Єдиний державний реєстр судових рішень
УКРАЇНА
Романівський районний суд Житомирської області
290/973/22
У Х В А Л А
смт. Романів 14 жовтня 2024 року
Романівський районний суд Житомирської області в складі судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисників обвинувачених адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , представника потерпілого - ОСОБА_9 , володільця майна ОСОБА_10 , при розгляді у підготовчому судовому засіданні кримінального провадження відносно ОСОБА_6 за частиною 3 статті 27, частиною 3 статті 28, частиною 4 статті 246 Кримінального кодексу України (далі КК України), ОСОБА_5 за частиною 5 статті 27, частиною 3 статті 28, частиною 4 статті 246, частиною 2 статті 364 КК України, ОСОБА_11 та ОСОБА_4 за частиною 3 статті 28, частиною 4 статті 246 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
На розгляді в Романівському районному суді Житомирської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 за частиною 3 статті 27, частиною 3 статті 28, частиною 4 статті 246 КК України, ОСОБА_5 за частиною 5 статті 27, частиною 3 статті 28, частиною 4 статті 246, частиною 2 статті 364 КК України, ОСОБА_11 та ОСОБА_4 за частиною 3 статті 28, частиною 4 статті 246, КК України.
Під час підготовчого судового засідання захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_12 заявив клопотання про зупинення судового провадження у кримінальному провадженні, посилаючись на те, що обвинувачений призваний для проходження військової служби, та надав довідку про перебування останнього на службі.
В подальшому, обвинуваченим ОСОБА_6 подано до суду копію наказу про його звільнення з військової служби, тому суд приходить до переконання про відсутність підстав для розгляду клопотання адвоката ОСОБА_12 .
Разом з тим, під час підготовчого судового засідання захисник обвинуваченого ОСОБА_11 адвокат ОСОБА_13 заявила клопотання про зупинення судового провадження у кримінальному провадженні, посилаючись на те, що обвинувачений призваний для проходження військової служби.
Згідно відповіді із ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_11 призваний до Збройних Сил України по мобілізації і 25.02.2022 року направлений до військової частини НОМЕР_1 .
Учасники кримінального провадження клопотання захисника обвинуваченого підтримали, при цьому висловили думку про доцільність зупинення провадження відносно всіх обвинувачених.
Відповідно до статті 335 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) у разі якщо обвинувачений був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб.
Оскільки, згідно Довідки № 144, виданої військовою частиною НОМЕР_1 , обвинувачений ОСОБА_11 з 25.02.2022 року перебуває на військовій службі, то є необхідність зупинення даного кримінального провадження до звільнення його з військової служби.
Разом з тим, оскільки злочини у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 та ОСОБА_4 , стосуються всіх обвинувачених і кваліфікуючою ознакою злочинів є їх вчинення організованою групою, суд не вбачає підстав при зупиненні кримінального провадження виділяти в окреме провадження кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_11 , а тому вважає за необхідне зупинити кримінальне провадження стосовно всіх обвинувачених.
Окрім того, від володільця майна за довіреністю - ОСОБА_10 та його представника адвоката ОСОБА_7 до суду надійшли клопотання про скасування арешту транспортного засобу, а саме автомобіля марки «ЗИЛ 131», д.н.з НОМЕР_2 , накладеного ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира від 1 березня 2022 року в межах кримінального провадження №12021060000000088 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 246 КК України, власником якого є ОСОБА_14 .
Зазначену ухвалу про накладення арешту на майно ініціатори клопотань вважають такою, що постановлена з порушенням вимог КПК України і законних прав та інтересів власника майна, оскільки неповно досліджено матеріали клопотання і не перевірено наявність підстав для арешту майна, та просить скасувати арешт на майно, що належить на праві приватної власності ОСОБА_14 , і передати його представнику власника ОСОБА_10 на відповідальне зберігання.
В обґрунтування клопотання також зазначено, що ОСОБА_14 та ОСОБА_10 не є підозрюваними чи обвинуваченими по справі, та не мають відношення до зазначеного кримінального правопорушення, в зв`язку з чим порушуються їх права, зокрема щодо використання автомобіля в господарській діяльності та особистих цілях.
