024 на суму 1500,00 грн, копію квитанції від 03.08.2024 на суму 3500,00 грн, копію квитанції від 04.10.2024 на суму 6000,00 грн, всього на загальну суму 28 238,00 грн, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 176-191).

Згідно п. 4.1 Договору, гонорар адвоката за кожне окреме завдання в межах предмету договору визначається додатком №1 до даного договору, який підписується адвокатом та клієнтом.

Згідно додатку №1 до Договору №85 про надання правової допомоги № 85 від 19.01.2024, сторони визначили види правової допомоги та суму гонорару за вказану допомогу: написання адвокатського запиту - 1500,00 грн за один документ, вивчення наданих клієнтом матеріалів від 2000,00 грн за 1 год. роботи, ознайомлення з матеріалами справи 4000,00 грн, представництво інтересів в суді від 4000,00 грн за 1 год (в межах м. Ірпінь та м. Київ), від 5000,00 грн за 1 год. за межами м. Ірпінь та м. Київ, підготовка процесуальних документів (заяв, скарг, клопотань, запитів протоколів, претензій) від 2500,00 грн за 1 документ, підготовка позовних заяв, апеляційних чи касаційних скарг, відзивів, відповідей на відзиви, заперечень, пояснень 4000,00 грн за 1 документ, отримання судового рішення та направлення на примусове виконання 3000,00 грн, вчинення інших дій за домовленістю сторін.

Ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004) заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Великої палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Неспівмірність витрат на правничу допомогу із передбаченими законом критеріями є підставою для подання стороною-опонентом клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка подає таке клопотання, однак, від відповідача, який отримав заяву про ухвалення додаткового рішення 18.10.2024 (а.с. 200), в порядку ч. 5 ст. 137 ЦПК України не надійшла заява про необґрунтованість витрат на правову допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд враховує правову позицію Верховного суду викладену у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19, від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19, від 24.01.2022 у справі № 757/36628/16-ц, від 26.07.2022 у справі № 910/1209/21, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 у постанові Верховного суду від 28.06.2023 року у справі № 463/2001/19, в яких зазначено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Встановлено, що в договорі №85 про надання правової допомоги від 19.01.2024, який укладений між Адвокатом Городок Яною Володимирівною та ОСОБА_1 , та додатку №1 до договору №85 про надання правової допомоги від 19.01.2024, сторони належним чином узгодили порядок та умови надання правової допомоги позивачу з питання захисту її прав та законних інтересів у даній справі, визначили деталізацію видів правової допомоги, розмір оплати праці адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків клієнта з адвокатом.

Враховуючи вищезазначене, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, суд дійшов висновку, що представник позивачки підтвердила обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість, оскільки розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у формі погодинної оплати, а отже є визначеним у розмірі 28238,00 грн, який підлягає розподілу за результатами розгляду справи (правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 28.12.2020 № 640/18402/19).

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч. 2 якої, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Рішенням суду від 30.09.2024 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, тому, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, що вказані витрати є співмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, приймає до уваги конкретні обставини справи, та приходить до висновку, про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 28238,00 грн.

Керуючись ст. 133, 137, 141, 142, 246, 270, 258, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивача,адвоката Городок Яни Володимирівни, про ухвалення додаткового рішення, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Ірпінської міської ради, про позбавлення батьківських прав, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати на професійну правову допомогу в розмірі 28238,00 грн (двадцять вісім тисяч двісті тридцять вісім гривень 00 копійок).

Додаткове рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання додаткового судового рішення. Учасник справи, якому додаткове рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення складено 24.10.2024.

Суддя: О. В. Бондаренко