Рішення № 122510640, 23.10.2024, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/14636/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2024 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Захарчук С. С.,

за участю секретаря судового засідання - Обиход В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови Державного виконавця від 19.08.2021 про закінчення виконавчого провадження у Виконавчому провадженні № НОМЕР_2.

Зазначав, що рішенням Подільського районного суду м. Києва у справі № 758/2429/17 від 18.04.2018 року частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення про утримання надміру виплачених сум, зобов`язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди.

Рішенням визнано протиправним та скасоване рішення боржника № 331 від 01.07.2016 про утримання надміру виплачених сум пенсії позивача; визнано протиправними дії боржника щодо стягнення з позивача грошових коштів на підставі рішення відповідача № 331 від 01.07.2016, зобов`язано боржника повернути позивачу утримані грошові кошти та інше.

09.12.2019 року, на підставі рішення, суд видав виконавчий лист № 758/2429/17, який позивач, для його примусового виконання, надав до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

13.04.2021 року Державний виконавець, на підставі Виконавчого листа, відкрив виконавче провадження у справі № НОМЕР_2.

19.08.2021 на підставі постанови Державного виконавця прийнято рішення про закінчення виконавчого провадження з підстав фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом та зобов`язати

Посилаючись на зазначені обставини, просив скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Відділ) від 19.08.2021 про закінчення виконавчого провадження у Виконавчому провадженні № НОМЕР_2 та зобов`язати Відділ відновити провадження у справі.

Відповідно до ухвали судді Подільського районного суду м. Києва від 28.12.2021 було відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області про скасування постанови та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Від відповідача відзив не надходив.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що відповідно до Постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № НОМЕР_3 від 19.08.2021 виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 758/8429/17, виданого 09.12.2019 Подільським районним судом мю Києва про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області повернути ОСОБА_1 утримані кошті - закінчено.(а.с.13-14).

Крім того, у постанові зазначено, що відповідно до листа ГУ ПФУ у Київській області від 29.04.2021 рішення згідно виконавчого документу виконано фактично у повному обсязі до відкриття виконавчого провадження.

ГУ ПФУ призначило виплатити одноразовим дорученням різницю в пенсії за період з 01.07.2012 по 30.06.2016 в сумі 5 636 грн. 31 коп.

Різниця була виплачена ОСОБА_1 в листопаді 2019 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року (далі - Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Частиною 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 зазначав, що постанову про закриття провадження винесено без врахування повної суми заборгованості, яку ГУ ПФУ повинно було сплатити позивачу, а саме: грошової компенсації за несвоєчасну виплату пенсії за період з серпня 2016 та по теперішній час з урахуванням індексації.

Крім того, ОСОБА_1 посилається на рішення Подільського районного суду м. Києва від 18.04.2018 як на обґрунтування позовних вимог в частині скасування постанови про закриття виконавчого провадження, однак позивачем вказане рішення Подільського районного суду м. Києва суду не надано.

Разом з тим, в оскаржуваній постанові про закінчення виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2 від 19.08.2021 зазначено, що виконавче провадження закінчено у зв`язку з виконанням рішення згідно виконавчого документа добровільно, повно і фактично, до відкриття виконавчого провадження, що в силу норм ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» є достатньою підставою для закінчення виконавчого провадження.

Оскільки у позові не викладені обставини на обґрунтування вимог про скасування постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 19.08.2021 про закінчення виконавчого провадження у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 та не зазначені докази на підтвердження обставин, викладених у позові, правових підстав для задоволення позову немає.

Керуючись ст.ст.1, 18, 39 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 2, 4, 5, 9, 46, 48, 72-73, 77, 241-246, 250, 255, 268-272, 286, 295, 297 КАС України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (03056, м. Київ, вул. Олекси Тихого, буд. 32, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 43315602), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області ) (04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд. 40 ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 22933548), про скасування постанови - відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення - 23.10.2024.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя С.С. Захарчук