Окрім того зазначено, що факт перебування майна під арештом приносить його власнику та володільцю збитки, а зберігання транспортного засобу без відповідних умов призводить до зменшення його ринкової вартості та додаткових витрат.
В ході судового провадження ОСОБА_10 доводи клопотання підтримав в повному обсязі та просив задовольнити клопотання.
Прокурор та представник потерпілого проти задоволення клопотання заперечили, інші учасники висловили думку про доцільність скасування арешту майна.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання про скасування арешту майна, надані докази, суд прийшов до висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання, виходячи з наступного.
Відповідно до положень частини 1 статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Пунктом 1 частини 2 цієї ж статті визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до частини 3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (тобто є речовим доказом).
З долучених до клопотання матеріалів встановлено, що ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду Житомирської області від 01 березня 2022 року (справа № 296/1253/22) задоволено клопотання прокурора відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_15 , яке було подане в межах кримінального провадження № 12021060000000088 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 246 КК України, та накладено арешт в тому числі і на автомобіль «ЗИЛ 131», д.н.з НОМЕР_2 із встановленим краном-маніпулятором, який зареєстрований за ОСОБА_14 та перебував у користування ОСОБА_4 . Зазначена ухвала набрала законної сили 01.03.2022 року (згідно даних з Єдиного державного реєстру судових рішень).
За наслідками аналізу змісту ухвали про накладення арешту на майно встановлено, що при ухваленні зазначеного судового рішення слідчим суддею було враховано вищезазначені положення частин 1-3 статті 170 КПК України, зазначено інформацію про власника такого майна, а також дані про те чи являється воно речовим доказом.
За змістом частини 1 статті 174 КПК України визначено, що власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З суті зазначеної норми слідує, що обов`язок доведення необґрунтованості накладення арешту на майно покладається на власника такого майна. Ініціаторами клопотання в самому клопотанні, а також в судовому засіданні не наведено переконливих доводів, які б явно свідчили про необґрунтованість застосування арешту майна, яке належить ОСОБА_14 .
Доводи клопотання про те, що перебування автомобіля «ЗИЛ 131», д.н.з НОМЕР_2 , під арештом приносить його власнику збитки, а зберігання транспортного засобу без відповідних умов призводить до зменшення його ринкової вартості та додаткових витрат, не підтверджені будь-якими доказами і не свідчать про необґрунтованість накладення арешту.
Судом також враховується, що сам власник майна не звертався з клопотаннями про скасування арешту, а довіреності, якими він уповноважив ОСОБА_10 розпоряджатися автомобілем «ЗИЛ 131» д.н.з НОМЕР_2 , посвідчені нотаріусом вже після накладення арешту на таке майно.
Частиною 4 статті 174 КПК України визначено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Таким чином, суд приходить до переконання, що при розгляді питання про накладення арешту на майно ОСОБА_14 в межах кримінального провадження №12021060000000088 було дотримано принципу законності, вимог щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, арешт накладено обґрунтовано, як на майно, що є речовим доказом, і на даній стадії судового провадження підстав для скасування такого арешту немає.
Керуючись статтями 170-174, 335, 369-372 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_12 про зупинення кримінального провадження залишити без розгляду.
У задоволенні клопотання ОСОБА_10 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира в межах кримінального провадження №12021060000000088 на автомобіль «ЗИЛ-131» реєстраційний номер НОМЕР_2 відмовити.
Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 за частиною 3 статті 27, частиною 3 статті 28, частиною 4 статті 246 Кримінального кодексу України (далі КК України), ОСОБА_5 за частиною 5 статті 27, частиною 3 статті 28, частиною 4 статті 246, частиною 2 статті 364 КК України, ОСОБА_11 та ОСОБА_4 за частиною 3 статті 28, частиною 4 статті 246 КК України зупинити відносно всіх обвинувачених, до звільнення ОСОБА_11 з військової служби.
Повний текст ухвали буде складений та вручений учасникам судового провадження 17 жовтня 2024 року о 10 годині 00 хвилин.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 122528172, Романівський районний суд Житомирської області було прийнято 17.10.2024. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 290/973/22. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: