Постанова № 1225011, 13.12.2007, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.07

Справа №АС2/571-07.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумський обласний донорський центр», м. Суми

До відповідача: Комунального підприємства «Сумське міське бюро технічної інвентаризації», м. Суми

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на боці позивача : Управління майном обласної ради, м. Суми

Про зобов‘язання вчинити дії

Суддя О.Ю. Соп’яненко

При секретарі судового засідання Петен Я.Л.

За участю представників сторін:

позивача – Охремюк О.В.

відповідача – Литовченко А.М.

третьої особи – Сілаєва О.В.

Суть спору: позивач просив суд зобов'язати відповідача вчинити певні дії, а саме: підготувати документи для видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, передане до статутного фонду ТОВ «Сумський обласний донорський центр» його засновниками; стягнути судові витрати по справі.

В судовому засіданні 05.11.2007 р. позивач уточнив позовні вимоги і просить зобов'язати відповідача вчинити певні дії, а саме: підготувати документи для видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, передане до статутного фонду ТОВ «Сумський обласний донорський центр» його засновниками; зобов‘язати відповідача підготувати документи для видачі свідоцтва про право власності на передані ним безоплатно вбудовані нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Шостка, вул. Прорізна, 12; стягнути судові витрати по справі.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позовних вимог просить відмовити і зазначає, що відповідно до п. 6.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003 р. № 6/5, оформлення права власності на об‘єкти нерухомого майна проводиться з видачею свідоцтва про право власності: місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування. КП «Сумське міське БТІ» не є органом місцевого самоврядування чи місцевим органом виконавчої влади, а Сумська міська рада не доручала підприємству підготувати відповідні документи.

Ухвалою суду від 26.11.2007 р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці позивача було залучено Управління майном обласної ради.

Представник третьої особи в судовому засіданні надав пояснення, позовні вимоги визнав частково і зазначив, що свідоцтво про право власності на вбудовані нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Шостка, вул. Прорізна, 12 не може бути видано позивачу, оскільки зазначені приміщення згідно наказу Управління майном обласної ради від 11.09.2006 р. № 293 «Про передачу основних засобів» були передані на баланс позивача безоплатно з послідуючим рішенням про збільшення частки статутного фонду, яка належить Сумській обласній раді. Таке рішення про збільшення частки статутного фонду не прийнято.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Згідно зареєстрованого 06.03.2007 р. Статуту Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумський обласний донорський центр» було створено на базі орендного підприємства «Сумська обласна станція переливання крові» і є його правонаступником. Засновниками Товариства виступили Управління майном Сумської обласної ради та фізичні особи – члени колективу орендарів орендного підприємства «Сумська обласна станція переливання крові».

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про власність» від 07.02.1991 р. (в редакції, що діяла на час створення Товариства) власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законом, діяльності, зокрема, передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність.

Право власності, згідно зі ст. 328 Цивільного кодексу України, набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із Закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до п. 6.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003 р. № 6/5 (далі – Положення), оформлення права власності на об‘єкти нерухомого майна проводиться з видачею свідоцтва про право власності: місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Позивач 12.07.2007 р. звернувся до КП «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» із заявою за № 512 про проведення поточної інвентаризації нерухомого майна, яка в цей же день була зареєстрована відповідачем.

Відповідно до п. 1.7 Інструкції «Про порядок проведення технічної інвентаризації об‘єктів нерухомого майна», затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 р. за № 127, для проведення інвентаризаційних робіт з юридичними особами укладаються договори, а з фізичними - замовлення-зобов'язання.

Такий договір з позивачем укладений не був.

У відповіді КП «Сумське міське БТІ» від 22.08.2007 р. щодо листа позивача № 584 від 07.08.2007 р. про видачу свідоцтва про право власності було зазначено, що надані позивачем документи не дають змоги юридично вірно обґрунтувати власників вищезазначеного майна, так як відсутні правовстановлювальні документи на попередніх власників майна – Сумську обласну раду та організацію орендарів ОП «Сумська обласна станція переливання крові».

Зазначене не відповідає дійсності, оскільки позивачем разом з листом № 584 від 07.08.2007 р. були надані розпорядження голови обласної ради від 31.07.2000 р. № 34 «Про створення господарського товариства «Сумський обласний донорський центр», пунктом 2 якого до статутного фонду товариства вносилося майно спільної власності області на суму 685600 грн. (53,5 % статутного фонду); перелік майна, яке передається засновниками до статутного фонду ТОВ «Сумський обласний донорський центр», що фактично є актом приймання-передачі майна; довідки про внесене до статутного фонду майно окремо Сумською обласною радою та колективом орендарів ОП «Сумська обласна станція переливання крові» із зазначенням переліку та вартості цього майна.

