Постанова № 12250762, 26.10.2010, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа №2-а-1043-2010 рік

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2010 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Токар Н.В.,

при секретарі Хоменко Н.Ю.,

за участю позивача ОСОБА_1,

за участю відповідача Власенко Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора ДПС Павлоградського ВДАІ УМВС України в Дніпропетровській області сержанта міліції Власенко Євгенія Володимировича про визнання дій неправомірними, визнання незаконною постанову, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі, суд -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив ухвалити рішення, яким визнати неправомірними дії інспектора ДПС Павлоградського ВДАІ УМВС України в Дніпропетровській області сержанта міліції Власенко Євгенія Володимировича; визнати незаконною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АЕ №316304 від 26 вересня 2010 року, складену сержантом міліції Власенко Євгенієм Володимировичем про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 430 грн.; провадження по адміністративній справі закрити у звязку з відсутністю в його діях складу зазначеного правопорушення.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав на те, що постановою по справі про адміністративне правопорушення від 26 вересня 2010 року серії АЕ №316304, постановленою сержантом міліції Власенко Є.В., його було визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та до нього було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 430 гривень. Вважає, що дії інспектора є протиправними з тих підстав, що 26 вересня 2010 року, він, керуючи автомобілем «ЗАЗ» державний номерний знак НОМЕР_3, на вул.Дніпровській у м.Павлограді Дніпропетровської області, побачив перешкоду руху у вигляді вибоїни проїжджої частини, після чого, включив лівий поворот та почав маневр обїзду перешкоди лівою смугою та продовжив рух по лівій смузі, оскільки позаду нього їхав автомобіль КАМАЗ, який не давав перестроїтись у праву смугу, а приблизно через 100 метрів перед ним був вже пішохідний перехід. Включивши правий поворот він зїхав на праву смугу руху після чого був зупинений працівником ДАІ.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги, просив позов задовольнити, посилаючись на підстави, зазначені в позовній заяві.

Відповідач - інспектор ДПС Павлоградського ВДАІ УМВС України в Дніпропетровській області сержант міліції Власенко Є.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечував проти їх задоволення, пояснивши суду, що його дії при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії АЕ1 №096749 від 26 вересня 2010 року та винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АЕ №316304 від 26 вересня 2010 року, здійснювалися в межах наданих повноважень та цілком вiдповiдають чинному законодавству. У звязку з чим, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, вислухавши сторони, свідка, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким сторони обґрунтовували свої позиції по справі, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають за наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, згідно копії постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АЕ №316304 від 26 вересня 2010 року (арк.с.6), постановленою інспектором ДПС Павлоградського ВДАІ УМВС України в Дніпропетровській області сержантом міліції Власенко Є.В., 26 вересня 2010 року о 17 годині 20 хвилин, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «ЗАЗ» державний номерний знак НОМЕР_3, який і належить останньому (арк.с.7), по вул.Дніпровській в м.Павлограді Дніпропетровської області рухався по крайній лівій смузі, коли права смуга була вільна для руху, тим самим порушив правила розташування транспортних засобів на проїзній частині, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення (арк.с.7).

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Крім того, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й обєктивне зясування всіх обставин справи.

Встановлено, що після зупинки транспортного засобу «ЗАЗ» державний номерний знак НОМЕР_2, який належить позивачу (арк.с.7), інспектор ДПС Павлоградського ВДАІ УМВС України в Дніпропетровській області сержант міліції Власенко Є.В., згідно з вимогами «Інструкції з діяльності підрозділів ДПС ДАІ МВС України», відрекомендувався, назвавши свою посаду, спеціальне звання, а також прізвище, ім'я та по-батькові. Після цього, водію ОСОБА_1, було пояснено, що причиною зупинки транспортного засобу стало порушення ПДР: правила розташування транспортних засобів на проїзній частині рух в крайній лівій смузі дороги, коли права була вільна п. 11.2, 11.5 Правил дорожнього руху України. Водію було запропоновано дати пояснення з цього приводу. Водій ОСОБА_1 провину не визнав, про що власноручно зробив запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, в судовому засіданні, посилаючись на правомірність своїх дій, посилався на те, що по викладеному факту, була проведена службова перевірка, згідно висновку заступника командира Павлоградського ВДПС ДАІ при ГУМВС України в Дніпропетровській області від 25.10.2010 року, затвердженого командиром Павлоградського ВДПС ДАІ при ГУМВС України в Дніпропетровській області, дії співробітників ДАІ, визнані правомірними, адміністративний протокол за ч.2 ст.122 КУпАП складено обґрунтовано, при накладенні мінімального штрафу, було враховано сімейне положення позивача, тому, згідно частини 1 статті 293 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення, залишено без змін (арк.с.18-21).

Отже, посилання позивача на те, що факт вчинення правопорушення не підтверджено доказами є необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи містяться докази, передбачені ст.251 КУпАП - протокол про адміністративне правопорушення, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності та інші.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показала, що 26 вересня 2010 року, вона знаходилась в автомобілі ОСОБА_1, який, керуючи автомобілем «ЗАЗ» державний номерний знак НОМЕР_3, підвозив її до міста, та на вул.Дніпровській у м.Павлограді Дніпропетровської області, водій побачив перешкоду руху у вигляді вибоїни проїжджої частини, включив лівий поворот, почав маневр обїзду перешкоди лівою смугою та продовжив рух по лівій смузі, оскільки позаду їхав автомобіль КАМАЗ, який вона побачила, озираючись позаду, і останній не давав перестроїтись у праву смугу, а приблизно через 100 метрів перед ними був вже пішохідний перехід, то суд, критично відноситься до таких свідчень, оскільки вказаний свідок має свою заінтересованість в результаті розгляду справи, її свідчення ставлять під сумнів достовірність і правдивість фактів, які були нею повідомлені в судовому засіданні.

Крім того, в порушення вимог ч.2 ст.106 КАС України, позивачем не надано доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, зокрема на підтвердження факту відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.

Отже, зі змісту ч.2 ст.122 КУпАП вбачається, що в разі порушення водіями правил розташування транспортних засобів на проїзній частині, на особу накладається адміністративне стягнення.

Таким чином, інших обставин, на яких, відповідно до норм ч.1 ст.71 КАС України ґрунтуються вимоги позивача, на підтвердження протиправності дій інспектора ДПС Павлоградського ВДАІ УМВС України в Дніпропетровській області сержанта міліції Власенко Є.В,. позивачем не надано. Доводи позивача з приводу відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення є безпідставними та зводяться до уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.

Інші посилання позивача, суд не приймає до уваги, оскільки вони не ґрунтуються на законі.

Навпаки, відповідачем, надано в матеріали справи висновок службової перевірки за фактами, викладеними громадянином ОСОБА_1, щодо неправомірних дій відносно нього з боку співробітника Державтоінспекції Павлоградського ВДПС ДАІ при ГУ МВС України в Дніпропетровській області, згідно яких порушень вимог вказівок інспектором Власенко Є.В., не вбачається. (арк.с.19-21).

Отже, позивач ОСОБА_1 повинен був довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст.69-70 КАС України, зазначені ним обставини, таких доказів він не надав суду.

Тоді як відповідач, відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України, щодо обовязку доказування правомірності прийнятого рішення, надав суду докази правомірності його дій, що підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії АЕ1 №096749 від 26 вересня 2010 року, постановою про адміністративне правопорушення серії АЕ №316304 від 26 вересня 2010 року відносно ОСОБА_1, складеними згідно вимог ст.ст.256, 276-283 КУпАП та висновком заступника командира Павлоградського ВДПС ДАІ при ГУМВС України в Дніпропетровській області від 25.10.2010 року, затвердженого командиром Павлоградського ВДПС ДАІ при ГУМВС України в Дніпропетровській області, згідно якого, дії співробітників ДАІ, визнані правомірними, адміністративний протокол за ч.2 ст.122 КУпАП складено обґрунтовано.

Інші посилання позивача, правового значення для вирішення зазначеного спору, з урахуванням його характеру та юридично значимих фактів, не мають, твердження позивача є безпідставними, спростовуються наведеними обставинами, а докази, на які посилається позивач, не ґрунтуються на законі.

За таких обставин та за відсутності будь-яких доказів, наданих з боку позивача щодо визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АЕ №316304 від 26 вересня 2010 року та про закриття провадження у звязку з відсутністю в діях позивача складу зазначеного правопорушення, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України, з позивача на користь державного бюджету підлягає стягненню судовий збір у сумі 03 грн. 40 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись Правилами дорожнього руху України, ст.ст.251, 254, 280 КУпАП, ст.ст. 2,6,8,9,69,71,99,100,104,159,160,163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 до Інспектора ДПС Павлоградського ВДАІ УМВС України в Дніпропетровській області сержанта міліції Власенко Євгенія Володимировича про визнання дій неправомірними, визнання незаконною постанову, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь державного бюджету м.Павлограда Дніпропетровської області на р/р 31412537700032 код ЄДРПОУ 24237540 банк ГУДКУ в Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ МФО 805012 судовий збір у сумі 03 (три) грн. 40 (сорок) коп.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Токар