Рішення № 122503879, 23.10.2024, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/9128/24

Провадження №2-а/463/92/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2024 року Личаківський районний суд м.Львова в складі:

головуючого-судді - Грицка Р.Р.,

з участю секретаря судового засідання - Романської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в :

позивач звернувсяв судз позовноюзаявою довідповідачів проскасування постановипро накладенняадміністративного стягненняпо справіпро адміністративнеправопорушення Серія ЕНА № 3077615 від 18.09.2024 року.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 18.09.2024 року о 16 год. 09 хв. інспектор 2 взводу 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області ОСОБА_2 відносно нього виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серії ЕНА № 3077615, якою йогобуло незаконновизнано винниму вчиненніадміністративного правопорушення,передбаченого ч.2ст.122КУпАП танакладено адміністративнестягнення увиді штрафуу розмірі510,0гривень. Постанову мотивовано тим, що він, 18.09.2024 року о 15 год. 44 хв. по вул.Стрийська,45А у м.Львові, керуючи мотоциклом марки «SUZUKI DJEBEL 250XC» р.н. НОМЕР_1 , перед перестоюванням з лівої смуги в праву, не увімкнув світловий покажчик повороту відповідного напрямку, не вказав його рукою, а також здійснив рух займаючи одночасно дві смуги руху попутного напрямку, при цьому заїжджаючи на дорожню розмітку, чим порушив п.9.2(б) Правил дорожнього руху. Вважає, що вказана постанова є незаконною, не відповідає обставинам події, ухвалена за відсутності належних, достовірних та достатніх доказів. А тому, просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення.

Позовна заява поступила до суду 27.09.2024 року.

Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 30.09.2024 року, позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків зазначених у мотивувальній частині ухвали.

07 жовтня 2024 року позивачем подано заяву на усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду від 30.09.2024 року.

Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 09.10.2024 року, прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено таку до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Визначено сторонам строк для подання відзиву, відповіді на відзив та письмових заперечень.

17 жовтня 2024 року розгляд справи відкладено на 23.10.2024 року у зв`язку із неявкою представників відповідачів у судове засідання.

Позивач 23.10.2024 року в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи. При цьому, 23.10.2024 року суду подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.

Представники відповідачів в судове засідання повторно не з`явилися без поважних причин, належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи, не повідомили суд про причини неявки. Відзив на позов або клопотання про відкладення розгляду справи не подали.

Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за можливим розглянути справу за відсутності сторін, за наявних у справі доказів.

Відповідно доч.4ст.229КАС Україниу разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки учасники процесу в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу 23.10.2024 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та з`ясувавши її дійсні обставини, суд приходить до наступного висновку.

За приписами частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що постановою інспектора 2 взводу 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія ЕНА № 3077615 від 18.09.2024 року, позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 510,0 гривень за порушення п.9.2(б) Правил дорожнього руху, тобто за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП (а.с.1).

Як вбачаєтьсяіз змістуоскаржуваної постанови ОСОБА_1 18.09.2024 року о 15 год. 44 хв. по вул.Стрийська,45А у м.Львові, керуючи мотоциклом марки «SUZUKI DJEBEL 250XC» р.н. НОМЕР_1 , перед перестоюванням з лівої смуги в праву, не увімкнув світловий покажчик повороту відповідного напрямку, не вказав його рукою, а також здійснив рух займаючи одночасно дві смуги руху попутного напрямку, при цьому заїжджаючи на дорожню розмітку, чим порушив п.9.2(б) Правил дорожнього руху, відтак вбачались ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП.

Відповідно до ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу.

Згідно з ч.2 ст.122 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Водночас, п.9.2(б) Правил дорожнього руху передбачає, що водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

У статті 72 КАС України вказано, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Для підтвердження порушення позивачем п.9.2(б)ПДР України відповідачі, відповідно до ст.251 КУпАП, зобов`язані були надати докази, зокрема, належний відеозапис чи матеріали фіксації події.

Суд звертає увагу на те, що відповідачами не подано відзиву на позовну заяву, фото та відео матеріали також не надані, що позбавляє в свою чергу суд дослідити та перевірити докази, які б зафіксували дане правопорушення.

Отже, як встановлено судом, інспектором 2 взводу 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області ОСОБА_2 притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за порушенням вимог КУпАП, при цьому, суду не було надано жодних підтверджуючих доказів, які б зафіксували правопорушення в повній мірі.

Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Підпунктом 1.3 пункту 1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Статтею 77 КАС України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Керуючись ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 24 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від23грудня 2005року №14«Про практикузастосування судамизаконодавства усправах продеякі злочинипроти безпекидорожнього рухута експлуатаціїтранспорту,а такожпро адміністративнеправопорушення натранспорті» роз`яснено судам, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Конституційний Суд України у рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

Зазначені принципи і положення Закону при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не були дотримані, оскільки жодні докази вини позивача не надані.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З наведених положень та обставин справи слідує, що відповідачем неправомірно визнано позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення Серії ЕНА № 3077615 від 18.09.2024 року, якою накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу у розмірі 510,0 гривень, а тому, постанова необхідно скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Судом встановлено, що під час звернення з позовом до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 605,60 гривень (а.с.2).

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, понесені та доведені позивачем судові витрати, суд вважає за необхідне стягнути на користь останнього за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

Керуючись ст.ст.5, 6, 9, 14, 16, 72-77, 79, 132, 139, 241-246, 286 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Серії ЕНА№ 3077615від 18.09.2024року пронакладення на ОСОБА_1 адміністративногостягнення посправі проадміністративне правопорушенняу сферізабезпечення безпекидорожнього руху,зафіксоване нев автоматичномурежимі, винесену інспектором 2 взводу 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області Демко Назаром Андрійовичем - скасувати, а справу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульноїполіції Національноїполіції України на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 605,60 гривень.

Рішення може бути оскаржено згідно з ч.4 ст.286КАС України протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили в порядку ст.272 КАС України.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, місцезнаходження: 79053, м.Львів, вул.Перфецького,19, код ЄДРПОУ - інформація відсутня.

Відповідач: Департамент патрульної поліції Національної поліції України, місцезнаходження: 03048, м.Київ, вул.Федора Ернста,3, код ЄДРПОУ - 40108646.

Суддя Грицко Р.Р.