Ухвала суду № 122544438, 24.10.2024, Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа № 275/1838/23

2/275/111/2024

УХВАЛА

24 жовтня 2024 року селище Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого суддіМиколайчука П.В.

із секретарем судових засідань Довгаленко О.І.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , співвідповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа Головне управління Держгеокадастру в Житомирській області про скасування державної реєстрації земельної ділянки та припинення речових прав на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі представника адвоката Нестеренка М.М. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 у якому просить скасувати державну реєстрацію земельних ділянок за кадастровим номером 1820985301:01:001:0480 площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка), за кадастровим номером 1820985301:01:001:0481 площею 0,2769 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, які належать ОСОБА_2 та припинити державну реєстрацію речових прав на вказані земельні ділянки.

Ухвалою від 03.01.2024 позовну заяву було залишено без руху, надано строк для виправлення недоліків.

Ухвалою від 11.01.2024 відкрито загальне позовне провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання.

Ухвалою від11.04.2024закрито підготовчепровадження тапризначено справудо судовогорозгляду посуті.Також указаноюухвалою буловитребувано докази.

Ухвалою від09.07.2024суд повернувся до стадії підготовчого провадження, у справі залучено ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як співвідповідачів, також призначено дату підготовчого судового засідання.

Ухвалою від02.09.2024закрито підготовчепровадження тапризначено справудо судовогорозгляду посуті.

Після відкриття провадження, 30.08.2024 від співвідповідача ОСОБА_5 до суду надійшла заява з повідомленням, що відповідач ОСОБА_4 помер у 2012 році.

У судове засідання 24.10.2024 позивачка та її представник адвокат Нестеренко М.М. не з`явилися, останній звернувся з заявою про розгляд справи без їх участі, просив долучити до матеріалів справи копію свідоцтва про смерть ОСОБА_4 .

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явилася, повідомлена належним чином.

В судове засідання співвідповідач ОСОБА_5 не з`явився, 30.08.2024 звернувся до суду з заявою в якій зазначив, що позовні вимоги визнає та просив справу розглядати без його участі.

В судове засідання співвідповідач ОСОБА_3 не з`явилася, повідомлялася належним чином, причини неявки суду невідомі.

В судове засідання представник третьої особи не з`явився, в клопотанні від 02.02.2024 просив справу розглядати без їх участі.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи та здійснення судом розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали цивільної справи, суд прийшов до висновку, що справа підлягає закриттю в частині вимог щодо померлого ОСОБА_4 у зв`язку із наступним.

З огляду на положенняст. 48 ч. 1 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідно дост. 28 Цивільного кодексу Україниздатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. Згідно зіст. 29 ЦК Україниздатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи. Згідно з ч. 4ст. 25 ЦК Українипередбачено, що цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. Діючим законодавством України не передбачено судового врегулювання спору з особою, яка на час звернення до суду померла.

При цьому вирішення питання щодо належних процесуальних дій суду у наведеному випадку залежить від стадії судового провадження, на якій судом було встановлено факт пред`явлення позову до померлої особи.

У ході судового розгляду судом встановлено, що 29.12.2023 до суду позивачем подано указаний позов і ухвалою суду від 09.07.2024 до справи залучено співвідповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , та смерть одного зі співвідповідачів - ОСОБА_4 настала до відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.1ст. 55 ЦПК Україниу разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Отже, матеріальне правонаступництво тісно пов`язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, не залежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні. Це пов`язано з тим, що вступ в процес правонаступникапозивача залежить від його волевиявлення, а вступ до процесу правонаступникавідповідача залежить від волі позивача.

Аналіз вказаних норм процесуального права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 ЦК України та частини другої статті 48 чинного ЦПК України, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб`єктність. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 чинного ЦПК України).

Якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі. При цьому незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі.

Залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб.

Суд враховує практику Верховного Суду, зазначену у Постанові від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц та аналогічні правові позиції, висловлені Верховним судом у Постановах від 16 травня 2018 року, у справі № 183/4229/14-ц, 07 березня 2018 року у справі № 320/13096/13-ц, 14 лютого 2018 року у справі № 310/10284/15,16 січня 2018 року у справі № 654/3928/15 з приводу необхідності закриття провадження у справах за позовами, які пред`явленні до осіб, що вже померли на момент пред`явлення позовів.

Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ).

ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне здійснення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010 року).

Зважаючи на вищевикладене суд дійшов висновку, що в частині вимог щодо померлого ОСОБА_4 , провадження у даній справі слід закрити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.25,55,258-261,263 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , співвідповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа Головне управління Держгеокадастру в Житомирській області про скасування державної реєстрації земельної ділянки та припинення речових прав на земельну ділянку в частині заявлених вимог щодо ОСОБА_4 -закрити.

Оголосити перерву в судовому засіданні до 10-00 год. 19 листопада 2024 року.

В судове засідання викликати учасників справи.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з моменту її складання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя П. В. Миколайчук