Постанова № 1224962, 13.12.2007, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.07

Справа №АС2/569-07.

a. За позовом: Спільного українсько-російського підприємства «Технополіс», м. Суми

До відповідача: Державної податкової інспекції в м. Суми

Про визнання недійними податкових повідомлень-рішень

Суддя СОП‘ЯНЕНКО О.Ю.

при секретарі судового засідання Петен Я.Л.

За участю представників:

Від позивача: Сінько О.А.

Від відповідача: Мельниченко І.З.

Суть спору: позивач просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Суми №000312306/0/66699 від 03.10.2007р. про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 2538,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 1269,00 грн., а також №000322306/0/66700 від 03.10.2007р. про донарахування податку на додану вартість в розмірі 29703,00 грн. та донарахування штрафних санкцій в розмірі 14851,50 грн.

Відповідач подав заперечення на позовну заяву, в якому проти позову заперечує та зазначає, що у зв’язку з визнанням Камінь-Каширським районним судом Волинської області недійсними реєстраційних документів ТОВ «Енергохолдинг» та свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, вказане підприємство втратило статус юридичної особи з моменту державної реєстрації та статус платника податку на додану вартість. Отже, позивачем неправомірно внесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, яка врахована до ціни придбання отриманих СУРП «Технополіс» від ТОВ «Енергохолдинг» товарів (робіт, послуг).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

На підставі Акту №6495/23-6/21115144-97 від 02.10.2007р. про результати позапланової невиїзної документальної перевірки Спільного українсько-російського підприємства «Технополіс» по взаємовідносинам з ТОВ «Енергохолдинг» за лютий 2005р. Державною податковою інспекцією в м.Суми були складені податкові повідомлення-рішення №000312306/0/66699 від 03.10.2007р. про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 2538,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 1269,00 грн., а також №000322306/0/66700 від 03.10.2007р. про донарахування податку на додану вартість в розмірі 29703,00 грн. та донарахування штрафних санкцій в розмірі 14851,50 грн.

В ході проведеної перевірки було встановлено, що в лютому 2005 р. на виконання умов угоди № 04-02-05 від 09.02.2005 р. ТОВ «Енергохолдинг» (постачальник) поставив на адресу СП «Технополіс» (покупець) природний газ на суму 193446,00 грн., в т.ч. ПДВ 32241,00 грн. На зазначену суму постачальником виписана і податкова накладна № 11 від 11.02.2005 р.

Відповідно до даних податкового обліку СП «Технополіс» податкова накладна № 11 від 11.02.2005 р. на загальну суму 193446,00 грн., в т.ч. ПДВ 32241,00 грн., в якій зазначено номенклатуру товару – попередня оплата за природний газ в кількості 500,000 тис. куб.м., включена до складу податкового кредиту відповідного періоду, відображених у книзі придбання товарів (робіт, послуг) та відповідає даним податкової декларації з ПДВ за лютий 2005 р.

Згідно п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.7.3 п. 7.3 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від‘ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Зазначений закон не передбачає надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків і не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання від‘ємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Підставою для нарахування податку, штрафних санкцій та зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість стала постанова Камінь - Каширського районного суду Волинської області від 17.04.2007 року, якою були визнанні недійсними установчі документи ТОВ «Енергохолдинг», статут з дати державної реєстрації, тобто з 25 вересня 2003 року; реєстрація даного товариства платником податку на додану вартість (свідоцтво № 02385599) з дати його реєстрації, тобто з 29 вересня 2003 року, реєстрація товариства як платника податків з дати його реєстрації в податковому органі з 26 вересня 2003 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Тобто, цивільна правоздатність ТОВ «Енергохолдинг» не може бути припинена з дати, зазначеної у рішенні суду.

У лютому 2005 р. ТОВ «Енергохолдинг» перебувало в Єдиному державному реєстрі, мало свідоцтво платника податку на додану вартість та на законних підставах здійснювало господарську діяльність, у зв’язку з чим видавало контрагентам податкові накладні.

Сам факт визнання в судовому порядку недійсними установчих документів першого відповідача, його свідоцтва платника податку на додану вартість не є підставою для нарахування податку, штрафних санкцій та зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не довів правомірність прийняття ним податкових повідомлень-рішень №000312306/0/66699 від 03.10.2007р. та №000322306/0/66700 від 03.10.2007р., в зв’язку з чим позовні вимоги позивача визнаються судом правомірними та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

2. Адміністративний позов задовольнити.

3. Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Суми №000312306/0/66699 від 03.10.2007р. про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 2538,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 1269,00 грн., а також №000322306/0/66700 від 03.10.2007р. про донарахування податку на додану вартість в розмірі 29703,00 грн. та донарахування штрафних санкцій в розмірі 14851,50 грн.

4. Повернути Спільному українсько-російському підприємству «Технополіс» (м. Суми, вул. Лебединська, 15; код 21115144) з Державного бюджету України (р/р 31112095700002, код бюджетної класифікації 22090200, код ЄДРПОУ 23636315, банк одержувача – ГУДКУ у Сумській області, символ звітності – 095, МФО 837013) 03 грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

СУДДЯ О.Ю. СОП’ЯНЕНКО

Повний текст постанови підписаний 19.12.2007 р.