Право власності на нежитлові та складські приміщення, що знаходились на земельній ділянці площею 9949 кв.м. по пров. Громадянський, 2 в м. Суми, згідно реєстраційного посвідчення № 661 від 18.09.1998 р. було визначено згідно з рішенням Сумської обласної ради від 28.07.1992 р., зареєстровано за нею та знаходилося на балансі Сумської обласної станції переливання крові. Управлінням майном обласної ради до статутного фонду позивача було передано майна, що знаходилося на балансі орендного підприємства «Сумська обласна станція переливання крові», на суму685,6 тис. грн.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 10 Закону України «Про підприємства в Україні» (що діяв на час прийняття розпорядження голови обласної ради від 31.07.2000 р. № 34 про створення господарського товариства «Сумський обласний донорський центр») майно орендного підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства, виготовлена продукція та доход (прибуток), отриманий від орендованого майна, амортизаційні відрахування на майно, що є власністю орендаря, а також набуте відповідно до законодавства інше майно. Згідно підписаного позивачем і третьою особою Переліку майна та Довідки, позивачем внесено до статутного фонду Товариства майна на 595,3 тис.грн., зокрема, приміщення прохідної, склад медпрепаратів, теплофікацію тощо.

Таким чином, ТОВ «Сумський обласний донорський центр» є власником майна, переданого йому засновниками до статутного фонду, зазначене право набуте на підставі, що не заборонена законом, ніким не оспорюється, а тому визнавати його в судовому порядку позивач не вбачає необхідності.

Відповідно до п. 6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5, оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна з видачею свідоцтва про право власності провадиться місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, зокрема, фізичним та юридичним особам на підставі документів, установлених законодавством, які підтверджують їх право власності на об’єкти нерухомого майна, крім правовстановлювальних документів, передбачених у додатку 1 до пункту 2.1 цього Тимчасового положення.

В той же час, відповідно до обґрунтувань, наведених у позовній заяві, та наданих в судових засіданнях пояснень позивач позбавлений можливості отримати свідоцтво про право власності на нерухоме майно через те, що відповідачем не виготовлений технічний паспорт на нерухоме майно.

В судовому засіданні позивач пояснив, що звертаючись до відповідача із заявою № 512 від 12.07.2007 р. про проведення поточної інвентаризації нерухомого майна, йому не було надано роз’яснень щодо необхідності укладення договору на проведення робіт з технічної інвентаризації, такий договір до цього часу не укладений саме з вини відповідача, який надає послуги та пропонує до підписання розроблений типовий договір, хоча позивач не заперечує проти проведення необхідної оплати виконаних робіт, в тому числі і шляхом авансування.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а саме - підготувати документи, необхідні для видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, передане до статутного фонду ТОВ «Сумський обласний донорський центр» його засновниками, є обґрунтованими, правомірними та підлягають задоволенню.

Вимога позивача щодо зобов‘язання відповідача підготувати документи для видачі свідоцтва про право власності на передані ним безоплатно вбудовані нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Шостка, вул. Прорізна, 12 не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не надано жодних доказів, що він є власником цих приміщень. Відповідно до наказу Управління майном обласної ради від 11.09.2006 р. № 293 «Про передачу основних засобів» вбудовані нежитлові приміщення у м. Шостка по вул. Прорізна, 12 були передані на баланс позивача безоплатно з послідуючим рішенням про збільшення частки статутного фонду, яка належить Сумській обласній раді. Однак, до цього часу таке рішення не прийнято.

Відповідно до ст. 94 КАС України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 71, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Зобов‘язати Комунальне підприємство «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» вчинити певні дії, а саме - підготувати документи для видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, передане до статутного фонду ТОВ «Сумський обласний донорський центр» його засновниками

3. В іншій частині в задоволенні позову – відмовити.

4. Стягнути з Комунального підприємства «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» (40030, м. Суми, вул. Садова, 33; код 03352478) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумський обласний донорський центр» (40021, м. Суми, пров. Громадянський, 2; код 05481027) 1 грн. 70 коп. витрат по сплаті судового збору.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Сумський обласний донорський центр» (40021, м. Суми, пров. Громадянський, 2; код 05481027) з державного бюджету України (р/р 31215259700002, код ЄДРПОУ 23636315, банк одержувача – ГУДКУ у Сумській області, символ звітності – 095, МФО 837013) 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; видати довідку.

6. Згідно ст. 186 КАС України заява про апеляційне оскарження постанови подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення (з дня складення постанови в повному обсязі). Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

7. Згідно ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання, апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.Ю. Соп’яненко

Повний текст постанови підписаний суддею 18.12.2007 року.