Постанова № 122502852, 23.10.2024, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/1533/24

Номер провадження 3/298/1008/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року смт. Великий Березний

Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Зизич В.В., розглянувши матеріали об`єднаної справи №298/1533/24 (провадження №3/298/1008/24), які надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Сабинди Целіноградської області Казахстан, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого рехтувальником в Автомобільному домі «Mercedes-Benz» в м. Києві, за ч.2 ст. 204-1, ч.2 ст.185-10 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

до Великоберезнянського районного суду Закарпатської області надійшли два протоколи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.204-1КУпАП та ч. 2 ст. 185-10 КУпАП.

Постановою суду від 23 жовтня 2024 року справи №298/1533/24 (провадження №3/298/1008/24) та №298/1545/24 (провадження №3/298/1020/24) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.204-1 КУпАП та ч.2 ст.185-10 КУпАП об`єднано в одне провадження, об`єднаній справі присвоєно номер №298/1533/24 (провадження №3/298/1008/24).

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ №144638 від 25 липня 2024 року, 24 липня 2024 року о 07 год. 48 хв. на околиці населеного пункту Забрідь Ужгородського району Закарпатської області на відстані 20 метрів до лінії державного кордону в районі 90 прикордонного знаку прикордонним нарядом «Група Реагування» був виявлений та затриманий гр.України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , під час спроби незаконного перетинання державного кордону, в пішому порядку з України в Словацьку Республіку, поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон в складі групи осіб спільно з гр. України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Своїми діями порушив вимоги ст.ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон» від 04.11.1991 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.204-1 КУпАП.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ №144639 від 25 липня 2024 року, 24 липня 2024 року о 07 год. 48 хв. на околиці населеного пункту Забрідь Ужгородського району Закарпатської області на відстані 20 метрів до лінії державного кордону в районі 90 прикордонного знаку прикордонним нарядом «Група реагування» був виявлений та затриманий гр.України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , під час спроби незаконного перетинання державного кордону, в пішому порядку з України в Словацьку Республіку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон в складі групи осіб спільно з гр. України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Під час спроби незаконного перетину вчинив злісну непокору, а саме: не виконав закону, неодноразово повторену вимогу військовослужбовця Державної прикордонної служби України солдата ОСОБА_3 під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, зупинитись та продовжував тікати в бік лінії державного кордону. З метою зупинення протиправної поведінки особи було застосовано зброю для здійснення попереджувальних пострілів вгору. Своїми діями порушив вимоги ст.34 Закону України «Про ДПСУ» від 03.04.2003, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена за ч. 2 ст. 185-10 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час, місце та дату розгляду справи повідомлявся. Про причину неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Суд зауважує, що у протоколах про адміністративне правопорушення ЗхРУ №144638 від 25липня 2024 року та ЗхРУ №144639 від 25 липня 2024 року, складених стосовно ОСОБА_1 , містяться підписи останнього про ознайомлення з тим, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Великоберезнянському районному суді.

В матеріалах справи наявні заяви ОСОБА_1 , в яких він зазначив, що повідомлений, що розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 204-1 та ч. 2 ст. 185-10 КУпАП відбудеться у Великоберезнянському районному суді за адресою: Закарпатська область, с-ще Великий Березний, вул. Шевченка, 22. Також в матеріалах наявні заяви ОСОБА_1 , в яких він просить справу відносно нього розглянути без його участі у зв`язку з далекою відстанню до місця проживання.

Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.14) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

При цьому, суддею зауважується, що ОСОБА_1 мав об`єктивну можливість особисто або через представника в повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП, та не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення, однак такими своїми правами останній не скористався.

Вищевказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 не з`явився в судове засідання, знаючи, що в провадженні суду знаходиться відповідна справа, про що свідчать наведені вище обставини.

За таких обставин, неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, на судовий розгляд справи являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав.

Відповідно до ч.1 ст.268КУпАП України справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Від ОСОБА_1 клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

За змістом ст.268КУпАП України присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративні правопорушення передбачені ст. 204-1 КУпАП та ст. 185-10 КУпАП, не є обов`язковою.

За таких обставин, суд у відповідності до вимог ст.268КУпАП вважає, що дану справу може бути розглянуто.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі, суд приходить до наступних висновків.

Положеннями ч.2 ст.204-1КУпАП встановленовідповідальність заперетинання абоспробу перетинаннядержавного кордонуУкраїни будь-якимспособом позапунктами пропускучерез державнийкордон Україниабо впунктах пропускучерез державнийкордон Українибез відповіднихдокументів абоз використаннямпідробленого документачи таких,що містятьнедостовірні відомостіпро особу,чи бездозволу відповіднихорганів влади, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбаченихчастиною першоюцієї статті.

Згідно ст.9Закону України"ПроДержавний кордонУкраїни" перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.

Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.

Згідно п.6 ч.1 ст.8Закону України"Проправовий режимвоєнного стану" в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, як встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.

Положеннями ч.2 ст.185-10КУпАП передбаченоадміністративну відповідальністьза зліснунепокору законномурозпорядженню чивимозі військовослужбовцяабо працівникаДержавної прикордонноїслужби Українипід часвиконання нимслужбових обов`язків,пов`язанихз охороноюдержавного кордону,суверенних правУкраїни вїї виключній(морській)економічній зонічи здійсненнямприкордонного контролюв пунктахпропуску (пунктахконтролю)через державнийкордон Україниабо контрольнихпунктах в`їзду-виїзду,або членагромадського формуванняз охоронигромадського порядкуі державногокордону,який береучасть вохороні державногокордону України, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбаченихчастиною першоюцієї статті.

Об`єктивна сторона складу зазначеного адміністративного правопорушення полягає у вчиненні такого діяння: відкритої відмови виконати законне розпорядження чи вимогу, військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні або члена громадського формування: а охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України а так само іншого умисного невиконання зазначених розпоряджень та вимог. Розпорядження та вимоги, які зазначені у диспозиції статті мають бути законними, тобто походити від правомочних осіб та знаходитися у межах їхньої компетенції. Права органів, підрозділів, військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України викладено у ст.20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України».

Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника прикордонної державної служби при виконанні ним службових обов`язків.

У відповідності дост. 34 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», відповідальність за неправомірні дії, що перешкоджають реалізації повноважень Державної прикордонної служби України - непокора або опір законним вимогам військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України, неправомірне втручання в їх законну діяльність тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11.10.2011 №10-рп/2011 надав тлумачення визначенню непокори: «Слово «непокора» означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги».

Суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 204-1 КУпАП та ч. 2ст. 185-10 КУпАП, дії останнього за вказаними частинами статей КУпАП, як спроба незаконного перетину державного кордону, будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон в складі групи осіб та злісна непокора законній вимозі працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, вчинена групою осіб кваліфіковані вірно.

Факт скоєннята винуватість ОСОБА_1 у вчиненніадміністративних правопорушеньпередбачених ч.2ст.204-1КУпАП тач.2ст.185-10КУпАП,повністю підтверджуєтьсясукупністю зібранихпо справіта досліджениху судовомузасіданні доказів,а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення ЗхРУ №144638 від 25 липня 2024 року. Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, як щодо змісту так і щодо форми, містить підпис ОСОБА_1 про ознайомлення зі змістом протоколу, отримання примірнику протоколу;

- протоколом про адміністративне затримання від 24 липня 2024 року, згідно з яким ОСОБА_1 був затриманий о 07 год. 48 хв. 24 липня 2024 року на строк до трьох діб з метою з`ясування обставин правопорушення. ОСОБА_1 27 липня 2024 року о 07 год. 30 хв. був звільнений на підставі з`ясування обставин правопорушення;

- протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 24 липня 2024 року, за відомостями якого інспектор прикордонної служби 2 категорії технік відділення інженерного облаштування державного кордону відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_4 , провів особистий огляд, огляд речей ОСОБА_1 ;

