Рішення № 122533544, 24.10.2024, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/9398/24

Провадження № 2-а/932/202/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська

у складі головуючого -судді Потоцької С.С.

за участю секретаря судового засідання Карапиш А.М.

представника позивача Помазкіна А.Є.

представника відповідача Лавренкова О.В.,

розглянувши адміністративну справу за позовом громадяники Республіки Вірменія ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства,

ВСТАНОВИВ:

Громадянка Республіки Вірменія ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства від 22.04.2024 № 1201130100015455.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ГУ ДМС у Дніпропетровській області 22.04.2024 прийнято рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства одночасно із рішенням про скасування дозволу на імміграцію в Україну від 22.04.2024 № 21.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2024 у справі № 160/12404/24 рішення про скасування дозволу на імміграцію визнано протиправним та скасовано. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду 18.09.2024 апеляційну скаргу відповідача повернуто останньому. Позивач вказує, що рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства від 22.04.2024 прийнято на підставі саме рішення про скасування дозволу на імміграцію, яке скасовано рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська 11.10.2024 відкрито провадження у справі та судове засідання призначене на 24.10.2024.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог. Відповідач зазначає, що позивач порушив законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, тому 22.04.2024 їй скасовано дозвіл на імміграцію відповідно до ст. 13 Закону України «Про імміграцію», а разом із рішенням про його скасування одночасно має бути прийняте рішення про примусове повернення.

Позивач надала відповідь на відзив, в якому зазначила, що на момент прийняття оскаржуваного рішення з боку позивачки були відсутні порушення міграційного законодавства, а крім цього, позивачка звернулася до ГУ ДМС у Дніпропетровській області зі заявою про отримання посвідки на постійне проживання.

У судовому засіданні представник позивача просив суд задовольнити позовну заяву та скасувати рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства з підстав викладених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві.

Проголошення судового рішення не здійснювалось у зв`язку з неявкою учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думки сторін, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 22.04.2024 ГУ ДМС у Дніпропетровській області прийнято рішення № 1201130100015455 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства громадянки Республіки Вірменія ОСОБА_1 .

Також ГУ ДМС у Дніпропетровській області 22.04.2024 прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну № 21.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2024 у справі № 160/12404/24 рішення ГУ ДМС у Дніпропетровській області про скасування дозволу на імміграцію в Україну від 22.04.2024 № 21, яким позивачу скасовано дозвіл на імміграцію в Україну від 17.12.2012, визнано протиправним та скасовано. Рішення суду набрало законної сили.

Обставини справи не заперечувались сторонами.

Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду є преюдиціальним та приймається судом із беззаперечними обставинами, що були встановленні іншим судом в іншій справі стосовно одних і тих же осіб.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України визначається Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" № 3773-VI (далі - Закон України № 3773-VI).

Відповідно до частини першої ст. 26 Закону України № 3773-VI іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Порядок дій посадових осіб територіальних органів, територіальних підрозділів Державної міграційної служби України під час прийняття рішень про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства (далі - іноземців), їх документування та здійснення заходів з безпосереднього примусового повернення та примусового видворення за межі України визначає Інструкція про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23.04. 2012 № 353/271/150 (далі - Інструкція).

Згідно з пунктом 1.5 Інструкції іноземці можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну зокрема на підставі рішення територіальних органів, територіальних підрозділів ДМС, про примусове повернення або примусово видворенні на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду про примусове видворення.

Пункт 1.6 Інструкції вказує, що підставами для прийняття рішення про примусове повернення іноземців за межі України є:

- дії іноземців, що порушують законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства;

-дії іноземців, що суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку;

- якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні.

Умови і порядок імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства визначаються Законом України № 2491-III «Про імміграцію».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про імміграцію» від 07.06.2001 №2491-ІІІ (далі-Закон - № 2491-ІІІ) імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання.

Іммігрант - іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання.

У разі скасування дозволу на імміграцію скасовується посвідка на постійне проживання, видана на підставі цього дозволу, у тому числі в порядку обміну (частина друга ст. 12 Закону № 2491-III).

Відповідно до ч. 1-5 ст. 13 Закону № 2491-III центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, разом із рішенням про скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання одночасно приймає рішення про примусове повернення. Копії рішень про скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання і примірник рішення про примусове повернення протягом п`яти календарних днів з дня прийняття надсилаються рекомендованим листом особі, стосовно якої вони прийняті, або вручаються їй.

Особа, стосовно якої прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання, повинна виїхати з України протягом строку, визначеного рішенням про примусове повернення.

Якщо за цей час особа не виїхала з України і не оскаржила рішення про скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання до суду, вона підлягає примусовому видворенню в порядку, передбаченому законом України.

Як встановлено під час судового розгляду рішення про скасування дозволу на імміграцію скасоване.

Оскільки відповідно до ст. 13 Закону № 2491-III рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства від 22.04.2024 № 1201130100015455 є похідним від рішення про скасування дозволу на імміграцію, тому у випадку скасування останнього дозвіл на імміграцію позивача є чинним.

Відповідно до частини першої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача ( частина друга ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України ).

З урахуванням обставин, встановлених під час розгляду справи, вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача щодо протиправності рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства від 22.04.2024 № 1201130100015455, а тому позов підлягає задоволенню, а рішення від 22.04.2024 № 1201130100015455- скасуванню.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 8, 9, 77, 78, 241-246, 288 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов громадянки Республіки Вірменія ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області ( код ЄДРПОУ 37806243; 49000, м. Дніпро, вул. В. Липинського, 7) про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства від 22.04.2024 № 1201130100015455 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області від 22.04.2024 № 1201130100015455 про примусове повернення громадянки Республіки Вірменія ОСОБА_1 до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства .

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Суддя С.С.Потоцька