Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №478/1130/24 пров. №1-в/478/249/2024
У х в а л а
І м е н е м У к р а ї н и
22 жовтня 2024 року Казанківський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючої судді ОСОБА_1
з участю: секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду смт. Казанка подання адміністрації ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» про вирішення питання щодо звільнення від відбування покарання відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м. Миколаєва, громадянина України,з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, засудженого 20.10.2021 року вироком Заводського районного суду м. Миколаєва за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки,початок строку: 20.12.2022 року; кінець строку: 20.12.2025 року,
В с т а н о в и в:
До Казанківського районного суду Миколаївської області надійшло подання адміністрації ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» про звільнення засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання.
Подання обґрунтоване тим, що у ДУ «Казанківськавиправна колонія(№93)» відбуває покарання ОСОБА_4 засуджений 20.10.2021 року вироком Заводського районного суду м. Миколаєва за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
Однак, 09.08.2024 року набрав чинностіЗакон №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів». Цим законом внесені зміни дост.51 КУпАП, згідно з якими викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати вважається дрібним, якщо його вартість на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Адміністрація ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» вказує, що відповідно до ч.1ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, який скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання, але судимість не знято і не погашено.
Водночас на момент вчинення крадіжки ОСОБА_4 вартість викраденого майна відповідно до обвинувального вироку становила 666 грн 33 коп. (без ПДВ) сума якого не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у 2020 році (2102 грн), через це установа виконання покарань вважає, що засуджений відповідно до положень ч.2ст.74 КК Українипідлягає звільненню від відбування покарання.
Представник ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)», та засуджений ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, надали суду письмові заяви про розгляд подання в їх відсутності, просили задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення подання не заперечував, вважав за можливе його задовольнити.
Суд, вивчивши подання та перевіривши матеріали особової справи засудженого ОСОБА_4 , заслухавши думку прокурора, дійшов таких висновків.
Відповідно до п.13 ч.1ст.537 КПК Українипід час виконання вироків суд, визначений ч.2ст.539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених ч.ч.2 і 3ст.74 КК України.
Клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок (п.2 ч.2ст.539 КПК України).
Судом встановлено, що вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 20.11.2021 року ОСОБА_4 засуджено за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
Так, 09.08.2024 року набрав чинностіЗакон України №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»(далі - Закон №3886-ІХ).
Цим Законом ст.51Кодексу України про адміністративні правопорушеннябула викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.6ст.3 КК Українизміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цьогоКодексута/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Згідно з п.5 підрозділу 1 розділу ХХПерехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 ст.169 розділу ІV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до пп.169.1.1 пункту 169.1 ст.169 Податкового кодексу Україниподаткова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленомузакономна 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» №294-IX від 14.11.2019 рокувстановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2020 року у розмірі2102 грн, а отже сума соціальної пільги становить 1051 грн, тобто два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян в даному випадку складають 2102 грн.
Згідно вироку Заводського районного суду м. Миколаєва від 20.10.2021 року ОСОБА_4 здійснив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) 27.06.2020 року, завдавши матеріальну шкоду потерпілому на суму 666 грн 33 коп., що станом на день вчинення крадіжки складає суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (менше 2102 грн).
Відповідно до ч.3 ст.3, ч.2 ст.4 КК Україникримінальна протиправність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тількиКримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння
Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання такимзакономчинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч.1ст.5 КК України)
Це положення цілком узгоджується із вимогамист.58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, з наведеного вбачається, що на цей час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка) настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату вчинення відповідного правопорушення.
Частиною 2ст.74 КК Українивизначено, що особа, засуджена за діяння, караність якогозакономусунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 за вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 20.10.2021 року засуджений за незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) на суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день вчинення крадіжки, тобто вчинене ним діяння відповідно до вимогЗакону України №3886-ІХне є кримінально-караним на цей час, суд дійшов висновку про необхідність привести вищевказаний вирок у відповідність до вимог вказаногоЗакону, звільнивши засудженого ОСОБА_4 від призначеного покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3ст.185 КК Українина підставі ч.2ст.74 КК України, застосувавши принцип зворотної дії закону в часі.
Керуючись ст.ст.537,539 КПК України, ст.ст.4, 5, 74 Закону України №3886-ІХ, суд
П о с т а н о в и в:
Подання адміністрації ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» про вирішення питання щодо звільнення засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання, - задовольнити.
Звільнити засудженого ОСОБА_4 від покарання, призначеного вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 20.10.2021 року, завчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Казанківський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 122505511, Казанківський районний суд Миколаївської області було прийнято 22.10.2024. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 478/1130/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: