Вирок № 122537332, 24.10.2024, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/13636/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2024 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке 25.02.2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023071030001099 по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ключарки Мукачівського району Закарпатської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, тимчасово не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 будучи раніше засудженим вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.01.2023 року, до покарання із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, натомість повторно вчинив умисний корисливий злочин проти власності за наступних обставин.

01.06.2023 близько 03:30 год. в районі проспекту Свободи, у ОСОБА_4 випав з кишені на лавку мобільний телефон марки «ОРРО A57S», вартістю 5034,00 грн., та грошові кошти у сумі 1,200 грн. В той момент, у ОСОБА_5 , який перебував разом із потерпілою, виник протиправний умисел з корисливим мотивом, направлений на таємне викрадення чужого майна з метою особистого збагачення.

Тоді, ОСОБА_5 реалізуючи свій протиправний умисел, таємно, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, діючи з корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу скориставшись тим, що ОСОБА_4 відвернула свою увагу, поклав телефон та грошові кошти собі у кишеню. Після цього вони продовжили йти до будинку потерпілої.

Через деякий час, близько 04 години 30 хвилин, неподалік будинку АДРЕСА_3 , вони знову присіли на лавку, під час чого ОСОБА_5 попросив ОСОБА_4 зняти із себе золоті сережки із цирконієм вартістю 2 687,00 грн. та дати йому для огляду, на що вона погодилася. Після чого у ОСОБА_5 виник протиправний умисел з корисливим мотивом, направлений на викрадення зазначених сережок, з метою особистого збагачення. Реалізуючи свій протиправний умисел, скориставшись тим, що ОСОБА_4 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння відвернула свою увагу, ОСОБА_5 сховав вищезазначені сережки собі до кишені. Вказаними діями, обвинувачений ОСОБА_5 завдав потерпілій ОСОБА_4 матеріальної шкоди на суму 8 921 грн.

Одночасно, 24.02.2022 у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діяв на момент вчинення вищевказаних діянь.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємному викраденні майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно обвинувального акту згідно до вимог статті 337 КПК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених в обвинувальному акті не визнав. Вказав, що того вечора близько 23.30 год. він повертався додому та на лавочці на просп. Свободи побачив ОСОБА_7 , до якої підсів і між ними почалась розмова. Зауважив, що вона перебувала у стані алкогольного сп`яніння та запропонувала піти до магазину « ОСОБА_8 », на що він погодився. Далі у магазині вони купили алкогольні напої ( ОСОБА_9 ), який розпили на набережній. Через деякий час ОСОБА_7 сказала, що хоче додому та він погодився провести її додому, надавши свою жилетку щоб зігрітися. Зауважив, що мобільний телефон падав від неї декілька разів в ході прогулянки. Як у карманах належної йому жилетки виявилися сережки та телефон він не знає. На наступний день він виявив у себе вказані речі, повернувся на набережну щоб знайти ОСОБА_7 для того, щоб повернути їх, оскільки він перебував на іспитовому терміні, однак вказані дії виявилися безрезультатними.

Зауважив, що коли до нього додому приїхали працівники поліції останній добровільно видав їм мобільний телефон, золоті сережки, а також особисті грошові кошти у сумі 1 200 грн. , оскільки не хотів мати проблем. Тому, просив виправдати його.

Захисник обвинуваченого у судовому засіданні просив виправдати ОСОБА_5 за недоведеністю його вини та вказав, що матеріали кримінального провадження не містять беззаперечних доказів, які б дозволяли дійти до висновку про винуватість його підзахисного.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_5 , його вина у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого. 4 ст. 185 КК України за вищевказаних обставин підтверджується показами потерпілої, яка була безпосередньо допитана судом, а також документами та речовими доказами, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні.

Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні показала, що 31.05.2023 ввечері близько 23 год. поверталася додому на Слов`янську набережну по просп. Свободи, де присіла на лавочку. Через деякий час, до неї підсів гр. ОСОБА_10 , попросив запальничку та вони розпочали розмову. Далі вони разом пішли до магазину «Зіна» на просп. Свободи, де купили спиртні напої та повернулися на ОСОБА_11 набережну, де почали їх розпивати. Вказує, що про обставини події, які відбувались в подальшому вона не пам`ятає, оскільки прийшла до тями на наступний день у себе вдома близько обіду. Зазначила, що після того, як прокинулась, вона виявила відсутність мобільного телефону та грошових коштів у сумі 1200 грн. та зрозуміла, що їх викрав ОСОБА_12 . Безпосередньо в поліції вона виявила про відсутність в неї сережок. Зауважила, що претензій до обвинуваченого не має, оскільки викрадене майно їй було повернуто.

Безпосередньо у судовому засіданні досліджені наступні докази.

- Протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 01.06.2023, згідно якого гр. ОСОБА_4 просить прийняти міри до громадянина ОСОБА_13 , який 01.06.2023 у період часу з 01.00 год. по 02.00 год. поблизу кафе Венеція у м. Ужгород, таємно викрав від неї телефон марки «ОРРО», грошові кошти у сумі 1 200 грн., а також пару золотих сережок.

- Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.06.2023 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_4 впізнала серед осіб, які пред`являлися для впізнання особу, яка викрала від неї мобільний телефон, грошові кошти та сережки. Згідно довідки вказаною особою є ОСОБА_5

- Заява про добровільну видачу предметів від 02.06.2023, згідно якої гр. ОСОБА_5 добровільно видав працівникам поліції грошові кошти у сумі 1 200 грн. та золоті сережки з вставним каменем бірюзового кольору.

- Протокол огляду предмету від 02.06.2023 та ілюстративна таблиця до нього, згідно якого у адміністративній будівлі Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області було оглянуто видані ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 1200 грн., а саме дві купюри номіналом по 500 грн. та одну номіналом 200 грн., зафіксовано їх серійні номери, а також оглянуто сережки.

- Заява про добровільну видачу предметів від 03.06.2023, згідно якої гр. ОСОБА_5 добровільно видав працівникам поліції мобільний телефон марки «ОРРО».

- Протокол огляду предмету від 03.06.2023 та ілюстративна таблиця до нього, згідно якого у адміністративній будівлі Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області було оглянуто виданий ОСОБА_5 мобільний телефон марки «ОРРО А57s» в силіконовому чохлі.

- Висновок товарознавчої експертизи №СЕ-19/107-23/5446-ТВ від 08.06.2023 року, згідно якого ринкова вартість мобільного телефону марки «ОРРО А57s» СРН2385 (4/128 Гб), наданого на дослідження, бувшого у використанні, з урахуванням ознак зносу, станом цін на 01.06.2023 становить 5 034,00 грн.

- Звіт про оцінку №199-06-223 від 14.06.2023 року, згідно якого ринкова вартістю сережок, виготовлених із золота 585 проби, вагою 1.6 гр., зі вставкою каменю Цирконій Сваровські, бувших у використанні, з урахуванням зносу станом цін на 01.06.2023 складає 2687,00 грн.

У судовому засіданні прокурор відмовився від допиту свідка ОСОБА_14 , а захист не наполягав на його допиті.

Дослідивши та проаналізувавши в сукупності надані сторонами докази, перевіривши їх на предмет належності та допустимості, суд, ґрунтуючись на засадах справедливості, виваженості та неупередженості, прийшов до наступного висновку.

Так, вказані висновки експерта в комплексі з іншими доказами, беззаперечно вказують на наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_5 таємного викрадення майна, вчиненого повторно, в умовах воєнного стану.

Суд визнає вищезазначені здобуті докази належними, допустимими, достатніми і достовірними, оскільки вони отримані в порядку, встановленому КПК України. Судом було досліджено всі докази, надані учасниками кримінального провадження.

При цьому, суд відхиляє доводи сторони захисту про невинуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а невизнання вини обвинуваченим суд визнає як спосіб захисту, направлений на ухилення від відповідальності.

У відповідності до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України, та сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів.

Згідно ст.94КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.

Обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 судом не встановлено.

Відповідно до ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Суд також враховує особу винного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності та в період іспитового строку повторно вчинив злочин проти власності, обвинувачений не має міцних соціальних зв`язків, сімейний стан одружений, не має постійного місця роботи, на обліку у лікарів нарколога, психіатра та фтизіатра не перебуває.

Зважаючи на положення статті 50 КК України, якою встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України в межах санкції вказаної статті у виді позбавлення волі на певний строк.

Підстав для застосування до обвинуваченого вимог ст.ст. 69, 75 КК України суд не вбачає.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 остаточне покарання, суд враховує, що останній засуджений вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.01.2023 року за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 та ч. 2 ст. 361 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років та призначає покарання у виді позбавлення волі за правилами, визначеними ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового складання покарань.

Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та попередження нових злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Розподіл витрат на залучення експерта вирішити відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 84,86, 94, 369-371, 373-376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 71 КК України призначити ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.01.2023 року до призначеного покарання за цим вироком у вигляді 5 (п`ять) років і 1 (один) місяць позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати по справі за проведення товарознавчої експертизи №СЕ-19/107-23/5446-ТВ від 08.06.2023 у розмірі 1 195,00 (одну тисячу сто дев`яносто п`ять) гривень.

Речові докази: золоті сережки, грошові кошти у сумі 1200 гривень та мобільний телефон марки «ОРРО», які повернуто потерпілій ОСОБА_15 вважати повернутими за належністю.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вручити сторонам кримінального провадження копію вироку негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1