- протоколом про адміністративне правопорушення ЗхРУ №144639 від 25 липня 2024 року. Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, як щодо змісту так і щодо форми, містить підпис ОСОБА_1 про ознайомлення зі змістом протоколу, отримання примірнику протоколу;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 24 липня 2024, в яких він пояснює, що спільно з ОСОБА_2 24 липня 2024 року вчинили спробу незаконного перетину державного кордону з України в Словацьку Республіку на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » рухаючись лісистою місцевістю рухались в бік лінії державного кордону, почули, що за ними біжать прикордонники, які вимагали від них зупинитись. На вимогу прикордонників зупинитись вони не відреагували та продовжували рух до кордону, після того, як почули постріл, зупинились та були затримані. Свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 204-1 КУпАП та ч. 2 ст. 185-10 КУпАП визнає повністю;

- письмовими поясненнями офіцера ПОРВ головного оперативно-розшукового відділу НОМЕР_1 прикордонного загону ОСОБА_5 від 24 липня 2024 року, в яких він доповідає про обставини події, що мали місце 24 липня 2024 року;

- копією паспорта громадянина України виданого на ім`я ОСОБА_1 ; копією ордера на надання правничої допомоги серії АО №1136319; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 24 липня 2024 року; протоколом про адміністративне затримання гр. ОСОБА_2 від 24 липня 2024 року; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 24 липня 2024 року; довідкою про результати проведення фільтраційно-перевірочних заходів.

Суд констатує, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного станув Україні» №2102-ІХ від 24.02.2022року, постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який відповідно до Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022 неодноразово продовжувався, зокрема, востаннє Указом Президента України №469/2024 від 23.07.2024 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 12.08.2024 року строком на 90 діб.

Відтак правопорушення ОСОБА_1 вчинив у період дії воєнного стану.

Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2ст.204-1КУпАП та ч. 2 ст. 185-10 КУпАП.

Санкція ч. 2 ст.204-1 КУпАПтягне за собою накладення штрафу від п`ятисот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.

Санкція ч.2ст.185-10 КУпАП, передбачає накладення штрафу від від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відповідно дост.23 КУпАПадміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Даних про притягнення протягом року ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності матеріали справи не містять.

Обставин, що виключають адміністративну відповідальність, визначенихст.17 КУпАП, у даній справі не встановлено, передбаченіст.38 КУпАПстроки накладення адміністративного стягнення на момент розгляду справи не закінчились.

У порядку вимог ст.ст.33-35 КУпАПпри накладенні на ОСОБА_1 стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185-10 КУпАП та ч.2 ст.204-1 КУпАП, суд враховує встановлені судом обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, характер скоєного проступку, умови та ситуацію, в яких правопорушення вчинене, особу ОСОБА_1 , який вину у вчиненні інкримінованих йому правопорушень (згідно наявних у матеріалах справи письмових пояснень останнього) визнав повністю, беручи до уваги ступінь вини винної особи та її майновий стан, суд приходить до висновку про необхідність застосування стягнення на підставі ст.36 КУпАП в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто за ч.2 ст.204-1 КУпАПу вигляді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На переконання суду, таке стягнення буде достатнім для виправлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і відповідатиме визначенійст.23 цього Кодексуметі адміністративного стягнення.

Крім того, згідност. 40-1 КУпАПсудовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір»у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, з ОСОБА_1 в доход держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.

Керуючись ст. ст.33,34,36,185-10, 204-1,283,284,285,287 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.204-1 КУпАП, ч.2ст.185-10КУпАП та на підставіст.36 КУпАПзастосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень, на рахунок №UА208999980313040106000007393, отримувач коштів ГУК у Закарпатській області/ВеликоберезнянськаТГ/21081100, код за ЄДРПОУ 37975895, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодомкласифікації доходів бюджету21081100.

Згідно з ч. 1ст. 307 КУпАПштраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно дост. 308 КУпАПу разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу - 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок на рахунок №UА908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету 22030106.

На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подано апеляційну скаргу до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області.

Суддя Зизич В.В.